Семінар на тему: "Літературні компетентності"

Про матеріал
Семінар вчителям початкових класів.Гарна розробка семінару та + презентація.
Перегляд файлу

№1    «Літературні  компетентності  молодших  школярів. Критичне  мислення – інструмент  формування компетентностей»

      Курс  «Літературного  читання» - органічна складова  освітньої  галузі  «Мови  і  літератури».

  №2         Галузі – мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, фізкультурна, громадянська та історична, мистецька, соціальна і здоров’язбережна.

       Спочатку  дамо  відповідь  на  питання  «Що ж   включає в  себе  поняття  «літературна  компетентність»

  Вивчення  літературної  компетентності , що  є  найефективнішою  компетентністю  молодшого  школяра  започатковано  зовсім  недавно у  процесі  дослідження  його  мовленнєвої  діяльності. Адже,  раніше в  основному  ми  говорили  лише  про  читацькі  компетентності.

№3       Сфери  - інтелектуальна , комунікативна, інформаційна 

 Навчальна  діяльність  на  уроці  читання ,  має  не  просто  забезпечувати  певну  суму  літературних  знань, умінь  та  навичок,  а  формувати  компетентність  учнів  початкових  класів  у  інтелектуальній  , комунікативній, інформаційній  та  інших  сферах. Рівень  компетентності  визначається  не  лише  обсягом  інформації,  що  зберігається  в  пам’яті,  елементарних  умінь  і  навичок  з  їх  відтворенням, а  й  здатністю  дитини  засвоювати  знання  та  застосовувати  індивідуальну  систему  знань,  володіти  пізнавальними  операціями.

           Отже, літературна  компетентність  передбачає  такі  навички:

   №4           оволодівати  системою  знань,  знань  і  навичок  з  предмета;

  • розвивати  мовні,  інтелектуальні  і  творчі  здібності;
  • розуміти  прочитані  твори,  тексти  різних  стилів  і  жанрів;
  • робити  висновки, формулювати  власну  думку  щодо  прочитаного;
  • самостійно  працювати  з  книгою, знаходити  необхідну  інформацію;
  • орієнтуватися  у  світі  книжок,  вибирати  їх  для  власних  пізнавальних  потреб.

    Ми  бачимо,   що літературна  компетентність  молодшого  школяра – це  комплексна  характеристика  особистості,  яка  володіє  достатньо  високою  технікою  читання,  літературними  та  бібліотечно – бібліографічними  знаннями ,  здатна  до  власної  літературно – творчої  діяльності.

     Поняття  літературна  компетентність  включає  в  себе  систему  зазначених  умінь,  які  є  змістом  читацької, літературознавчої,  бібліотечно –бібліографічної  та  особистісно – діяльнісної  компетенцій.

      №5                  Літературна  компетентність

Читацька                                                 Літературознавча

компетенція                                           компетенція

 

Бібліотечно-                                               Особистісно-

бібліографічна                                           діяльнісна          компетенція                                               компетенція

                                               

№6,№7,№8,№9             Розглянемо  детальніше  кожну  із  них

    Під  читацькою  компетенцією  молодшого  школяра  розуміємо  наявність сформованого  способу  та  якостей  читання, які  передбачають  вміння  школярів  правильно,  швидко  і  виразно  читати  твір,  відтворювати  прочитане,  оцінювати  судження  свої  і  своїх  товаришів  за  змістом  ,  логікою  і  виразністю  мовлення.

    Зміст  бібліографічної  компетенції  передбачає  у  молодших  школярів  знання  певного  кола  літератури,  початкових  бібліотечно – бібліографічних  понять, уміння  орієнтуватися  у  книжковому  світі,  користуватися  довідковою  літературою,  задовольняти  власні  пізнавальні  потреби. Періодичне  читання  преси,  відвідування  бібліотеки  сприяють  підвищенню  бібліографічної  компетенції  молодших  школярів.

    Літературознавча  компетенція  передбачає  достатній  читацький  досвід  молодших  школярів,  усвідомлення  ними  жанрової  специфіки  твору;  здійснення  його  грамотного  аналізу; визначення  на  практичному  рівні  та  усвідомлення  таких  понять,  як  тема,  ідея,  композиція,  жанр,  персонаж,  мова  твору. Використання  зазначених  літературних  понять  дає  змогу  учневі  глибоко  осмислити  художній  твір ,  відтворити систему  художніх  образів  та  розширити  коло  читання,  охопивши  жанрові - родові  форми  художньої, довідкової,  науково-пізнавальної,  української  та  зарубіжної  літератури.

    Одна  з  важливих  складових  літературної  компетентності  є  особистістно-діяльнісна  компетенція  молодшого  школяра. Вона  передбачає  реалізацію  творчих  здібностей  дітей,  викликаних  високим  інтересом  до  читання  літературних  творів,  різних  за  жанрами та  вміння  творчо  їх  переосмислювати. Можна  тлумачити  зазначену  компетенцію  як  здатність  читача  до  власної діяльності,  що  є  особливою  якістю  творчості  у  процесі  організованого  вивчення  літератури. Разом  з  тим  особистісно-діяльнісна  компетенція  формується  в  процесі  активної  творчої  діяльності  молодших  школярів  і  сприяє  розвитку  творчих  здібностей,  розвиває  читацьку  самостійність.

    Всі  згадані  вище  знання  і  вміння,  наявність  відповідних   уявлень  і  понять,  здібностей  учнів  є  об’єктами  перевірки  під  час  вивчення  рівня  кожної  із  складових  (компетенцій)  літературної  компетентності  випускників  початкової  школи. Такий  контроль,  за  умови  розуміння  ними  змісту  структурних  компонентів  кожної  з  компетенцій  та  прогнозованих  результатів, може  здійснюватися  педагогами  на  уроках  читання.    

 

      Модернізація  системи  освіти  в  Україні,  зміна  її  орієнтирів  на  особистісний  розвиток  учня,  на  формування  його  інтелектуального  потенціалу  та  забезпечення  постійного  самовдосконалення,  вимагає  змін  і  в  системі  сучасної  початкової  освіти. Вона  має  бути  зорієнтована  на  вироблення  в  учнів  готовності  вирішувати  поставлені  життям  питання,  зокрема  й  за  допомогою  мови  та  літератури. Саме  в  цих  умовах  особливого  значення  набуває  проблема  використання  технології  критичного  мислення  як  засобу  формування  мовної  особистості  учня початкової  школи.

        Критичне  мислення  один  з  мовних  трендів  в  освіті. Про  те,  що  його  розвиток  є  одним  з  наскрізних  завдань  навчально – виховного  процесу, йдеться  й у  Концепції  нової  української  школи. 

   Сучасні  вчителі  знайомі  з  цією  технологією,  тому  я  не  зупиняюсь  на  самій  технології, тому  ,  що  ми з  вами  пройшли  нещодавно  чудовий  тренінг  по  критичному  мисленню.

   Але  хочу  звернути  увагу,  працюючи  з  технологією розвитку   критичного  мислення,  ми  маємо  усвідомлювати ,  що  навчити  учнів  мислити  критично  з  першого  уроку  неможливо. Критичне  мислення  формується  поступово,  воно  є  результатом  щоденної  кропіткої  роботи  вчителя  й  учня,  з  уроку  в  урок,  з  року  в рік. Не можна  виділити  чіткий  алгоритм  дій  учителя  з  формування  критичного  мислення  в  учнів. Але   можна  виділити  певні  умови,  створення  яких  здатне  спонукати  і  стимулювати  учнів  до  критичного  мислення.

    Застосування  технології  розвитку  критичного  мислення  на  уроках  літературного  читання  у  початкових  класах  створює  додаткову  мотивацію  до  навчання  ,  вивчення  краси  українського  слова. Учні  ефективніше  засвоюють  матеріал, тому  що  це  їм  цікаво. Систематичне формування  творчих  та  пізнавальних  здібностей  учнів  з  використанням  технології  розвитку  критичного  мислення  призводить  до  того,  що  усі  учні  навчаються  самостійно  вчитися,  критично  мислити,  використовувати  набуті  знання  у  повсякденному мовленні  та  житті. Бо  саме  початкова  ланка  є  фундаментом  формування  критичного  мислення  як  пріорітетного  напрямку  розвитку  комунікативної  компетентності  сучасної  особистості.

       №10         Критичне  мислення – це,  по  суті,  певний  підхід  до  мислення; це  набір  навичок,  який  включає  в  себе  використання  різних  способів  розумової  діяльності (операцій  мислення),  таких  як  аналіз  і  синтез,  порівняння  й  абстрагування  та  інші,  що  застосовуються  для  формування  обгрунтованих  висновків  та  оцінок.

     Насамперед, критичне  мислення  передбачає  уважне  й  шанобливе  ставлення  до  фактів. Критично  мислячі  люди  не  квапляться  з  висновками. Це  означає,  що  вони  розглядають  усю  доступну  інформацію.

     №11         Формування  літературних  компетентностей  молодших  школярів засобами  критичного  мислення  ми  здійснюємо  на :

  № 12    - уроках  літературного  читання(позакласне  читання) фото                                             

  №13   -  бібліотечних  уроках (фото  в  бібліотеці)

  №14    -  зустрічі з письменниками  рідного  краю

  15   - виховні  заходи,  присвячені  її  величності  Книзі 

 

 

                                   Висновок

    Отже,   використання  вчителями  стратегій  критичного  мислення  на  уроках  літературного  читання ,  забезпечує  позитивні  зміни  в  учнів:

      Підвищується  інтерес  до  навчання,  розвивається  пошукова  спрямованість  мислення ,  зникає  боязнь  зробити  помилку,  виникає  прагнення  краще  зрозуміти  інформацію,  підвищується  відповідальність за  власне  навчання, з’являється  прагнення  самостійно  здобувати  знання,  формується  вміння  працювати  в  парі  та  групі.

      Використовуючи  описані  стратегії  на  уроці  читання  та  мови  можна  забезпечити  умови  для  повноцінного  розвитку  особистості,  формування  в  неї  творчого  критичного  мислення. В цілому  нетрадиційні  методи  навчання,  які  активно  використовуються  в  освітньому  процесі,  сприяють  підвищенню  мотивації  учнів,  дарують відчуття власної  волі,  формують  обстановку  взаємовигідного  співробітництва.

      І  звичайно , сприяють  «Формуванню літературних компетентностей молодших школярів, засобами  критичного мислення».

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
17 липня
Переглядів
288
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку