Добірка вправ, розробок і практичних порад, які допоможуть підготуватися до 1 місяця навчання у 4 класі НУШ.

Для 4 класу НУШ навчальний рік розпочинається натхненною темою відкриттів та подорожей. До вашої уваги креативні завдання, створені за темами шкільної програми з української мови, інформатики, Я досліджую світ і мистецтва.

1. Які відкриття змінили світ?

Винаходи змінюють не лише світ навколо, але й наше мислення. Що значить швидко, а що повільно? Чи готові ми вибачити товаришу запізнення на 10 хвилин або півгодинну відсутність відповіді на коментар у чаті? 

Сьогодні ми звикли отримувати деякі речі миттєво, а наші дідусі та бабусі відправляли листи або шукали телефон для зв’язку з рідними. Запропонуйте учням подумати, як доступність інформації (інтернет) та безперервний контакт з оточенням змінили наш світ. Для цього ставте допоміжні запитання: 

  • Які нові професії з’явились? Наприклад: оператор чату, менеджер з продажів у колцентрі, сервіси інтернет-доставки тощо.
  • Толерантність до яких рис у поведінці іншого зросла або зменшилася? Наприклад: менша терпимість до запізнення; образи через те, що онук не привітав з Днем народження; однокласник побачив повідомлення, але не відповів одразу; хтось телефонує занадто настирливо; дитина не бере слухавку, а мати хвилюється.
  • Які речі отримали цінність, а які знецінились? Наприклад: особисті кордони (оскільки зателефонувати будь-кому стало досить просто, дзвінки у невідповідний час чи раптовий прихід у гості стали моветоном); інформація, яку можна легко отримати в інтернеті; заучування певних фактів (акцент робиться на сортування та обробку інформації).
  • Які риси нашого характеру загострилися? Бажання контролювати іншого, нервовість, кліпове мислення, неможливість сконцентруватися, перенасиченість візуальними образами тощо.

2. Що вмітимуть люди у майбутньому?

Проаналізуйте з учнями серію листівок, створену в 1900 році. Для цього діти мають ввести у пошук фразу «en l'an 2000» та перейти у розділ малюнків. На картинках зображені передбачення – як виглядатиме світ через сто років у 2000-му. Нехай школярі розглянуть малюнки та спробують дати відповіді на наступні питання:

  • Які сучасні винаходи можна впізнати на деяких картинках? Дрони, пересувні будинки-капсули, український позашляховик-амфібія Nomad, пряма трансляція виступу, ескалатор, використання повітряного транспорту для гасіння пожеж тощо.
  • Про які потреби говорять ці передбачення? Про що мріяли люди початку 20 століття? Аби полегшити завдання дітей, запропонуйте їм кілька категорій, за якими вони зможуть розсортувати картинки. Бажання мобільності; бажання швидкого зв’язку (комунікації); бажання захисту, безпеки; бажання або механізація ручної праці. До якої категорії належить більшість картинок? 
  • Які передбачення справдилися, а які ні? Чому люди минулого помилилися? Наприклад: механізація праці перукаря занадто складна, а механічний оркестр просто не має смислу. Деякі «винаходи» виглядають безперспективними та безглуздими – грати у крикет під водою, «запрягти» автобус у кита тощо. 

Після завершення аналізу запропонуйте учням створити капсулу часу та написати свої передбачення – які можливості матимуть люди, коли діти закінчать школу (через 7-8 років)? Проаналізувавши передбачення і помилки людей початку 20 століття, учні мають подумати: які можливості здаються лише мріями, а які є перспективними та найближчими до втілення? При виконанні завдання можна використовувати інтернет-ресурси.

3. Як відбувається перетворення інформації?

Яскраві відкриття та щоденні рішення людини залежать від того, як подається певна інформація з потрібної теми. Саме тому курс з інформатики за 4 клас торкається таких питань, як поширення інформації, інформаційні процеси та фейки. За допомогою маніпуляцій з інформацією, вказаних нижче, попросіть дітей вплинути на відповіді однокласників:

1. Обмежена інформація
«Ви за мир?» – питання здається легким й очевидним. Хто не відповість на нього ствердно? Втім, що коли поставити наступне питання? «Ви за мир. Тож вважаєте, що країни-союзники мали не воювати, а здатися Гітлеру напередодні Другої світової війни?».

Тепер все не так однозначно. Виникає чимало нових питань – здатись на яких умовах? Що ми втратимо? Що з нами буде, коли ворог отримає владу над країною? Без додаткової інформації та прогнозування, перше питання є просто маніпуляцією в стилі «за все хороше проти всього поганого». 

2. Контекст, що провокує певну відповідь
Наприклад: «Ви любите гамбургери, хоча знаєте, що вони шкідливі?» Або: «Лохина – смачна, але дорога ягода. Ви купили б лохину?» Нехай учні подумають, яку відповідь дадуть люди, якщо спитати просто – «Ви купили б лохину / Ви любите гамбургери?» Чи буде кількість позитивних відповідей більшою? 

Важливу роль відіграє обрамлення інформації, яке може бути нейтральним, позитивним або негативним. Наприклад: як ви думаєте, Київ розвивається чи деградує? Або питання, складені так, що будь-яка відповідь заганяє вас у глухий кут. Наприклад: ти вже перестав бити свого молодшого брата?

3. Специфічне подання результатів

Звісно, на етапі опитування все не закінчується. Коли запитання вже поставлено, у вас в руках опиняється інформація, яку можна магічним чином перетворити на те, що потрібно. Наприклад: голосування показало, що більшість людей «за місто без заторів на дорогах». Перед цим неодноразово згадується, що кандидат у мери є борцем за розширення вулиць. Логіка, що випливає з повідомлення – більшість має голосувати за цього кандидата. Втім, за європейським досвідом, розширення вулиць не сприяє зникненню заторів. Скоріше навпаки. То за який варіант поліпшення міста більшість – той, що обрав кандидат Н чи за розвиток громадського транспорту? Інший приклад: 90% опитуваних відповіли «так». При цьому опускається факт, що 80% людей бойкотували опитування.

Аби охопити ряд тем та завдань, рекомендованих програмою, як то – здійснення е-опитування, фіксування результатів, подання їх у формі таблиці, запропонуйте дітям виконати наступну вправу. Школярі мають вивчити те, як спосіб подання інформації впливає на результати соціальних опитувань. Для цього вам знадобиться вигадати тему, наприклад: «Чи любите ви гамбургери?» та провести опитування в класі. Наведена тема досить проста, втім, навіть на її прикладі можна зрозуміти, чому маніпуляція є великою проблемою, а голосування, хоч і вважаються досягненням демократії, часто дають зрежисовані результати.

Зауважити: нехай діти подумають, як скласти питання й обставини опитування так, аби якомога більше людей ствердно відповіло на питання «Чи любите ви гамбургери?». Анонімне чи відкрите опитування? Яку негативну інформацію треба приховати? Чи допоможе інформація про знижки? Як вплине новина про шкідливість фастфуду, або про брудні кухні у Макдональдзі? Фіксуйте зміни настрою опитаних (можна утворити фокусні групи) після введення тієї чи іншої інформації.

4. З чого складається комп’ютер?

Комп’ютер – чудовий винахід, яким усі ми користуємось. Втім, далеко не кожна дитина пояснить, як він працює і з яких деталей складається. Звісно, сьогодні все більше людей купують планшети чи ноутбуки, а комп’ютери замовляють у зібраному вигляді. Однак знати параметри своєї машини вельми корисно.

Запропонуйте дітям урок-знайомство з власним комп’ютером і вивчіть його складові. У 4 класі діти, скоріш за все, знають, що таке монітор, клавіатура, мишка, системний блок та інше. Втім, як що до начинки? Поставте школярам завдання зібрати потужну модель комп’ютера, яка витримає найсучасніші ігри. Важлива умова – ви не хочете переплачувати за зборку спеціалістом. Отож, єдиний спосіб зекономити – власноруч отримати знання, за які ми доплачуємо сервісам. 

Об’єднайте учнів у групи та попросіть їх написати доповідь, присвячену частинам комп’ютера: пам’ять, жорсткі диски, материнські плати, процесори, кулери, блоки живлення тощо. Нехай кожна група зробить презентацію про обрану деталь, а також проаналізує переваги та недоліки моделей, що можуть підійти для вашого комп’ютеру. Наприкінці дослідження діти мають скласти перелік усіх елементів, що варто замовити, а кожна група самотужки збирає комп’ютер (на базі деталей, наявних у класі).

5. Основи композиції

Навчіть дітей основ композиції. Це допоможе оцінити візуал будь-якого предмету – від одягу, картин та інтер’єру до дизайну сайтів і тортів. Для цього учні мають виконати ряд вправ на складання простих композицій з ліній та геометричних фігур.

Не поспішайте переходити до складних зображень. Вони створюються довго, а ваше завдання зробити якомога більше вправ, аби дійти вхопили основний принцип. Саме тому, для початку, ідеальним завданням буде створення монохромної композиції (колір багаторазово ускладнює картину) з темного тла та світлих фігур, або смужок (можна використовувати кольоровий папір).

Нехай діти наріжуть паперові смужки та спробують згрупувати їх на аркуші. При цьому чорні, сірі та білі плями мають врівноважувати один одне, аби площина не здавалась ані порожньою, ані перевантаженою. Потім спробуйте досягти того ж результату за допомогою вигнутих ліній. За приклад  можна взяти японську каліграфію або малюнки на крильцях метеликів.

Корисні матеріали для першого місяця навчання у 4 класі НУШ із Бібліотеки «На Урок»:

Тема: Теми дослідницьких проєктів

Авторка: Пархомчук Лілія

Про матеріал: Теми мініпроєктів для 4 класу, розподілені за розділами: загальні теми проєктів, природознавство, кімнатні рослини, квіти, тварини, птахи, риби, комахи, екологія, математика та музика. Обирати тему проєкту рекомендується в залежності від рівня знань учня, його хобі та зацікавленості у певній галузі.

Тема: Практична робота з інформатики на тему «Перетворення інформації з текстової у графічну форму з використанням схем, діаграм. Перетворення інформації у вигляді тексту в таблицю» 

Авторка: Барбаш Олена Федорівна

Про матеріал: невелика практична робота, що вимагає від дітей перетворити статистичну інформацію про річкову систему на діаграми, схеми й таблиці. 

Тема: Презентація «Розв’язок задач у середовищі програмування для дітей»

Авторка: Калиниченко Лариса Сергіївна

Про матеріал: Презентація, що демонструє типи алгоритмів, котрі використовуються в програмуванні. Матеріал містить посилання на інтерактивні задачі для дітей.

Тема: Презентація «Африка»

Авторка: Соколенко Анастасія Олександрівна

Про матеріал: презентація містить ілюстровану розповідь про африканський континент, його клімат, корисні копалини, рослинний та тваринний світ. Наприкінці є тест із запитаннями, що узагальнюють знання отримані впродовж уроку.

Тема: Квест «Вчуся їсти все корисне» 

Авторка: Мировська Ксенія Олександрівна

Про матеріал: квест, що пропагує здоровий образ життя. В процесі гри діти навчаються сортувати продукти та страви з них на корисні та шкідливі. Завдання можна використовуватися з 1 по 6 клас, адаптуючи умови завдань. Під час гри використовуються QR code та англійські назви продуктів.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter