Урок з позакласного читання у 3 класі "Весна іде, весні дорогу"

Про матеріал

Тема. Весна іде, весні дорогу.

Мета: розвивати навички правильного, виразного читання; ознайомити дітей з традиціями українського народу; викликати інтерес до всього, що їх оточує; розвивати почуття прекрасного, естетичний смак, інтерес до історії, звичаїв народу; виховувати любов до всього живого, до прекрасного: поезії, музики, природи.

Перегляд файлу

Бондаренко Людмила Володимирівна,

Білоцерківське навчально-виховне об’єднання «Звитяга»

 

Урок з позакласного читання. 3 клас

 

 Тема. Весна іде, весні дорогу.

 Мета: розвивати навички правильного, виразного читання; ознайомити дітей з традиціями українського народу; викликати інтерес до всього, що їх оточує; розвивати почуття прекрасного, естетичний смак, інтерес до історії, звичаїв народу; виховувати любов до всього живого, до прекрасного: поезії, музики, природи.

 Тип уроку: формування вмінь, навичок

 Форма: урок-інсценізація

 Обладнання: костюми Зими, Весни, місяця Лютого, коронки для дівчаток-підсніжників, кілька суконь для дівчат-сніжинок, свічка-громовиця, фонограми.

 

 Хід уроку:

 

 І. Організаційна хвилинка

Зараз урок позакласного читання. Ми закінчили читати розділ «Вірші та загадки». І сьогодні, на трошки незвичному уроці ми підведемо підсумки цього розділу. Зробимо це за допомогою чудового народного свята – Стрітення. За народною традицією – це свято початку весни. Його ще називають Зимобор, Громовиця. За повір’ям саме 15 лютого зима зустрічається з весною. Весна зиму боре – зимобор.

Дзвенять краплі дрібно-дрібно.

Йде зима у сукні срібній.

Кличе лютого:

Зима: А ну ж!

Поспішай сюди чимдуж!

Чом даремно час марнуєш?

Не хурделиш, не лютуєш?

Втупив лютий очі в сніг:

Лютий: Лютував я скільки міг,

Гнав у поле заметілі,

Простеляв запони білі.

Загнуздавши вітрюганів,

Наганяв на луг туманів.

А старавсь таки дарма –

Притомився – сил нема.

Та й в запасі в мене днів

Менше, ніж в моїх братів.

Тож чи хочеш ти, чи ні –

А поступишся весні!

Зима: Знала я, що ти слабкий у мене. Недарма кажуть: лютий збиває ріг зимі. Та моєму царюванню ще не прийшов край. Я ще дужче снігу натрушу і морозу напущу.

(діти розповідають вірші Зимі)

  1. Зимонько, зимонько, снігом не труси.

І морозу морозити не вели.

Нахолодилась вже земля

Людям хочеться тепла.

  1. І ведмедик вже не хоче спати.

Там, під снігом, у ведмежій хаті

Він штовхає маму волохату:

  • Вже весна, матусю, можна встати?
  1. І малому проліску не спиться,

Поспішає пролісок родиться:

  • Ой, матусю, кучугура тане

Вже весна, хутчіше проростаймо!

  1. І листочку в бруньці вже обридло,

З неї ж нічогісінько не видно!

Він товчеться в бруньці та бурмоче,

Він на волю, непосида хоче.

Зима: Ох, і жалібно ж розповідаєте! Та ще маю я сили не допустити Весни у ваш край. Хіба що… як відгадаєте мої загадки:

  1. Ясночола, білокрила,

Борошенцем землю вкрила.

  1. Надворі горою, а в хаті водою.
  2. Сам не біжить, а іншим стояти не дозволяє.

(учні розказують прикмети))

  1. Зимонько, пускай до нас Весну, бо недарма в народі кажуть:

Ще лютує зима, ще стоять люті морози, лежать сніги, а в повітрі вже пахне весною.

  1. Лютує зима в лютому, але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.
  2. Лютий лютує тому, що на світі довго бути не доводиться йому.
  3. Лютий зиму замикає, новому сезону доріжки показує.

Зима: Ой, ой! Та це ж весна іде, тепло несе! Треба мені всю силоньку зібрати, щоб з весною до бою стати.

Весна: А ось і я – Весна-красна.

Куди ступлю я – сонце сяє,

Усе навколо оживає.

А ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну.

Зима: Насуплю я брови,

І вітер холодний повіє.

Від мене нікому рятунку нема,

Під снігом земля заніміє.

Весна: А я засміюся –

І сонце ласкаво засяє.

Прокинуться луки, ліси і поля,

Усе розцвіте, заспіває.

Лютий: От і зустрілися Зима з Весною. Це сталося на Стрітення – 15 лютого. І кожна хоче показати свої переваги. Що ж про це кажуть народні прикмети?

  1. Кажуть люди, що якщо на Стрітення віл води з калюжі нап’ється, селянин згодом біди набереться. Неврожайним буде рік.
  2.  Як на Стрітення півень нап’ється з калюжі, то жди великої стужі.
  3.  Якщо під вечір потепліло, то літо перемогло.
  4.  Якщо відлига на Стрітення – буде пізня весна. В поле вийдуть ще не скоро.
  5.  Якщо на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відлітає.
  6.  У цей день у церкві святили воду і свічки. Вода вважалася цілющою. Посвячена свічка називалася громівницею. Такі свічки запалювали в хаті, щоб відвести грозу.
  7.  Ой, громнице-свіченько!

Святая водиченько!

Від біди оберігай

Наш майбутній урожай.

Дай здоровя нам усім

Та достатку в кожен дім.

Вчитель:А що розповідають нам біблейські оповідання про Стрітення?

У цей день Іосиф та Марія представили свого синочка Богу Отцю. Це сталося на 40 день життя Іісуса в Ієрусалинському храмі. Звичайно, Бог Отець не з’явився, бо він перед людьми ніколи не з’являвся. І немовля з батьками зустріли праведний Сімеон і Анна-пророчиця.

(діти розповідають вірші)

  1. Зима лякає ще вітрами,-

Завіяла сади, гаї…

Все ж де-не-де, поміж ярами,

Зашепотіли ручаї. 

  1.  Тепло Весни стрічаймо знову,

Сніг потемнів і осіда…

І раптом, квітонька чудова

З-під снігу в лісі вигляда.

  1.  Підсніжник милий несміливо,

Весну стрічаючи, розцвів.

Маленький, ніжний, соромливий

Голівку до землі схилив.

(Танець підсніжників з Весною)

Весна: Прокиньтесь, маленькі!

Прокиньтесь, гарненькі!

Квітоньки білі і голубенькі!

  1.  А небо хмара закриває…

Зима кружляє в білій млі.

І знову снігом засипає

Усе, що бачить на землі.

(Вилітають сніжинки, а Весна їх проганяє)

Зима: Що ж, прощайте, милі діти!

За зиму ви поздоровіли!

Пішли на користь і мороз, і сніг.

І щічки ваші як порозовіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти, Весно-красна!

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову!

  1.  Благослови, мати,

Весну закликати,

Зиму проводжати.

Зимонька в возочку,

Веснонька в човничку.

(Діти співають «Весняночку»)

Завдання в групах

Весна: А зараз,любі діти, дам я вам завдання: складіть про мене вірші в риму (завдання в групах)

  1. Та це ж весна, бо тане сніг,

Дивись, струмок з гори (побіг).

Шумить вода, ламає все,

Весна іде, тепло (несе).

  1. Шумить, гуде веселий (гай)

І гомонить: «Вставай, вставай!»

Розтане сніг, зима (мине),

Земля кругом цвісти почне.

  1. Дітей малих веселий рій

Помчить із хат на луг (мерщій).

Радіє все, співає все,

Весна іде, тепло (несе).

  1. Вербичка невеличка схилилась над (водою).

І цілий день милується, і тішиться собою.

Чому ж вона собою радіти не повинна,

Коли її красою пишається (довкілля).

  1. Заспокойся, ластівко, почекай!

Відлітать нам рано ще в рідний (край).

  • Ще поспи, травиночко, ти ж мала.

Не принесло сонечко ще (тепла).

  1. Не хвилюйся, бруньочко, підожди,

Розпускатись годі ще – (холоди).

Ні, нам не до спокою, не до сну!

Бо відчули вчора ми (весну)!

(інсценування вірша Л.Коломієць «Перша пташка»)

Йшло дівчатко по льоду

На узгір’я.

Бачить – пташка у саду

Чистить пір’я.

Березнева скрізь імла,

Сніг літає.

Зупинилася мала і питає:

  • Чи не рано з чужини

Ти примчала?

Ще ж, пташино, до весни

Днів чимало!

Бачиш, в інеї сади –

Тихі й сині.

Ой, замерзнеш ти, гляди,

На крижині!

За ніч вибілить кущі

Завірюха.

А пташина їй: - Мовчи,

Слабкодуха!

Чи для того ночі й дні

Я летіла.

Чи для того у путі

Збила крила?

Завірюха не страшна –

Вір, дівчисько:

Раз я тут,

Весна-красна

Близько-близько!

Робота із кросвордом

Вчитель: Тепер відгадайте ознаки весни, які заховані в загадках.

  1. Ця рослина не проста,

Ранньоквітуча вона.

Любить воду й біля озера

Частенько бродить.   (верба)

  1. Летить коник, басує,

Полем-долом пустує.

Ніхто його не впіймає

І ніхто не загнуздає.   (вітер)

  1. Прокинувся і зразу

До сонечка біжить,

Стрибає по камінчиках,

Хлюпоче і дзвенить.   (струмок)

  1. Високо стоїть, одно око має, всюди заглядає.   (сонях)
  2. Діти, хто з вас відгадає,

Що за пташка так співає?

Як горобчик цвірінчить,

Мов сорока, скрекотить,

Наче качка, кряче,

Мов дитина плаче?

Вимовляє, як захоче,

Навіть деякі слова.

Хто ж виспівує отак?

Молодці! Вгадали?... (шпак)

Вчитель: Яке слово утворилось по вертикалі?  (весна)

1.

В

Е

Р

Б

А

 

2.

В

І

Т

Е

Р

 

3.

С

Т

Р

У

М

О

К

4.

 

5.

С

О

Н

Я

Х

 

Ш

П

А

К

 

Вчитель: Що ж, всі з нетерпінням чекають весни, її тепла, її ласки. Зима з Весною уже зустрічались: і хто ж переміг?

  • Яким був день на Стрітення?

Як ви уже чули, на Стрітення освячували у церкві свічки і називали їх стрітенськими. Їх зберігали цілий рік – вони оберігали від біди та вогню. У нас теж є така свічка. Я її зараз запалю, нехай вона захистить нас усіх: і наш край, і нашу домівку, усіх рідних і близьких, усіх діточок від біди та лиха.

(дитина говорить молитву)

Боже, Господи Ісусе,

На колінцях я молюся.

Всі гріхи ти нам прости,

Від лихого захисти.

Просвіти наші серденька,

Щоб ми вчилися гарненько,

Щоб у школі і удома

Не робили зла нікому.

Щоб татусів поважали

І матусям помагали.

Щоб жили ми всі у згоді,

У покорі та любові.

Весна: Ну, а я до вас іду

І тепло я вам несу,

Куди ступлю, там сонце сяє,

Міста та села оживають,

Квіти та дерева величні

Землю-матір прикрашають.

(Діти виконують пісню «Іде до нас весна»)

Підсумок уроку

На підсумок нашого уроку хочу звернути вашу увагу на дитячі книги про весну, які ви можете прочитати. Дякую всім за роботу!

 

docx
Додано
21 жовтня 2018
Переглядів
1460
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку