Курсова робота (захист досвіду) "Диференціація як одна із форм активізації розумової діяльності учнів на уроках фізики та математики". Сподіваюсь колегам буде цікаво. досвід роботи , атестація на 2 категорію
Міністерство освіти і науки України
Комунальний заклад «Запорізькій обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Кафедра КДидакт-16
випускна робота
на тему «Диференціація як одна із форм активізації розумової діяльності учнів на уроках фізики та математики»
Виконав:
слухач курсів підвищення кваліфікації вчителів фізики (основний предмет) та математики
(14.05.2018 – 25.05.2018)
вчителя фізики та математики
КЗ «Корніївська ЗОШ І-ІІІ ступенів»
Сіліфонова Марія Олексіївна
Науковий керівник:
Васильченко Лілія Володимирівна
кандидат педагогічний наук, доцент
Запоріжжя
2018
ВСТУП ……………………………………………………………………..….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ …...5
1.1. Зміст поняття. Види диференціації……………...……………..….5
1.2. Індивідуалізація і диференціація навчання…………………..…...6
1.3. Суть і зміст поняття рівневої диференціації…………..……..…..8
РОЗДІЛ 2. З ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЯК ОДНІЄЇ ІЗ ФОРМ АКТИВІЗАЦІЇ І РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ТА МАТЕМАТИКИ ………………….………….…10
2.1. Використання різних шляхів диференціації у викладанні фізики та математики……………………..…………...………………………….…10
2.2. Аналіз власної педагогічної діяльності …………..…..……….…13
2.3. Розробки уроків та виховних заходів з власного досвіду роботи……………………………………………………………………..….16
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………...………...42
ДОДАТКИ …………………………………………………………………...43
Актуальність обраної теми. Загальновизнаним є той факт, що майбутнє будь-якої держави визначається тим, яка в ній буде створена система освіти. Вирішального значення для економічної ефективності і конкурентоспроможності країни, забезпечення її інтелектуального потенціалу і власного місця в сучасному світі набувають наукові, технічні знання, високі моральні якості особистості, її творчий потенціал, ініціатива, відчуття нового, здатність адаптуватися до умов, що швидко змінюються.
Суспiльно-необхiдною стає диференціація навчання відповідно до здібностей учнів, урахування їх реальних можливостей, потреб, інтересів i нахилів. На практиці це виражається в різноманітних шляхах i формах індивідуалізації i диференціації, адаптації навчання до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Виходячи з цього, мною була вибрана тема курсової роботи: «Диференціація як одна із форм активізації і розумової діяльності учнів на уроках фізики та математики».
Мета роботи: теоретично обґрунтувати ефективність диференціації для активізації і розумової діяльності учнів на уроках фізики та математики, навести приклади її застосування в закладах загальної середньої освіти.
Об’єкт дослідження: розумова діяльність учнів.
Предмет дослідження: диференціація як форма активізації і розумової діяльності учнів.
Завдання роботи, орієнтовані на реалізацію мети, а саме:
- довести ефективність диференційованої системи навчання за допомогою власного педагогічного досвіду та прикладів використання методу рівневої диференціації на уроках фізики та математики;
- розкрити можливі шляхи і засоби диференціації в навчанні фізики та математики;
- впровадження в практику роботи інтерактивних технологій навчання, як основи збереження психічного здоров’я і соціальної активності особистості;
Під час написання роботи використовувалися наступні методи:
- вивчення й аналіз психолого-педагогічної, навчально-методичної та іншої літератури, присвяченої досліджуваній проблемі;
- спостереження;
- бесіди;
- анкетування;
- аналіз контрольних і самостійних робіт з фізики та математики.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ
Логіко-семантичний аналіз поняття «диференціація» було зроблено на основі вивчення словників та енциклопедій. Слово «диференціація» походить від латинського differentia, що означає різницю, відмінність.
Існують різні аспекти щодо дослідження диференціації як наукової категорії: біологічний, філософський, соціологічний, психологічний та ін.
У біологічному аспекті розглядають диференціацію філогенетичну (розтин єдиної групи організмів на дві або кілька в процесі еволюції), онтогенетичну (виникнення різниці між однорідними клітинами та тканинами, що приводить до спеціалізації), статеву.
У філософському аспекті теорію диференціації було започатковано в кінці ХІХ століття англійським філософом Г. Спенсером, який проголосив її загальним законом еволюції матерії від простого до складного.
Сучасна соціологія (школа Т. Парсонс) розглядає диференціацію як розтин соціального цілого на взаємопов’язані елементи, як процес, що веде до виникнення різних видів діяльності, ролей і груп.
У психологічному аспекті диференціація – це різниця між індивідуально-психологічними особливостями особистостей та між їх групами.
Аналізуючи різні аспекти розгляду поняття можна зробити висновки, що диференціація – це:
- по-перше, наявність відмінностей окремих груп цілого (структурна диференціація);
- по-друге, процес розділення цілого на типологічні групи за певною ознакою (функціональна диференціація).
Аналіз різних підходів до визначення диференціації навчання дозволяє зробити висновок, що під диференціацією навчання можна вважати різний підхід до груп учнів або окремого учня, що передбачає організацію навчальної роботи різної за змістом, обсягом, складністю, методами й засобами.
1.2. Індивідуалізація і диференціація навчання
Проблема індивідуального підходу до учнів у навчанні не є новою. Її виникнення можна простежити ще за часів стародавнього світу. Індивідуальне навчання широко використовувалось в школах стародавньої Греції, Риму, в ранньому середньовіччі.
Проблема розвитку принципу індивідуального підходу до учнів у навчанні стає центральною у дидактиці, починаючи з 50-х років ХХ століття. Питаннями індивідуального підходу як засобу підвищення ефективності навчання займалися В.І. Гладких, М.Д. Сонін; як засобу розвитку пізнавальної активності та самостійності займалися Л.П. Арістова, І.Т.Огородніков, інші. Дослідження Є.С. Рабунського та І.Е. Унт внесли суттєвий вклад у розробку проблеми індивідуального підходу у процесі індивідуального підходу до учнів. І.М. Чередов, Л.П. Книш досліджували різні сполучення фронтальної, групової та індивідуальної форми навчальної роботи. В 90-х роках наступив період теоретичного переосмислення й розширення поняття індивідуального підходу до учнів в умовах широкого впровадження в навчальний процес комп’ютерних технологій. Цією проблемою займаються А.М. Довгялло, В.М. Глушков та ін.
Індивідуальний підхід трактується як педагогічний принцип, де повинні враховуватися індивідуальні особливості кожного учасника навчально-виховного процесу, його вікові особливості з метою максимального розвитку позитивних і подолання негативних рис, забезпечення на цій основі підвищення якості навчальної роботи, всебічного розвитку.
Індивідуальність – це особливе в індивіді, сукупність тільки йому притаманних особливостей та якостей, що робить людину одиничним утіленням типового та загального.
Поняття «людина», «особистість», «індивідуальність» знаходяться у єдності та тісному зв’язку і відрізняються ступенем соціальної активності.
Найбільші утруднення при визначенні поняття «індивідуалізація навчання» викликає та обставина, що змішуються два таких поняття як «індивідуалізація» та «диференціація». Недоцільним є використання цих термінів у якості синонімів.
Впровадження в практику навчально-виховної роботи принципу індивідуального підходу потребує розробки системи впливу на учня з урахуванням його індивідуальних та вікових можливостей, тобто впровадження диференціації навчання.
Під диференційованим навчанням розуміють організаційну систему пізнавальної діяльності учнів, за якої групи учнів формуються за певною ознакою і навчання проводиться за різними навчальними планами і програмами з максимальним урахуванням індивідуальних особливостей учнів (С.У.Гончаренко, В.М. Володько та ін.)
Орієнтація на індивідуальність учнів вимагає, щоб диференціація навчання враховувала внутрішні потреби школярів, торкалася всіх компонентів системи навчання.
Отже, сучасна тенденція в розкритті сутності диференціації навчання полягає в тому, що диференціацію навчання розуміють як систему, яка лежить в основі навчально-виховного процесу, тобто є організаційно-методичним принципом побудови школи і спрямована на реалізацію індивідуального підходу в навчанні.
1.3. Суть і зміст поняття рівневої диференціації
Навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учнів.
Це колективне або групове співнавчання та взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем та аналіз обставин за відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, дає змогу вчителю стати лідером дитячого колективу. Педагог вчить учнів вирішувати проблеми різного рівня складності, оцінювати результати своєї діяльності, враховує можливості кожного учня, його інтереси, здібності, щоб процес навчання математики не перетворювався у непосильну працю.
Головний принцип учительських дій - «не нашкодь дитині». Особливо виразно це має виявлятись у здійсненні індивідуального підходу до всіх дітей незалежно від здібностей. Тому індивідуалізація в умовах класно-урочної системи переважно здійснюється через групові диференційовані завдання з включення на окремих етапах індивідуальних.
Вимоги до здійснення рівневої диференціації:
- відкрите пред'явлення рівня обов'язкової підготовки повинно здійснюватися на всіх етапах навчання, учням повинні бути зрозумілі і відомі як повсякденні, так і підсумкові обов'язкові вимоги;
- рівень, на якому ведеться викладання, повинен бути вище обов'язкового рівня засвоєння матеріалу;
- всі учні повинні пройти через етап опорних знань, через етап роботи над обов'язковими результатами;
- послідовне просування за рівнями;
- облік індивідуального темпу досягнення обов'язкових результатів;
- відповідність змісту, контролю й оцінки прийнятому рівневому підходу;
- добровільний вибір засвоєння і звітності знань.
Досягнення рівня обов'язкової підготовки є критерієм, підставою для організації диференційованої роботи у класі. Контроль повинен передбачати для всіх учнів перевірку обов'язкових результатів навчання і доповнюється перевіркою засвоєння матеріалу на більш високих рівнях.
Диференційний підхід в навчанні - це засіб реалізації індивідуального підходу.
Диференціація навчання досягається шляхом забезпечення кожного учня навантаженням, відповідно з його індивідуальними можливостями, що практикується різними способами: диференційовані домашні завдання, необов'язкові завдання, додаткові індивідуальні завдання.
Різнорівневі завдання, складені у відповідності з можливостями учнів, сприяють доброзичливому мікроклімату в класі. У дітей виникає почуття задоволення після кожного правильно розв’язаного завдання. Успіх, що приходить після подолання труднощів, дає потужній імпульс підвищенню пізнавальної активності. В учнів з’являється впевненість у своїх силах, вони вже не відчувають страху перед новим завданням, ризикують спробувати свої сили в незнайомих ситуаціях, беруться за розв’язування завдань більш високого рівня. Все це налаштовує учнів на навчання
Таким чином, рівнева диференціація на уроках фізики та математики – це найбільш адаптована форма навчання до умов закладів загальної середньої освіти, яка дає найкращі результати в умовах індивідуалізації та особистісно орієнтованого навчання.
РОЗДІЛ 2. З ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЯК ОДНІЄЇ ІЗ ФОРМ АКТИВІЗАЦІЇ І РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ТА МАТЕМАТИКИ
2.1. Використання різних шляхів диференціації у викладанні фізики та математики (з власного досвіду роботи)
Проблемою диференціації я займаюся майже протягом усієї педагогічної діяльності. Проводжу її через усі етапи уроку.
Диференціація навчання – це створення таких умов, за яких кожен учень міг би повноцінно оволодівати змістом навчального матеріалу, гармонійно розвивався відповідно до своїх індивідуальних можливостей, схильностей, інтересів, формувався б як індивід з його специфічними особливостями. Застосування диференціації навчання залежить, насамперед, від великого бажання вчителя навчити кожного учня, незалежно від його розумових здібностей, безпосередньо на кожному уроці.
Вчителям, які зацікавилися практичним застосуванням диференціації навчального процесу, раджу поставити перед собою певну сукупність вимог:
Для мене найважливішим є правильний, безболісний поділ дітей на групи.
Практично роблю так:
Отже, поділ дітей на групи роблю мимовільно, відповідно до їх здібностей, умінь і навичок виконання завдань. Мої групи в класі змінні. Учні мають можливість в будь-який час перейти в іншу групу, відчуваючи свої сили при виконанні певних завдань. Таким чином я не втрачаю жодного учня, розвиваючи їх творчі здібності. Підбираючи завдання для кожної з груп, я розподіляю їх за певними ознаками:
Зміст завдання даю однаковий, але для високого рівня:
Даю спільне завдання для всіх груп, але для середнього рівня пропоную:
Різні за складністю завдання різним групам.
Підбираючи завдання для учнів, враховую:
2.2. Аналіз власної педагогічної діяльності
Працюю згідно чинних навчальних програм. Створюю презентації до уроків, використовую міжпредметні зв’язки та інноваційних технологій навчання, розробляю дидактиний матеріал, буклети, тести у програмі My Test, працюю з обдарованими дітьми. Маю розробки відкрити уроків: урок-подорож «Дії з десятковими дробами» (для 5 класу) та урок «Показникові рівняння» (для 11 класу). На семінарі молодих спеціалістів проводила відкритий урок з учнями 5-го класу.
В своїй діяльності використовую нестандартні уроки: урок-лекція, урок-змагання, урок-конкурс, творчі уроки, театралізовні уроки, олімпійські уроки; та різні форми і методи: робота в групах, парах, малих групах, колове та поточне тренування, робота на спортивних станціях, групова навчальна діяльність, індивідуальна робота.
Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завдання викладача - зацікавити їх. Для цього використовую інформаційно-комп’ютерні технології на різних етапах уроку. А саме: викладення нового матеріалу, закріплення вивченого, повторення і узагальнення, контроль знань у умінь учнів, самостійна робота учнів, перевірки домашнього завдання. Також використовую при підготовці учнів до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання, проведенні позакласних заходів.
Публікую власні розробки на сайті nauruk.com.ua, vseosvita.ua, методичний портал та відео на youTube.
Почала працювати в середовищі learningapps.org. Мої вправи:
Розробляю буклети:
Позаурочна діяльність.
Підготовка учнів до предметних олімпіад, до Всеукраїнських конкурсів з фізики та математики. Проводжу предметні тижні з фізики та математики в школі. В цьому році учні 7-8 класів з інформатики та 5-11 класів з математики приймали участь в І Всеукраїнській олімпіаді на сайті на урок. Результати: 5 переможці з математики (два дипломи І ступеня Всеукраїнського рівня, два дипломи ІІ ступеня Всеукраїнського рівня та один диплом ІІІ Всеукраїнського рівня) та з інформатики (по одному диплому І та ІІ ступеня Всеукраїнского рівня, та три дипломи ІІІ ступеня Районного рівня).
Вважаю, що хороший вчитель – це творчо працюючий вчитель. Якщо він прагне зробити урок творчим процесом співпраці з учнями, то й сам повинен постійно перебувати у методичному пошуку. Тому надалі планую:
- підвищувати свою науково-теоретичну та методичну підготовку;
- вдосконалювати свою педагогічну майстерність;
- надавати пріоритет методам активного навчання;
- активізовувати роботу з обдарованими учнями;
- вдосконалювати реалізацію на різних ступенях навчання рівневу і профільну диференціацію навчально-виховного процесу, основою якого є базовий зміст математичної освіти;
- здійснювати цілісну систему формування особистості на основі досягнень математики, психолого-педагогічної науки, досвіду вітчизняних та зарубіжних учителів;
- вивчати передовий педагогічний досвід;
- урізноманітнювати систему роботи;
- приділяти належну увагу гуманізації навчально-виховного процесу і гуманізації змісту, сприяти розвитку інтересів і нахилів особистості;
- забезпечувати на всіх ступенях навчання розвиваючий характер шкільної освіти і прикладну спрямованість, наступність у навчанні між різними ланками ступеневої системи шкільної освіти.
2.2. Розробки уроків та виховних заходів з власного досвіду роботи
1. Конспект відкритого уроку з математики у 5 класі
Тема уроку: Дії з десятковими дробами
Мета уроку:
дидактична: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми; закріпити навички учнів виконувати всі дії над десятковими дробами;
розвивальна: розвивати в учнів усну і письмову культуру, логічне мислення, заохочувати учнів до самостійної навчальної діяльності, виховувати у них позитивну мотивацію до навчання, відповідальність за власні навчальні досягнення, інтерес до предмета;
виховна: виховувати допитливість, уважність, натхнення, любов до навчання та вміння працювати разом.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, індивідуальні завдання, презентація до уроку, друкований зошит.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1) Вступне слово вчителя
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Кожен із вас вже постарався
До уроку приготувався
Тож гаразд, часу не гаємо
І урок розпочинаємо. (слайд 1)
- Сьогодні у нас урок-подорож у космічному просторі з теми «Дії з десятковими дробами».
Космос – це безмежний простір, де знаходяться домівки зірок, які називаються галактиками. Наша галактика називається Чумацький Шлях – одна з мільярдів галактик, які існують у Всесвіті. Сьогодні ми побуваємо на планетах, які входять до складу Сонячної системи і дізнаємося як вони називаються.
Скажіть, будь ласка, що ви очікуєте від нашого уроку? Як ви вважаєте, якого типу завдання чекають на вас?
- так, а на чому ж можна подорожувати у космосі?
- Так, звичайно, на ракеті.
Але спочатку налаштуємося на роботу.
2) Визначення психологічного настрою на урок
«Пантоміма»
Вчитель пропонує учням пантомімою показати свій настрій. Дві руки вгору – я прийшов на урок з гарним настроєм, голова вниз – у мене поганий настрій, закрити обличчя руками – мені страшнувато.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Під час подорожі перевіримо ваші знання і підготуємося до контрольної роботи. Сподіваюсь, що сьогодні на уроці на нас чекає і успіх, і радість, ви зможете продемонструвати свою обдарованість та кмітливість. Будьте уважними, наполегливі й завзяті. І ми, працюючи в колективі, покажемо свою обдарованість. Думайте, запитуйте, пропонуйте – так дорогою до істини ми будемо іти разом.
ІІІ. Актуалізація
1)Перевірка домашнього завдання
Вчитель перевіряє наявність домашнього завдання. З’ясовує, що було не зрозуміло. Відповідає на питання учнів. Збирає зошити.
Вчитель. Тепер можемо вирушати!!! (слайд 2)
2) Виконання усних вправ
Вчитель. Зараз наша ракета пролітає над найближчою планетою до Сонця. Це найшвидша планета. (слайд 3)
Математичний диктант
А) 3 цілих 8 десятих. (3,8);
Б) 0 цілих 18 тисячних. (0,018);
В) 42 цілих 5 десятих 4 сотих 2 тисячних. (42,542).
2. Виразити: (слайд 5)
А) в метрах 9 дм 7 см: (0,97 м);
Б) в тоннах 1371 кг : (1,371 кг).
3. Порівняти: (слайд 6)
А) 7,6 і 7,60;
Б) 9,32 і 9,4;
В) 1,1 і 1,099.
4. Знайти суму 0,906 + 12,7. (13,606); (слайд 7)
5. Знайти різницю 31 – 5,39. (25,61).
6. Виконати множення: (слайд 8)
А) 0,37 ∙ 10. (3,7);
Б) 0,85 ∙ 0,1. (0,085);
В) 0,09 ∙ 800. (72)
7. Виконати ділення: (слайд 9)
А) 14,76 : 6. (2,46);
Б) 29,6 : 100. (0,296);
В) 26,9 : 0,1. (269).
(слайд 10)
Вчитель. Летимо далі і зупиняємось над наступною планетою. Вона схожа на яскраву зірку, тому її називають «ранковою зорею».
(слайд 11)
Вчитель. Знову наша ракета прямує далі і зупиняється на третій планеті. Її часто називають планетою-садом.
;
1,25 0,2 0,013 0,5 0,02
(слайд 13)
Вчитель. Кличе ревом нас ракета
Для польоту на планету
Вирушати нам вже час
Зірки вже чекають нас.
Четверта від Сонця планета червоного кольору, яка назва на честь бога війни.
а) 9,3х + 1,2х = 25,2; (2,4) б) 27,3 : ( 0,2у – 1,8 ) = 2,6; (61,5)
г) 2,7 ( 0,02у + 1,4 ) = 4,32. (10)
(слайд 15)
Вчитель. Подорож наша триває. І опиняємося ми з вами на найбільшій планеті Сонячної системи.
До десятих 12,88; (12,9) 0,33. (0,3)
До сотих 5,678; (5,68) 0,781. (0,78)
До десятків 44,7; (40) 68,3. (70)
До сотень 375,2; (400) 1342,1. (1300)
До одиниць 371,8; (372) 59,3. (59)
(слайд 17)
Вчитель. Ви вже, напевно, трошки втомилися. Тому зробимо невеличку зупинку на «Фізкультхвилинку» (слайд 18)
Вчитель. Відпочили, далі в путь
А під нами тут як тут
Вже наступна є планета
Її назву, щоб взнати,
Слід задачу розв’язати.
(слайд 19)
Відстань між двома містами – 88,2 км. З цих міст одночасно назустріч один одному вирушили дві тачки: червоний – МакКвін і голуба – Саллі, які зустрілись через 1,5 год після початку руху. Макквін рухався зі швидкістю 28,3 км/год. З якою швидкістю їхала Саллі?
(слайд 20)
Вчитель. Трошки треба відпочити
Але й треба нам летіти
Тому завдання нескладне
В нім питання не одне
Питання:
|
Г 1 |
е |
к |
т |
а |
р |
|
||||
Д 2 |
о |
д |
А |
н |
о |
к |
|
||||
С 3 |
п |
о |
Л |
у |
ч |
н |
а |
|
|||
|
З 4 |
н |
А |
м |
е |
н |
н |
и |
к |
|
|
|
О 5 |
К |
р |
у |
г |
л |
е |
н |
н |
я |
|
Ч 6 |
а |
с |
Т |
к |
а |
|
|||||
|
Р 7 |
И |
с |
к |
а |
|
|||||
|
К 8 |
о |
м |
а |
|||||||
Ц 9 |
і |
л |
А |
||||||||
(слайд 22)
Вчитель. Часу не гаємо, далі вирушаємо. Вам необхідно розв’язати задачу, щоб дізнатися назву восьмої планети Сонячної системи. (слайд 23)
Яхта «Бригантина» за 3 дні регати подолала 234,9 км. За перший день яхта подолала цієї відстані, а за другий – на 3,8 м менше, ніж за перший. Скільки кілометрів яхта «Біда» долала кожного дня?
(слайд 24)
Вчитель. Остання зупинка чекає на нас. І зараз ми на найменшій планеті Сонячної системи.
20,8 : ( 12 – 11,36) – 8 : 12,5 + 4,7 5,2.
(слайд 26)
(слайд 27)
Вчитель: Наша подорож уже наближається до кінця. Я хочу Вам сказати що
І у школі вчителі з дробами теж дружать,
Бо на кожному уроці ті їм вірно служать.
Яка площа у державі і які широти,
Скільки в Африці слон важить, які є висоти,
Яка нота і тональність, яка швидкість звуку,
Знай, без дробів десяткових не бува науки.
А ще хочу вам подякувати за цікаву подорож. І на останок пропоную ще одне завдання (слайд 28)
Запишіть дроби в порядку їх зростання та прочитайте слово |
||||||
О |
Д |
М |
Ц |
О |
І |
Л |
3,49 |
3,3 |
3,7 |
3,02 |
3,62 |
3,01 |
3,5 |
Відповідь: МОЛОДЦІ
VI. Домашнє завдання (слайд 29)
Повторити § 34 – 41.
Виконати ЗПЗ №8 (ст. 311)
Релаксація. З’ясування настрою
«Пантоміма»
Вчитель пропонує учням пантомімою показати свій настрій. Дві руки вгору – я прийшов на урок з гарним настроєм, голова вниз – у мене поганий настрій, закрити обличчя руками – мені страшнувато.
Бесіда з учнями
Що вам сподобалось на уроці? Чи справдились ваші очікування? Які у вас виникли питання?
Релаксація (слайд 30)
Закінчить речення «На кінець уроку я…»
(слайд 31)
Тема уроку: Розв’язування показникових рівнянь
Мета уроку:
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.
Наочність: мультимедійна система: комп’ютер – проектор – екран, конверти для групової роботи із завданнями, плакати з умовами і відповідями.
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент.
Вчитель вітається з учнями. Діти сідають за парти (парти розташовані так, що утворюється 3 груп і кожному учневі зручно дивитися і на дошку, і на екран.)
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Три учні відтворюють розв’язування домашніх вправ: по одному рівнянню кожен.
Перший учень:
62х – 3×6х – 18 = 0;
6х = у, тоді
у2 – 3у – 18 = 0;
у1 + у2 = 3, у1 × у2 = -18;
у1 = 6; у2 = -3.
6х = 6, х = 1; або 6х = -3 – розв’язків немає.
Відповідь: 1.
Другий учень:
3х+1 - 2×3х-1 – 4×3х-2 = 17;
3х (3 – 2×3-1 – 4×3-2) = 17;
3х (3 – 2/3 – 4/9) = 17;
3х×17/9 = 17;
3х = 17 : 17/9;
3х = 9;
х =2;
Відповідь: 2.
Третій учень: 6х + 6х-1 – 6х-2 = 7х – 8×7х-2;
6х ( 1+1/6 + 1/36) = 7х ( 1 – 8/49);
6х × 41/36 = 7х × 41/49; | : 7х , 7х ≠ 0;
6х : 7х = 41/49 : 41/36;
(6/7)х = 36/49;
(6/7)х =(6/7)2;
х =2;
Відповідь: 2.
Четвертий учень: 3х = , (розв’язати графічним способом)
Будуємо в одній системі координат графіки функцій у = 3х і у = , що перетинаються в точці, абсциса якої дорівнює 0. Отже х = 0.
у = 3х
х |
0 |
1 |
2 |
3 |
у |
1 |
3 |
9 |
27 |
у =
х |
-2 |
-1 |
0 |
1 |
2 |
у |
4 |
2 |
1 |
0.5 |
0.25 |
Відповідь: 0.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку та мотивація навчальної діяльності учнів
Вчитель: Сьогодні заключний урок з теми „Показникові рівняння”, метою якого є повторення основних способів розв’язування показникових рівнянь, узагальнення і систематизація здобутих знань про показникові рівняння. (Учні записують в зошиті дату й тему уроку, які заздалегідь записані на дошці)
Вчитель: Ви вже навчилися розв’язувати показникові рівняння, тож вивчаючи той чи інший матеріал обов’язково виникає запитання:- де ж він використовується і навіщо потрібні нам ті чи інші знання. Показникові рівняння застосовуються до розв’язання багатьох задач з фізики, економіки та біології. Одну з таких задач, яка має безпосереднє відношення до нас, я хочу вам запропонувати. 26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції, внаслідок якої територія України була забруднена радіоактивною речовиною.( В цей час на екрані демонструються документальні відеоматеріали про аварію.)
Вчитель: В той день була така сама весна, так само розквітала природа, співали птахи, люди готувалися до вихідних, закохувалися та одружувалися, ростили дітей, раділи життю та готувалися до травневих свят. Та раптом все змінилося в одну мить...
Вчитель: З фізики відомо, що відношення початкової Ν0 до кінцевої Ν кількості радіоактивної речовини обчислюється за формулою( на екрані демонструється формула)
,
де х – час після аварії, Т – період піврозпаду радіоактивної величини.
Задача. Період піврозпаду радіоактивного ізотопу Цезію дорівнює 30 років. За який проміжок часу на забрудненій території після Чорнобильської катастрофи (26.04.1986 р.) кількість ядер зменшиться в 4 рази, тобто ?
Розв’язок задачі зводиться до розв’язання показникового рівняння.
Діти пропонують спосіб його розв’язання, вчитель записує на дошці.
, , , х = 60.
Відповідь: 60 років.
Вчитель робить висновок: Отже через 60 років кількість ядер радіоактивного ізотопу цезію зменшиться тільки в 4 рази.
ІV. Актуалізація опорних знань.
Розв’язування показникових рівнянь спирається на властивості степеня ( на екран виводяться властивості степеня). Користуючись ними, усно спростимо вирази, які записані на дошці( до початку уроку)
Дошка |
Екран |
|
1. СПРОСТИТИ ВИРАЗ |
2. ВЛАСТИВОСТІ СТЕПЕНЯ |
|
71 |
7 |
а1 = а |
110 |
1 |
а0 = 1, а ≠ 0 |
9-х |
|
а-n = , а ≠ 0 |
5х 53 |
53х |
аn × аm = аn+m |
79 7х |
79-х |
аn : аm = аn-m, а ≠ 0 |
(6х)2 |
62х = (62)х = 36х |
(аn)m = аm × n |
|
|
, b ≠ 0 |
6х×5х |
30х |
аn ×bn = ( а×b )n |
Усне розв’язання показникових рівнянь за допомогою таблиці:
(на екран виводиться таблиця із запропонованими завданнями)
2х = 16 |
3х = 27 |
5х = 25 |
3х-1 = 9 |
5х-3 = 25 |
3х = 1/27 |
(1/7)х = 7 |
2х = -2 |
5-х = 25 |
27х = 3 |
2х×3х = 6 |
10х = -10 |
(2/3)х×(3/2)х =1 |
(1/25)х = 5 |
12х = 1 |
V. Узагальнення та систематизація знань.
Форма роботи – групова.( клас ще на початку уроку було поділено на3 груп.
Розв’язуючи показникові рівняння ми використовуємо різні способи. Назвіть основні з них.(Діти перелічують основні способи розв’язування показникових рівнянь, після чого вони виводяться на екран)
Способи розв’язання показникових рівнянь:
Кожна група розв’язує рівняння, які отримує на картці та намагається скласти алгоритм розв’язання кожного рівняння.
Завдання на картках: Розв’язати рівняння:
Після виконання цього завдання, представник кожної групи біля дошки розповідає розв’язання одного із запропонованих рівнянь та алгоритм розв’язування рівнянь аналогічного типу. Результатом спільної роботи всіх груп за допомогою вчителя складається загальна схема пошуку розв’язків показникових рівнянь.
1. = 35х+10;
9 – (2х – 5) = 35х + 10;
3- 2(2х – 5) = 35х + 10;
3- 4х + 10 = 35х + 10;
-4х + 10 = 5х +10;
-9х = 0;
х= 0.Відповідь. 0.
2. = ;
;
;
х = 4.
Відповідь. 4.
3. 4х + 32х – 4 = 0;
22х + 32х – 4 = 0;
Нехай 2х = t, тоді
22х = t2;
t2 + 3t – 4 = 0;
D = 32 - 41 (- 4) = 25;
2х = 1; 2х = - 4;
2х = 20; розв’язків
х = 0. немає.
Відповідь. 0.
VI. Застосування знань учнів до розв’язування показникових рівнянь.
На столі у вчителя є 4 пронумерованих конвертів із рівняннями. Капітан групи підходить до столу і витягує конверт із завданням після чого групи починають розв’язувати запропоновані рівняння. Після того як рівняння будуть розв’язані, учні-представники з кожної групи представляють розв’язання рівняння на дошці, всі інші уважно слухають, виправляють помилки, якщо вони є, записують розв’язання завдань в зошит.
Завдання до групової роботи
Розв’язати рівняння:
1) 4х+1 + 7×2х – 2 = 0; 2) 34х + 29х = 56х;
22(х + 1) + 7 2х – 2 = 0; 3 22х + 2 32х = 5 3х 2х; 22х;
22х+2 +7 2х – 2 = 0; 3 +
22х 22 +7 2х – 2 = 0;
4 22х +7 2х – 2 = 0; 3 + 2t2 = 5t;
4t2 +7t – 2 = 0; 2t2 – 5t + 3 = 0;
D = 72 – 4 4 (– 2) = 49 + 32 = 81; D = (-5)2 – 4 2 3 =25 - 24 = 1;
;
2х = ; 2х = 2;
2х = 2- 2; розв’язків немає. х = 1. х= 0.
х = - 2.
Відповідь. – 2. Відповідь. 0; 1.
3) 7х – 2х+2 = 57х-1 – 2х-1; 4) 316х + 281х =536х.
7х – 57х-1 = 2х+2 – 2х-1; 3 42х + 2 92х = 5 62х; 42х;
7х (1 –5 7 -1) = 2х (22 – 2-1); 3 + 2
7х (1 – ) = 2х (4 – ); 3 + 2 ;
7х = 2х ; 2х ; 2t2 – 5t + 3 = 0;
D = (-5)2 – 4 2 3 =25 - 24 = 1;
2х = 1; 2х = 0;
х = х = 0.
VІI. Підбиття підсумків уроку
Вчитель підводить підсумки роботи кожної групи, виставляє оцінки.
VІIІ. Домашнє завдання.
Домашнє завдання містить два рівні. Учень може обрати будь-який самостійно.
Повторити §30, п.30.1. п.30.2., повторити тему „Логарифмічні рівняння”, розв’язати рівняння:
Рівень А
1.х+4 = .
2. 2х+3 – 2х = 112.
3. 36х - 4×6х – 12 = 0.
Рівень В
1.( 0,2)2-х = 51-2/х.
2. 3х+2 + 4×3х-1 = 279.
3. 6×25х – 5×10х – 4х = 0.
Творче завдання:
Підготувати задачі з фізики, біології, економіки, розв’язання яких зводиться до розв’язування показникових рівнянь та розв’язати їх.
Звучить фрагмент із пісні «Чому я не сокіл, чому не літаю…».
Ведучий 1. Так уж склалися стареотипи в нашому житті, що кожне хлоп’я в дитинстві мріє стати військовим, поліцейський, пілотом….
Ведучий 2. Але найграндіозніша мрія – стати космонавтом. Тому і наш герой не був винятком.
(Хлопчик сидить за столом , малює. До нього підходить мати).
Мати. Ох, сину, ти мій сину. Що ж з тобою робити? Інші дітки бігають на дворі та грають і різні ігри. А ти все сидиш і малюєш, сидиш і малюєш…
Син. Мамусю моя рідненька. Я неодмінно і на вулицю вийду, і з друзями пограюся. Але зараз в мене вирішується головне питання мого життя!
Мати. (Посміхається). Ти мій діловий! Та що ж це за питання можуть бути?!
Син. (З подивом). Як це які?! Ви ж добре знаєте, що я хочу стати космонавтом.
Мати. (Перебиваючи). Так так… (Трохи з сумом). Знаю сину, знаю…
Син. Мамо, не сумуйте та не журіться. Ось побачите, в мене неодмінно все вийде.
Мати. Якби ж то все було так просто… (Сідає коло нього та гладить його по голові).
Син. Ненечко! Ось побачите! Я ще стану справжнім космонавтом. Дотягнуся до ясної зіроньки. Прославлю своє село… та що там село!.. Україну на весь світ.!
Ведучий 1. Мати тільки тихо посміхнулася і більше нічого не говорила.
Ведучий 2. Адже вона розуміла, що без мрії не те що не цікаво, просто не можливо жити. Хай би якою вона не була.
Ведучий 1. Не забороняйте мріяти дітям!
Ведучий 1 і 2. Адже це великий гріх!
Ведучий 1. Добрий день, шановні гості! Ми раді вітати Вас в цьому залі. Думаю ви вже здогпадалися про яку величну людину ми з Вами поговоримо?
(Гості кажуть свої припущення).
Ведучий 2. Так, молодці! Це дійсно Леонід Костянтинович Каденюк. Давайте же разом пригадаємо головні та цікаві факти з його життя.
Ведучий 1. Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів.
Ведучий 2. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства. Зрештою, у той час про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери в СРСР, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.
Ведучий 1. Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інженера.
Ведучий 2. У 1976 році Леонід вирішив спробувати свої сили у відборі до загону радянських космонавтів. Після тривалих фізичних і психологічних тренувань його разом зі ще вісьмома чоловіками відібрали серед понад 3 000 охочих.
Ведучий 1. Опісля Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчик-випробувача та космонавта-випробувача.
Ведучий 2. У 1985 році Леонід Костянтинович вирішив здобути другу вищу освіту і вступив до Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1989 році за спеціальністю "інженер-механік".
Ведучий 1. Тривалий час Каденюк вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого – винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним в небі, цей показник перевищить 2 400 годин.
Ведучий 2. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.
Ведучий 1. Коли вже за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі.
Ведучий 2. Незабаром його викликали на комісію. Перед запуском шаттла "Колумбія" в космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.
Ведучий 1. З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії STS-87. У космосі українець та його колеги проводили експерименти спільного українсько-американського дослідження з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Зокрема, вони вивчали, як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка тощо.
Ведучий 2. "У космосі найбільше вражає такий чинник космічного польоту як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима", – описував своє перебування в космосі Каденюк.
Ведучий 1. Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав державний гімн України. "Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі", – казав Каденюк.
Перегляд відео , як Каденюк вирушав у космос.
Ведучий 2. Повернувшись в Україну, генерал-майор Леонід Каденюк працював у лавах Збройних сил України: обіймав посади начальника управління авіації військ ППО України, помічника Президента України з питань авіації і космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України, радника Президента України з питань авіації і космонавтики.
Ведучий 1. У 2002 році Каденюк також став народним депутатом України. У парламенті він виконував обов'язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки та оборони.
Ведучий 2. Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006 році він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги "Місія – Космос" (видана у 2017 році).
Ведучий 1. Не залишав Каденюк і спорт: навіть зараз, коли з моменту польоту пройшло багато років, космонавт продовжував займатися спортом і підтримував себе в хорошій фізичній формі.
Ведучий 2. Але 31 січня 2018 року його сердце зупинилося.
Ведучий 1. Перший і наразі єдиний космонавт незалежної України Каденюк пішов із життя у віці 67 років. До останнього дня він був активним і сповненим і сповненим планів, а смерть його спіткала під час ранкової пробіжки.
Ведучий 2. Космонавт кожен день починав зі спорту – біг був улюбленою вправою космонавта. Він запевняв, що саме це дозволяє йому бути у відмінній формі і щодня виходив вранці на пробіжки.
Ведучий 1. Оскільки жив на Печерську, де дуже щільна забудова, йому доводилося оббігати будинки та набирати свої звичні 10 кілометрів. За словами свідків, саме на пробіжці йому раптом стало зле. Швидка приїхала менше, ніж за 10 хвилин, однак врятувати чоловіка не встигли.
Ведучий 2. «Для нас це раптова подія, яка просто нас ошелешила. Леонід Костянтинович – дуже активна й спортивна особистість, любив прогулянки, займався спортом», - приголомшена колега Марія Адамчук.
Ведучий 1. Уся Україна сумує з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Леоніду Каденюку!
Хвилина мовчання (метроном).
Ведучий2. Давайте з Вами уявімо як би моголо відбутися інтерв’ю з Леонідом Костянтиновичем.
(Учень, що грає роль Каденюка, находиться за екраном або за кулісами.)
Журналіст. 22 квітня відзначається всесвітній день Землі, і саме з цієї нагоди ми вірішили зустрілися із першим космонавтом України Леонідом Костянтиновичем Каденюком.
Журналіст. Добрий день, Леоніде Костянтиновичу! У Вас брали велику кількість інтерв’ю і завжди задавали питання, про те, чому ви вирішили стати космонавтом. Ми – покоління нових інформаційних технологій та зовсім не знайомі із популярною на той час ерою космонавтики. Тому і виникає питання: чому саме космос? Можливо Ви хотіли опинитися ближче до зірок?
Леонід Каденюк: Людина за своєю сутністю не завжди може пояснити чому їй подобається те чи інше. Дитинство мого покоління співпало з космічної ерою. В той час всі мої ровесники, і я в тому числі, мріяли стати космонавтами. Це дійсно дуже цікава та перспективна професія. І зараз, і в майбутньому завжди буде перспективною та актуальною.
Журналіст. Також, мені відомо, що у свій політ Ви взяли із собою 3 українських прапори та «Кобзар» Т.Г.Шевченка. Це правда?
Леонід Каденюк: Так, в політ дозволялося взяти декілька видів речей – офіційні та особисті. Вони були обмежені по вазі і за розмірами. Крім цього на кораблі прозвучав гімн України. Перед польотом фахівці Центру польотів спитали кожного члена екіпажу про музичний супровід «пробудки», який мав би лунати о сьомій ранку за Хьюстонским часом. Щоб не включали якусь музику, наприклад, звичайного будильника, я подумав, а чому б не гімн України?
Звичайно ж взяв 3 прапора України та «Кобзар» Шевченка. До речі, наскільки мені відомо, «Кобзар» - перша книга в друкованому варіанті, яка побувала в космосі. Це теж якось символічно. Також брав герб Києва, герб Чернівців – місто, де я народився, фотографію Сергія Корольова, свого друга Леоніда Іванова, який загинув на випробувальному літаку, - він був моїм хорошим другом, і я подумав, нехай він таким чином побуває у космосі.
Журналіст. Це дуже гідний вчинок. А чому Ви брали фотографію інженера-конструктора Сергія Корольова?
Леонід Каденюк: Сергій Кольоров – українець, прабатько нашої космонавтики. Павел Романович Попович (прим. льотчик-космонавт СРСР) казав, як Сергій часто просив Поповича: «Давайте порозмовляємо українською мовою». Тому я вирішив для себе, що він також має опинитися в космосі.
Журналіст. Чи є у космонавтів прикмети?
Леонід Каденюк: Я думаю, що є. У кожної людини свої. Коли людина ділиться прикметами – вони втрачають свій сенс і тому про прикмети я говорити не буду. (Посміхається) Ось я особисто дотримуюсь такої: якщо йти по вулиці, а дорогу перейшов чорний кіт – я тримаюся за ґудзик. Раптом допоможе! (сміється)
Журналіст. Ви, напевно, дивитесь сучасні фільми про космос та галактичний простір. Скажіть, – це реальність чи графіка?
Леонід Каденюк: Фільм – це художній твір. В ньому присутні якісь домисли, неточності. Наприклад, фільм «Армагеддон», Ви напевно знаєте, дуже цікавий. У цьому фільмі багато домислів, адже ми, космонавти, з більшою повагою ставилися один до одного, ніж зображено там. (сміється)
До речі, цей фільм знімався в мене на очах. Наша «Колумбія» (прим. корабель, на якому був здійснений перший політ) була живою декорацією цього фільму. Ми приїхали на чергове тренування. Раптом побачили табір навколо. Як виявилося, це приїхав Голлівуд. Але коли вони дізналися, що приїхав екіпаж, що стартує буквально через декілька днів в космос, вони припинили зйомки та організували круглий стіл. Ми дуже добре поспілкувалися. (посміхається)
Журналіст. Це дуже цікаво! Останнє запитання: Ваші відчуття в космосі? Яке воно – відчуття невагомості?
Леонід Каденюк: Ви знаєте, це неможливо описати двома словами. Наразі я написав книгу, де намагався викласти всі ті відчуття та враження від польоту. Відповісти досить складно, навіть, неможливо. Най вражаюче – це стан невагомості, вид з космосу та самого космосу.
Можливо не всі знають, що основною метою польоту в космос було проведення спільного українсько-американського біологічного експерименту з трьома видами рослин: Брасика Рапа, соя і мох. Головне – це дослідження впливу невагомості на розвиток рослин в космосі. Досліджувався такий процес, як процес фотосинтезу, завдяки якій існує життя на Землі. Результати цих експериментів дуже важливі і для технології вирощування рослин на Землі.
Рослини, які побували в космосі, були поділені між українськими та американськими вченими. Частина рослин залишилася в США, а частина була доставлена в Київ. Протягом двох років велися дослідження зразків рослин, які побували в космосі. Частина з них заморожувалася в космосі в морозильній камері, частина фіксувалася спеціальним хімічним розчином. Це виконувалося для фіксації стану рослин на момент заморозки або хімічної фіксації.
"Під час польоту в космос усвідомлюєш, наскільки людина неправильно живе на своїй планеті, як споживацько до неї відноситься. На красивій планеті повинна бути красиве життя. Тому треба змінити концепцію існування на планеті – змінити ставлення до природи, взаємини між людьми і державами. Вже з дитячого садка вводити культуру дружнього ставлення до природи."
Журналіст. Дякуємо Вам, Леоніду Костянтиновичу, за пізнавальну розповідь та вагомий внесок у розвиток науки.
Ведучий 2. Людина народжується, проживає життя. Але приходе час, коли їй потрібно піти у вічність.
Ведучий 1. Але вона продовжує жити… в нашій пам’яті, в нашому сердці, в наших думках.
Ведучий 2. І поки пам’ять про них живе, хоча б в одного із нас, вони будить жити вічно.
Всі. Герої не зникають! Герої живуть вічно!
Виконання пісня «Нежность».
ВИСНОВКИ
Головне завдання й обов’язок учителя – допомогти дитині прийняти і виконати прийняте нею рішення; допомогти зробити правильний вибір, визначитися в сфері своїх пізнавальних інтересів, допомогти скласти або скоректувати програму самоосвіти, підібрати потрібну літературу, поставити пізнавальну задачу, адекватну інтересам і можливостям учня, своєчасно його проконсультувати і проконтролювати; нарешті, забезпечити своєчасне досягнення кожним, як мінімум, обов’язкового рівня загальноосвітньої підготовки.
Але лише цим технологія диференційованого навчання не обмежує вчителя у виборі методів, засобів і форм навчання – все це знаходиться повністю в компетенції вчителя. Разом з тим слід пам’ятати, що ті чи інші педагогічні рішення вчителя не повинні перекреслювати основні принципи технології, основою якої є рівнева диференціація.
Навчально-виховний процес будується на основі поваги до учня як особистості, за цим визначаються не тільки обов’язки (зокрема засвоєння матеріалу на обов’язковому рівні), але й права. Найважливішим з них є право вибору – отримати у відповідності до своїх здібностей підвищену підготовку з предмету чи обмежитись обов’язковим рівнем його засвоєння; у тому числі і в системі контролю необхідно дотримуватись цих умов (висвітлення вимог до обов’язкової підготовки, їх посильність та відкритість для учнів, можливість підвищеної підготовки і т.д.). Важливою функцією контролю стає не тільки фіксація рівня навченості, але й стимулювання досягнення тієї підготовки, яку учні спроможні отримати під час вивчення шкільних дисциплін.
Реалізувати на практиці викладання принципів рівневої диференціації можливо, використовуючи різні методи й форми навчання, різні прийоми роботи з учнями. Додержання вказаних вище принципів рівневої диференціації є обов’язковим для вчителя, який працює в рамках даної технології.
Диференціація навчання досягається шляхом забезпечення кожного учня навантаженням, відповідно з його індивідуальними можливостями, що практикується різними способами: диференційовані домашні завдання, необов’язкові завдання, додаткові індивідуальні завдання.
Навчальний процес повинен не просто пристосовуватись, підбудовуватись під власний рівень знань і вмінь учнів, змінюючи зміст і методи, а орієнтуватись на досягнення максимально важливих результатів кожним учнем і, що не менш важливо, на розвиток мислення, пізнавальних можливостей, інтересів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Губрієнко І.П. Реферат: «Дифереренціація навчання як засіб формування математичних компетенцій учнів».
2. Жужгова К.А. Випускна кваліфікаційна робота «Диференціація в процесі навчання математики».
3. Дейніченко Т.І. «Індивідуалізація та диференціація навчання».
4. Пуришева Н.С. «Диференційоване навчання фізики в середній школі.» М., «Прометей», 1993р.
5. Унт І.Е. Стаття «Індивідуалізація і диференціація навчання».
6. Рабунський Є.С. «Індивідуальний підхід у процесі навчання школярів» М., «Педагогіка», 1971р.
7. Гільбух Ю.З. «Темперамент і пізнавальні здібності школяра». Київ: Інститут психології АПН України.1993р.
8. Щукіна Г.І. «Проблема пізнавального інтересу в педагогіці» М., «Педагогіка» 1971р.
9. ЗУ «По освіту».
10. Державна національна програма «Освіта ХХІ століття».
11. Бердак В.В. Стаття «Диференційоване навчання на уроках математики», Ж «Математика в школах України» №16, 2011 р.
Додаток А
ЕЛЕКТРОННІ АДРЕСИ ПУБЛІКАЦІЙ
http://learningapps.org/user/masher