Онлайн-тести з української літератури 3 клас

Приклад запитання: Де лев попивав чай?

Приклад запитання: Як звали вчительку?

Приклад запитання: З якого твору рядкиА внизу до моря синьогоТихо воду ніс Дунай

Приклад запитання: У творі І. Андрусяк"У морі жаби не живуть" хто не любить каву?

Приклад запитання: Назвіть автора оповідання "Наша батьківщина"

Приклад запитання: Кого виводить пастися дід Василь на леваду? 

Приклад запитання: Вкажіть, хто є автором серії казок про пригоди Мумі-тролів?

Приклад запитання: Як називаються твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою?

Приклад запитання: Якими словами можна закінчити назву розділу "Візьму перо і спробую…"?:

Приклад запитання: Назвіть автора оповідання "Наша батьківщина"

Приклад запитання: Якими словами можна закінчити назву розділу "Візьму перо і спробую…"?:

Приклад запитання: Уважно прочитай текст «Котик». Визнач його тип. Котик — домашня тварина. Шубка у нього пухнаста, сіренька, шовкова. У мого улюбленця зубки гострі, вуса довгі, вушка довгі, а очі подібні до вогників. Лащиться котик, вигинається, хвостиком махає, оченята заплющує, пісеньку співає.

Приклад запитання: Тест на 11 балів!!!Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови із фразеологією включно - це...

Приклад запитання: На зеленому лузі ходив чорногуз.Прочитай речення, знайди дієслово.

Приклад запитання: Як починається всім знайома казка про Колобка?

Приклад запитання: Обери всі правильні відповіді.З чого видно що в хлопчика немає друзів? Продовж речення. Бо він сидить ...

Приклад запитання: Кого скликає Україна-мати у вірші "Мова" , щоб рідну мову захистить?

Приклад запитання: Як звали дочку короля?

Приклад запитання: Назвіть автора оповідання "Наша батьківщина"

Приклад запитання: Уважно прочитай текст «Котик». Визнач його тип. Котик — домашня тварина. Шубка у нього пухнаста, сіренька, шовкова. У мого улюбленця зубки гострі, вуса довгі, вушка довгі, а очі подібні до вогників. Лащиться котик, вигинається, хвостиком махає, оченята заплющує, пісеньку співає.

Приклад запитання: Хто побачив велику жовто-гарячу квітку , що зацвіла на огороді, між огудинням?

Приклад запитання: ДВІ БІЛОЧКИ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА Жили в густому лісі дві білочки. Однаково гарні, пухнасті, прудкі. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них увесь день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді і все складала у своєму дуплі. А друга була зовсім недбайлива. Цілими днями тільки їй роботи, що стрибати, лякати пташок у гніздах або сидіти без діла й свистати на весь ліс. А схоче попоїсти – не журиться. Тож влітку всюди їжі повно! То горіх, то жолудь, то шишки. Поїсть, що є, – та й знову скаче весела, сита. Тим часом перша білочка наносила собі в дупло харчів. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом і сухим листям, щоб було тепло та м’яко взимку. Гарна була господиня. Так пройшло літо, в одної білочки – у праці й клопотах, а в другої – в іграх. Минула дощова осінь. Прийшла холодна зима. У лісі стало сумно й пусто: ні листячка, ні грибів, ні горішків. Тільки мороз і вітер, що снігами мете. Сидить в тепленькому дуплі працьовита білочка й гадки про біду не має. Все літо працювала, щоб зимою спокійно відпочити. І м’яко їй, і тепло, і з’їсти є що. Та не так жилося лінивій білочці. У її дуплі харчів на зиму нема, ані одного горішка! Тільки холодний вітер по хатині свище, гуляє. Сидить бідна білочка голодна, змерзла, в клубочок звилася. Кинеться по лісі туди, сюди, нічого нема – усе замерзло. Хоч умирай з холоду та голоду! Аж згадала нещасна білка свою старанну, роботящу сусідку та й думає: «Піду я до неї. Може, допоможе, у неї гори припасів». Іде вона до сусідки та несміло стукає в двері. Відчинила дбайлива білка двері, як поглянула на нещасну, худющу сусідку, то відразу все зрозуміла. – Прошу, сідай, саме на обід потрапила! Чим хата багата... От зігрійся трохи в моху, а я приготую тобі горішків і жолудів... На, їж на здоров’ячко. Та й разом зі мною живи. Засоромлена білка почала говорити: – Але ж я не заслужила на таку доброту. Я ціле літо гуляла. – Нічого, – каже друга, – тепер ти також будеш дбати так, як я. Ти ж зрозуміла тепер, що без праці нема добра! Будемо разом працювати і разом жити. І відтоді жили білочки разом. А ліниву білку біда і нужда навчила працювати. Найближчого літа вона стала старанною і принесла великі припаси харчів до спільної хати.                                                                                                      (368 слів)

Приклад запитання: Дієслова відповідають на запитання

Приклад запитання: Кого скликає Україна мати у вірші "Мова" , щоб рідну мову захистить?

Приклад запитання: Що таке дієслово?

Приклад запитання: ДВІ БІЛОЧКИ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА Жили в густому лісі дві білочки. Однаково гарні, пухнасті, прудкі. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них увесь день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді і все складала у своєму дуплі. А друга була зовсім недбайлива. Цілими днями тільки їй роботи, що стрибати, лякати пташок у гніздах або сидіти без діла й свистати на весь ліс. А схоче попоїсти – не журиться. Тож влітку всюди їжі повно! То горіх, то жолудь, то шишки. Поїсть, що є, – та й знову скаче весела, сита. Тим часом перша білочка наносила собі в дупло харчів. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом і сухим листям, щоб було тепло та м’яко взимку. Гарна була господиня. Так пройшло літо, в одної білочки – у праці й клопотах, а в другої – в іграх. Минула дощова осінь. Прийшла холодна зима. У лісі стало сумно й пусто: ні листячка, ні грибів, ні горішків. Тільки мороз і вітер, що снігами мете. Сидить в тепленькому дуплі працьовита білочка й гадки про біду не має. Все літо працювала, щоб зимою спокійно відпочити. І м’яко їй, і тепло, і з’їсти є що. Та не так жилося лінивій білочці. У її дуплі харчів на зиму нема, ані одного горішка! Тільки холодний вітер по хатині свище, гуляє. Сидить бідна білочка голодна, змерзла, в клубочок звилася. Кинеться по лісі туди, сюди, нічого нема – усе замерзло. Хоч умирай з холоду та голоду! Аж згадала нещасна білка свою старанну, роботящу сусідку та й думає: «Піду я до неї. Може, допоможе, у неї гори припасів». Іде вона до сусідки та несміло стукає в двері. Відчинила дбайлива білка двері, як поглянула на нещасну, худющу сусідку, то відразу все зрозуміла. – Прошу, сідай, саме на обід потрапила! Чим хата багата... От зігрійся трохи в моху, а я приготую тобі горішків і жолудів... На, їж на здоров’ячко. Та й разом зі мною живи. Засоромлена білка почала говорити: – Але ж я не заслужила на таку доброту. Я ціле літо гуляла. – Нічого, – каже друга, – тепер ти також будеш дбати так, як я. Ти ж зрозуміла тепер, що без праці нема добра! Будемо разом працювати і разом жити. І відтоді жили білочки разом. А ліниву білку біда і нужда навчила працювати. Найближчого літа вона стала старанною і принесла великі припаси харчів до спільної хати.                                                                                                      (368 слів)

Приклад запитання: Визнач види художніх описів.(декілька правильних відповідей)

Приклад запитання: ДВІ БІЛОЧКИ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА Жили в густому лісі дві білочки. Однаково гарні, пухнасті, прудкі. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них увесь день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді і все складала у своєму дуплі. А друга була зовсім недбайлива. Цілими днями тільки їй роботи, що стрибати, лякати пташок у гніздах або сидіти без діла й свистати на весь ліс. А схоче попоїсти – не журиться. Тож влітку всюди їжі повно! То горіх, то жолудь, то шишки. Поїсть, що є, – та й знову скаче весела, сита. Тим часом перша білочка наносила собі в дупло харчів. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом і сухим листям, щоб було тепло та м’яко взимку. Гарна була господиня. Так пройшло літо, в одної білочки – у праці й клопотах, а в другої – в іграх. Минула дощова осінь. Прийшла холодна зима. У лісі стало сумно й пусто: ні листячка, ні грибів, ні горішків. Тільки мороз і вітер, що снігами мете. Сидить в тепленькому дуплі працьовита білочка й гадки про біду не має. Все літо працювала, щоб зимою спокійно відпочити. І м’яко їй, і тепло, і з’їсти є що. Та не так жилося лінивій білочці. У її дуплі харчів на зиму нема, ані одного горішка! Тільки холодний вітер по хатині свище, гуляє. Сидить бідна білочка голодна, змерзла, в клубочок звилася. Кинеться по лісі туди, сюди, нічого нема – усе замерзло. Хоч умирай з холоду та голоду! Аж згадала нещасна білка свою старанну, роботящу сусідку та й думає: «Піду я до неї. Може, допоможе, у неї гори припасів». Іде вона до сусідки та несміло стукає в двері. Відчинила дбайлива білка двері, як поглянула на нещасну, худющу сусідку, то відразу все зрозуміла. – Прошу, сідай, саме на обід потрапила! Чим хата багата... От зігрійся трохи в моху, а я приготую тобі горішків і жолудів... На, їж на здоров’ячко. Та й разом зі мною живи. Засоромлена білка почала говорити: – Але ж я не заслужила на таку доброту. Я ціле літо гуляла. – Нічого, – каже друга, – тепер ти також будеш дбати так, як я. Ти ж зрозуміла тепер, що без праці нема добра! Будемо разом працювати і разом жити. І відтоді жили білочки разом. А ліниву білку біда і нужда навчила працювати. Найближчого літа вона стала старанною і принесла великі припаси харчів до спільної хати.                                                                                                      (368 слів)

Приклад запитання: Як називаються твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою?

Приклад запитання: Якого кольору баранця зліпила Соня?