Онлайн-тести для 4 класу

Приклад запитання: Find the correct translation of the following words :1. Північ2.Південь

Приклад запитання: Choose the correct variant:What weekend activity is it?

Приклад запитання: На якому малюнку зображено поробки в техніці оригамі?

Приклад запитання: Прочитай та обери правильний варіантMike and Jane are planning their summer holidays. They are going to travel a lot. In June they are going to travel to Greece with their class. They are going to travel by bus. It's not comfortable, but it's cheaper than travelling by plane. They are going to spend two weeks in Greece. They are going to see a lot of beautiful places. In July Mike is going to visit his grandparents in the village. He is going to help them with the gardening. Jane's grandparents live in the city, so she often visits them. In July she is going to travel to the Azov Sea with her parents by train. She likes travelling by train. In August Mike and Jane are going to stay in the city and spend time together. Everybody likes holidays!Mike and Jane are planning their...

Приклад запитання: Жанр твору

Приклад запитання: Обери правильний запис числа: триста дванадцять тисяч сімдесят п'ять

Приклад запитання: Продовж думкуУ природі існують тісні взаємозв'язки між її об'єктами. Порушення цих взаємозв'язків...

Приклад запитання: Скільки материків на Землі?

Приклад запитання: Здоров’я – це ...

Приклад запитання: Вкажіть обов'язкові заходи при наданні допомоги з тепловим ударом.

Приклад запитання: Запиши результат.3 ⋅ 70 ⋅ 10

Приклад запитання: Грають ногами?

Приклад запитання: Як діти прозвали Івашка і Любу після суперечки? (В.Винниченко "Гей, не спиться...")

Приклад запитання: Корисні копалини, які горять та виділяють багато тепла -

Приклад запитання: Що таке пейзаж?

Приклад запитання: Речі у вигляді майна чи товару, що можна купити - це ....

Приклад запитання: The children were on the ship last summer.

Приклад запитання: Прочитай текст.У День Святого Валентина Максим прийшов до школи з паперовим літачком. На крилі його виразними друкованими літерами було виведено: «Найкраще у світі ім'я – Улянка». Підпису, звичайно ж, не було. «Хай вона ніколи не здогадається, що це написав я , – твердо казав собі Максим. – І начебто вже не він, а хтось інший, зітхаючи, додавав: «Ех, а краще б здогадалась…».Максим сів за свою останню парту й став чекати, коли Ніна Іванівна загадає всім розв'язувати задачу. А як усі схилились над зошитами, він тихенько дістав літачка, ще раз прочитав свій напис, ще раз глянув на Улянку, зітхнув і – так тому й бути – швидко метнув літачка їй на парту. Летіти було три секунди: Улянчина парта в сусідньому ряду навскіс. Але літачок зробив якусь химерну петлю, пішов у піке і впав простісінько перед носом у Дениса. Денис одразу покинув задачу і став зацікавлено його розглядати.Максимові з тої несподіванки аж гаряче зробилося. Він опустив голову й спідлоба стежив за Денисом. Денис тим часом діловито оглянув клас, тоді дістав з пенала червону ручку, перекреслив у слові Улянка літеру «У» й замість неї написав велике кругле «О».Проте Олянка, що сиділа на другій парті, літачка з сердечком на крилі не отримала. Літачок знов виписав у повітрі чудернацький пірует і цього разу впав на парту до Віті.Вітя був хлопець тихий і сором'язливий. Він ніколи б не відважився написати дівчинці таку записку. А тут на тобі, записка сама впала з неба. Хвиля сміливості накрила Вітю з голови до п'ят. Він упевнено перекреслив у слові «Олянка» літеру «я» і надписав угорі літеру «е». «Тепер усе чистісінька правда, – сказав собі Вітя. – Оленка – найкраще у світі ім'я». І він послав літачка убік через ряд. Саме там сиділа Оленка.Червоне сердечко на білім крилі знов здійнялося в повітря. Та до першого ряду парт не долетіло. Цього разу літачок викрутасів не робив. Він плавно сів у другому ряду на Улянчиній парті.Максим, який стежив за всіма цими перельотами й безсоромним мазюканням по його напису, ледь не кинувся, щоб вихопити літачка з Улянчиних рук. Та стримався-таки. А Улянка перекинула з-за плеча свою русяву кіску, перетягнуту блакитною квітчастою зав'зкою, і стала уважно розглядати напис на крилі. Він хоч і був двічі поправлений, проте читався добре. Сердечко на крилі їй, видно, сподобалось. Бо інакше чого вона озирнулася й так тепло Максимові усміхнулась.Чи сподобалась тобі розповідь?

Приклад запитання: Яка частина мови називається дієсловом?

Приклад запитання: Яка частина мови називається дієсловом?

Приклад запитання: Аплікація з кольорового паперу.

Приклад запитання: ОбіцянкаТакий уже розумний отой чорний собачка Булька: як кажуть, тільки й того, що по-людськи говорити не вміє.У що б не грали діти – і Булька тут.Якось повернувся Костик із школи, а в дворі граються хлопчики й дівчатка.– Давайте розділимось на дві команди: хто швидше естафету пронесе, – запропонував Костик.– Давай! – охоче підтримали його.Та виявилось, що дітей – семеро, і всі хочуть грати. Виходить, в одній команді буде четверо, а в другій – лише троє. Так не годиться. І тоді Костик придумав:– Четвертим беремо до себе Бульку!Розставили всіх на етапах. Бульці також визначили місце. Але ж хіба він встоїть? Куди діти, туди й він.Костик і тут знайшов вихід. Він першим узяв паличку-естафету і скомандував:– Булька, за мною!Як тільки вони добігли до того місця, де мав стояти собака, Костик сунув паличку йому в зуби:– Булька, вперед!Пес притьмом кинувся до наступного етапу. Щоправда, там довелось його ловити й силою відбирати паличку, проте Костикова команда все одно перемогла.Он який розумний собака Булька! Не дивно, що хлопчики й дівчатка з усього двору люблять його і щедро пригощають усякими ласощами.От і сьогодні Костик, не дочекавшись обіду, шаснув у холодильник, схопив шматок ковбаси і вискочив у двір. Булька почув, що смачно пахне, підбіг, завертів хвостом.– Що, ковбаски закортіло? – спитав Костик.– Гав! – підтвердив Булька, ще дужче закрутивши куцим хвостиком.Костик висмикнув із землі якусь бадилину, кинув собаці.– Булька, віднеси он до того гаража. Тоді матимеш ковбаску.Собака з готовністю схопив бадилину і помчав її до гаража. А Костик відкусив тим часом шмат ковбаси і почав жувати. Повернувся Булька і сів, нетерпляче перебираючи лапами і виляючи хвостом. Усім своїм виглядом він говорив: «Наказ твій виконав. Давай ковбасу».Та Костик незчувся, як останній шматочок ковбаси ковтнув сам.– А ковбаски вже нема, – розгублено розвів він руками.– Гав! – коротко й вимогливо озвався Булька. Мовляв, нічого не знаю: пообіцяв – давай.– Та ну тебе, – махнув Костик рукою і одвернувся.Булька забіг з другого боку і повторив:– Гав!Костик хотів було нагримати на Бульку, але побачив німий докір в його карих очах і зніяковів. «Доведеться збігати додому по ковбасу», – зітхнув хлопець і сказав собаці:– Чекай, я зараз.Збіг на третій поверх, заскочив на кухню і – до холодильника.– Чого ти там нишпориш? – спитала мати, пораючись біля газової плити.– Ковбасу шукаю.– Обідати ось будемо. Борщ, сирники…– Та я – Бульці.– Не вмре твій Булька.– Але ж я пообіцяв.– Та немає ковбаси: ти останню доїв.Костик вийшов на балкон, поглянув униз. Булька сидів перед під’їздом, нетерпляче повискуючи. Костикові защеміло серце, йому стало ніяково, що він обдурив Бульку. Як він міг таке вчинити? Він повернувся в кімнату, з досадою плюхнувся на канапу.Рішення знайшлося несподівано. Костик кинувся на кухню.– Мамо, дай грошей.– Навіщо? – здивовано звела вона брови.– Я ковбаси куплю.– Не вигадуй!– Я ж пообіцяв! – вигукнув Костик, і сльози навернулись йому на очі.На щастя, прийшов тато, почув суперечку.– Що ти пообіцяв? – спитав у Костика. – Той розповів.– Справа серйозна, – роздумливо мовив тато. – Недобре вийшло у тебе, синку.Костик похнюпився.– Запам’ятай: перш ніж пообіцяти, добре зваж, чи зможеш ти виконати обіцянку. А якщо вже пообіцяв – перервись, а слова дотримай.– Собаці? – усміхнулася мати.– Кому і що б не пообіцяв – виконай, – твердо сказав тато.– Ох, диваки ви мої, – зітхнула мати. – Он гаманець на столі. Візьми там та купи ліверної…Продуктовий магазин був у їхньому ж будинку, тільки вхід з вулиці. За кілька хвилин Булька вже ласував ковбасою, а Костик з не меншим апетитом і в добрім настрої уминав мамин борщ. Пилип Бабанський (324 слова) Визнач жанр прочитаного твору.

Приклад запитання: Найгірша провина -це

Приклад запитання: Чому Томаса прозвали Вогняним ?

Приклад запитання: Дієслово - це частина мови, яка називає...

Приклад запитання: 1.     Tom Brett is from …

Приклад запитання: 60-літній чоловік звернувся до лікаря після появи болю в грудній клітці.В сироватці крові виявлено значне зростання активності ферментів: креатинфосфокінази та її МВ-ізоформи, аспартатамінотрансферази. Про розвиток патологічного процесу в якій тканині свідчать ці зміни?

Приклад запитання: Обери картинки на яких зображено негативний вплив людини на природу.

Приклад запитання: Обчисли усно і обери правильну відповідь 27*11.

Приклад запитання: Прочитай текст: Велосипед для Катрусі Тієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед. Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою. А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася! Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі: — Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому! — Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов’язково. Ти ж також колись не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися! Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — своєму, власному, а зараз поїду. Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там покарлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима. — Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся. За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у правильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки. З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили велосипед. Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда — врізався в дерево. — Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось. Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно, що от він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так просто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає. За Дариною Мурмуєнко(347 слів)Визнач жанр твору.