6
Літературне читання, 3 клас
Створено 28 квітня 2020
Приклад запитання: Прочитай уважно текстХЛОПЧИК ІВАСИК І ДІДУСЬ ТАРАСИКБув собі хлопчик Івасик, якого дуже любив дідусь Тарасик. Любив, доглядав, бо Івасик часто мудрував. Ідуть ото вони луками як рівні, тільки й того, що дід високий, а хлопчик низе-енький, дід бородатий, а внук навіть безвусий, у діда долоня, як сонях, а в хлопчика долонька, як ромашка. Ідуть собі, розмовляють, над нелегкими загадками вдвох метикують. А найбільше тих загадок в Івасика виникає.— Діду!.. А куди ховаються рибки від дощу?— А й справді — куди? Треба буде, онучку, дослідити. Ось підемо в дощ до річки та й засядемо в кущах, в куширах та й будемо спостерігати... Ми їх неодмінно застукаємо зненацька.— О, діду!.. А яким молоточком і по якій кувалдочці зозуля кує? Чуєте? Ку-ку, ку-ку... Ось прислухайтесь: день-дзень, день-дзень...— Ти знаєш, онучку, я вже давненько над цим задумався. Я вже й підкрадався та придивлявся. От-от, здається, побачу. Ось вона, зозулька, й замахнулася, ось у очах мелькнуло — і вже чую: ку-ку, день-дзень...— То, може, разом, діду, ми дослідимо?..— Авжеж, Івасику. Авжеж...Якийсь час ідуть вони мовчки. Дідусь думає про своє, Івасик — про своє. Івасиковій ручці, що як ромашка, тепло й затишно у дідовій руці, що як сонях. Коли це хлопчик просто засипає діда своїми загадками, наче в горіховій скриньці їх набрав.— Діду!.. А щука спершу під лінійку собі стежку виміряє, що так рівно шугає?..— Діду! — не дає онучок дідові й слова на відгадку сказати. — А коли риби ходять у школу, то в чому вони зошити носять?— Я...— Ні, діду. Ні... А в щуки є пропелер, що вона так швидко плаває?.. Діду!.. А риби вранці вмиваються?.. Ой діду... А жирафа така, як телевежа? Що, вона мультики показує?.. — і хлопчик замовк.— Ну й багато ж ти мені загадок назагадував!.. Як мені їх розгадувати? По черзі?..— Стривайте, діду, стривайте... А на що схожий човник?— На...— На вербовий листок, діду. А тополька на що схожа, га? Ану, діду, відгадайте...— На...— На пір'їну, діду! Бачте, яка зелена пір'їна стоїть. Одна, друга, третя... А разом — наче зелений гребінець. Ой діду, — струмок. Як же ми перейдемо?І хлопчикові стало страшно: коли не перейдуть струмка, то як же вони потраплять додому?— Тепер ти, внучку, відгадай цю загадку.— На крилах перелетимо...— А в тебе є крила?— Нема-а-ає...— Ну, що ж, тоді вилазь на діда верхи та й поїдемо. Дід Тарас підкотив холоші, посадив собі хлопчикана плечі та й:— Но-о, конику. Но!..Перебрів той струмок, вийшов на стежку, порослу кучерявим споришем, і погуцикав до села:— Додому, конику, додому!..Івасик глянув на небо: і маленькі, як він, рожевуваті хмарки також додому пливли.КУШИР - це водяна кропива.1. Де гуляли дідусь з Івасиком?