7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту мовно-літературної освітньої галузі (друга іноземна мова)

У Держстандарті базової середньої освіти навчальний предмет «Друга іноземна мова» включено до складових мовно-літературної освітньої галузі. Аби допомогти вчителям розібратися з вимогами до результатів навчання школярів учнів 7-х класів НУШ та орієнтирами для їхнього оцінювання, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту.

Бажаєте підвищити рівень професійної майстерності та поповнити педагогічну скарбничку цікавими ідеями щодо організації освітнього процесу? Долучайтесь  до дводенної Всеукраїнської інтернет-конференції «6 і 7 клас НУШ: організація ефективного навчання». Під час етеру ми обговоримо важливі теми, що стосуються роботи в середній школі, та поділимось інноваційними методами і прийомами викладання.

Навчальне навантаження

Згідно з Типовим навчальним планом заклад загальної середньої освіти з будь-якою мовою навчання може обрати вивчення другої іноземної мови за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей (кількість годин має бути не менше 2 годин).

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 ІНОД 1.2.1-2:

• перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);
• скорочений буквений запис означає освітню галузь (ІНОД – (іншомовна освіта, друга іноземна мова).

Цифри після буквеного запису означають номер:

• групи споріднених результатів навчання (1);
• загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
• конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
• орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів базового циклу в мовно-літературній галузі (іншомовна освіта, друга іноземна мова) очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (іншомовна освіта, друга іноземна мова)

Ця освітня галузь включає 3 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Сприймання усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1. Сприймання усної інформації. 

Передбачається, що у ході вивчення другої іноземної мови протягом базового циклу учні навчаться розуміти розмову між іншими особами, інформацію, висловлену особою для аудиторії, зміст оголошень,  інструкцій ті аудіозаписів та сприймати усну інформацію з відеозаписів, якщо мовлення чітке та повільне

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• визначення мовленнєвої ситуації та змісту короткої простої розмови, якщо мовлення чітке та повільне;
• співвідношення інформації, сприйнятої на слух, яка підкріплена засобами наочності, якщо мовлення чітке та повільне, а тема знайома;
• розуміння простої інформації у передбачуваній ситуації, якщо мовлення чітке та повільне;
• розуміння основного змісту коротких простих повідомлень, оголошень та інструкцій;
• розуміння інструкцій щодо часу, дат, номерів тощо для виконання повсякденних завдань;
• виокремлення основної інформацію щодо повсякденних передбачуваних подій із коротких аудіозаписів, якщо мовлення чітке та повільне;
• виокремлення важливої інформації з програм, якщо мовлення чітке та повільне;
• розпізнавання важливих моментів розповіді та слідкування за сюжетом, якщо мовлення чітке та повільне; 
• визначення тем переглянутих відеозаписів,  складання уявлення про їх основний зміст. 

1.2. Сприйняття письмового тексту.

Конкретними результатами навчання учнів визначено їхнє розуміння прочитаних листів і письмового тексту, вміння здійснювати пошук необхідної інформації та аргументації, сприймати письмові інструкції, добирати та читати тексти, якщо в них використано прості мовні засоби.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• виокремлення необхідної інформації, отриманої з особистих листів;
• визначення основного змісту простих онлайн-повідомлень;
• знаходження необхідної інформації в простому тексті, викладеному у письмовій формі;
• знаходження інформації в списках та виокремлення необхідних деталей;
• розпізнавання знайомих часто вживаних написів, оголошень у громадських місцях;
• виокремлення відповідної інформації з текстів, які описують людей, місця, повсякденне життя, культуру тощо, якщо в них використано прості мовні засоби;
• розпізнавання інформації, поданої в ілюстрованих брошурах і туристичних картах;
• визначення фактів у короткому описі чи розповіді на теми, що стосуються повсякденної діяльності, якщо в них використано прості  мовні засоби;
• виокремлення інформації, яка належить до особистої, розміщеної в  Інтернеті;
• встановлення послідовності виконання простих інструкцій до побутових пристроїв, продуктів харчування, якщо вони ілюстровані та викладені не як суцільний текст;
• визначення етапів приготування страв за простими рецептами, зокрема у разі, коли вони ілюстровані;
• визначення, про що йдеться у коротких розповідях, коміксах, описах життя людей тощо, та складання уявлення про героїв;
• знаходження важливої інформації, яка подається в короткому описі людини. 

1.3. Використання ефективних стратегій сприйняття усної інформації та письмового тексту.

Передбачається, що у ході вивчення навчального предмета школярі навчаться ідентифікувати окремі факти та здогадуватись про значення невідомих слів з контексту, якщо прослухана інформація чи письмовий текст стосується повсякденної тематики.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• розуміння загального змісту коротких текстів і конкретних висловлювань на повсякденні теми, розуміння значення невідомих слів з контексту;
• використання значень відомих слів, які допоможуть здогадатися про значення незнайомих слів у коротких виразах, що стосуються повсякденної тематики;
• використання чисел, дат, власних назв тощо для визначення теми тексту;
• розуміння значення та функції невідомих виразів за їх розміщенням у письмовому тексті, зокрема на початку чи в кінці листа. 

2. Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Здійснення усної взаємодії.

Конкретними результатами навчання школярів є їхня участь у бесідах і дискусіях на знайомі теми, демонстрація розуміння співрозмовника у передбачуваних повсякденних ситуаціях, цілеспрямоване спілкування з співрозмовником, який пропонує допомогу в разі потреби. Також учні мають навчитись здійснювати усну взаємодію з метою отримання товарів  та послуг за допомогою простих фраз в знайомому контексті і обмінюватись інформацією на знайомі та повсякденні теми.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• реагування на чітке та повільне мовлення у простих повсякденних ситуаціях, якщо співрозмовник докладає певних зусиль, щоби досягти розуміння;
• спілкування з однолітками, формулювання запитань та розуміння відповіді, якщо вони стосуються повсякденних ситуацій;
• участь у простій розмові на знайому тему;
• розповідь про свої уподобання та плани, висловлення та аргументація власної думки;
• демонстрація слідкування за ходом розмови та визначення того, що потрібно зробити, якщо співрозмовник докладе певних зусиль аби досягти розуміння;
• ведення розмови щодо простих повсякденних завдань, використовуючи прості фрази, зокрема для того, щоб попросити чи дати, отримати просту інформацію та обговорити подальші дії;
• запит простої інформації щодо подорожі, користування громадським транспортом, зокрема надання запиту та пояснення, як пройти до певного місця чи придбати квитки;
• запит необхідної інформації, зокрема повідомляє, яку покупку хоче зробити, в якій кількості, замовляє їжу;
• надання повідомлень про проблеми зі здоров’ям, зокрема з використанням невербальних засобів спілкування, виявлення своїх емоцій щодо отриманої інформації;
• спілкування під час виконання простих повсякденних завдань, які вимагають обміну інформацією;
• ставлення запитань та розповідь про навчання та дозвілля;
• ставлення запитань та пояснення, як дістатися до певного місця за допомогою карти чи плану; 
• ставлення запитань та розповідь про подію. 

2.2. Здійснення письмової взаємодії.

У ході базового циклу навчання учні мають навчитися взаємодіяти в письмовій формі, писати  прості листи, запитувати та надавати інформацію в записках, повідомленнях і заповнювати типові бланки.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• повідомлення особистої стандартної інформації, представляючи себе;
• написання простих листів-подяк та листів-вибачень;
• написання простих записок, повідомлень, зокрема з використанням електронних засобів;
• написання вітальних листівок;
• написання коротких простих записок та повідомлень, що стосуються нагальних потреб;
• занотовування подій, відповідних дат та часу, які необхідно запам’ятати;
• внесення особистої та іншої інформації до типових бланків. 

2.3. Здійснення онлайн-взаємодії.

Навчальний прогрес характеризується тим, що школярі вміють здійснювати онлайн-взаємодію у формі простої розмови з елементами дискусії та цілеспрямовано налагоджувати онлайн-співпрацю.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• участь в онлайн-спілкуванні на базовому рівні, використовуючи сталі вирази (відповідь на коментарі, висловлювання вдячності  або вибачення з використанням простих мовних засобів); 
• створення коротких онлайн-коментарів за допомогою простих мовних засобів, у разі потреби звертаючись до  онлайн-словників; 
• заповнення онлайн-анкети, повідомляючи особисті та інші дані;
• виконання простих інструкцій та формулювання простих запитань під час виконання спільного онлайн-завдання, якщо партнер готовий допомогти.

2.4. Використання ефективних стратегій здійснення взаємодії (в усній, письмовій формі та онлайн-взаємодії).

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися ініціювати, підтримувати та закінчувати коротку просту розмову, ставити прості запитання під час виконання колективного завдання та просить уточнити або роз’яснити отриману інформацію.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• використання простих прийомів, щоби почати, підтримати та закінчити розмову;
• привернення уваги до себе вербальними і невербальними засобами для ініціювання розмови; 
• демонстрація слідкування за ходом короткої простої розмови;
• прохання співрозмовника повторити, якщо не розуміє отриманої інформації;
• прохання  уточнити ключові слова, фрази, використовуючи сталі вирази;
• повідомлення про те, що він не розуміє отриманої інформації та просить вимовити слово по буквах. 

3. Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлення іноземною мовою

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

3.1. Усне висловлювання власних думок, почуттів, ставлень та позицій.

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитись розповідати простими фразами про людей, навколишній світ та побут з урахуванням власного досвіду, висловлювати своє ставлення до сказаного, надавати інформацію під час монологу, обґрунтовувати власну думку та виступати перед аудиторією з коротким простим підготовленим повідомленням.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• опис своєї родини, житлових умов, освіти, людей, місць та особистих речей з використанням простих мовних засобів;
• стислий опис своїх планів, зокрема на вихідні дні або канікули;
• надання простих пояснень щодо повсякденної діяльності з використанням простих мовних засобів;
• висловлювання власної аргументованої думки, використовуючи прості мовні засоби;
• створення короткої підготовленої простої презентації на знайому тему;
• надання відповідей на прості уточнювальні запитання, у разі потреби просить повторити запитання та отримує допомогу щодо формулювання відповідей.

3.2. Висловлення своїх думок почуттів, ставлень та позицій у письмовій формі.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють надавати інформацію про себе, навколишній світ, побут у письмовій формі.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• написання простих фраз і речень про себе, свою родину, житлові умови, освіту,  людей і місця, написання коротких простих уявних біографій;
• написання вступу до тексту або його продовження, у разі потреби використовуючи словник і довідкові матеріали.

3.3. Використання ефективних стратегій побудови усного та письмового висловлювання.

У ході базового циклу навчання школярі мають навчитись складати план усного або письмового висловлювання, підтримувати розмову, коли співрозмовник не може дібрати необхідний мовний і мовленнєвий матеріал, зауважувати та виправляти власні прості мовні помилки.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• використання необхідного набору фраз зі свого мовного і мовленнєвого досвіду;
• використання невербальних засобів (жестів) з метою уточнення того, що він хоче сказати;
• пояснення того, що учень має на увазі, уточнення висловлювань;
• у разі потреби прохання підтвердити, що повідомлення не містить помилок.

Бажаєте дізнатися, як на практиці впроваджувати новий Держстандарт та поспілкуватися з колегами щодо урізноманітнення освітнього процесу? Долучайтесь до нашої конференції, перегляньте наші заходи у запису та слідкуйте за анонсами!