25 лютого о 18:00Вебінар: Онлайн-дошка – допоміжний інструмент у роботі педагога
Добірка вправ, розробок та практичних порад, які допоможуть підготуватися до 6 місяця навчання у 3 класі НУШ.

Протягом 5 місяців, що пройшли з початку навчального року, учні дізналися чимало про подорожі, вивчали енергію та чарівні перетворення навколишнього світу. Це цікаві теми, втім, лейтмотив 6 місяця НУШ є особливим, адже змушує звернути увагу на речі непомітні та навіть невидимі. 

Навколо існує чимало могутніх сил, на які ми не зважаємо, або ж не знаємо про їхнє існування. Але не варто забувати про деталі! Тому впродовж шостого місяця ви навчите школярів звертати увагу на речі, про які вони не задумувались, а допоможуть у цьому вправи та розробки з Бібліотеки «На Урок».

Спочатку було слово

Чи замислювались учні над тим, що слова мають владу над реальністю? Наприклад, можуть змусити з’явитись або зникнути певні речі. Яким чином? А дуже просто. Якщо для певного явища чи поняття немає слів, то воно навряд з’явиться в думках чи повсякденному спілкуванні більшості людей.

Винайдення назв дозволило виділити корисні рослини серед безлічі трав, а емоції та абстрактні поняття – з клубка почуттів. При цьому різні народи звертають увагу на різні якості предметів. Саме тому мови мають унікальні риси та здатні чимало розповісти про історію та характер народу. 

Розгляньмо кілька прикладів, аби учні зрозуміли, про що йдеться.

Слова розповідають про те, що важливо для народу

Моральні цінності більшості націй схожі, але є і відмінності. Для прикладу візьмемо слово «злочинець» – запитайте дітей: хто це? Напевне, людина, яка скоїла злочин, адже ми маємо явний корінь у вигляді слова «зло» і дієслова «чинити». Отож, українці мають поняття зла як чогось неприйнятного, а наша мораль полягає в тому, аби не чинити зло. 

Схоже й у британців, що мають слово «criminal» із основою «crime» (злочин) та слово «offender» – той, хто ображає. Тобто для британців важлива особиста недоторканність особи, образа якої вважається злом.

Тепер розгляньмо слово «преступник» – запитайте у дітей, хто це? Напевне, людина, яка перетнула певну межу, переступила через щось. Отож, слово закладає думку, що існують межі, діяти у яких нормально, але виходити за них – ні. Таким чином, російська культура бачить злочин як порушення встановлених правил та закону, а не безпосередньо скоєння зла. На перший план виходять саме правила, які можуть бути будь-якими, наприклад – не вигулювати собаку у парку, мати пристойний вигляд, якщо гуляєш у центрі міста, не користуватися метро після 23:00 тощо.

Запитайте учнів – чим відрізняються погляди цих трьох народів? У чому полягають їхні соціальні орієнтири? Які національні риси роблять видимими слова?

Слова розказують про історію

Аби пояснити цей момент, візьмемо простий приклад. Слова «місто» і «город». Із чим асоціюється в дітей слово «місто»? Напевне, що «місце», «місцина», «пішли у те місце», «що це за місце?». Тобто ми виділяємо з простору область, що має для нас певний інтерес. 

А з чим асоціюється у дітей слово «город»? Напевне – «огорожа», «огороджувати», огороджена територія. Але чи може місто бути городом? І так і ні. Розкажіть учням, що у середні віки міста мали захищену огороджену частину, але з часом населення зростало і люди селилися поза муром, у періоди небезпеки ховаючись за ним. 

Отже, сьогодні слово «город» може позначати певну частину міста. У містах, що мають давню історію, як-то Львів, ще збереглися міські мури, тож коли містяни кажуть «я піду в город», або «ти сьогодні збираєшся в город?», мається на увазі центральна частина міста, де у стародавні часи влаштовувались ярмарки та буяло життя.

Слова роблять видимими складні соціальні відносини

Ми дізналися, що одні й ті ж самі слова в різних мовах мають різні смисли. Утім, деякі народи бачать більше граней смислу в одній речі. Це як помічати купу відтінків замість одного – синього або червоного. Так, українська має два слова «любов» і «кохання», що використовуються в різних випадках, а от японська має купу іменних суфіксів, що покликані продемонструвати, яку міру шанобливості варто виявити до особи.

Розберімо лише деякі з них:

  • Сан – слово, яке неможливо не запам’ятати любителю аніме. Це ніби сказати Ірина Володимирівна – нейтральне, проте шанобливе ставлення до особи, з якою ви не маєте близьких стосунків, або маєте лише офіційні.  
  • Кун – використовується по відношенню до осіб чоловічої статі, приблизно відповідає нашому «товариш». Так звертаються один до одного однокласники, люди рівного положення або старші до молодших. 
  • Тян – аналог «кун», для дівчат. Вказує на близьке спілкування та має пестливий відтінок. Близькі подружки можуть згадувати одна одну в розмові як Оля-тян або Даша-тян, також суфікс підкреслює теплі відносини з дідусем або бабусею.
  • Семпай – дослівно з японської: «колега, що з’явився на роботі раніше за мене». Якщо ви учень 5-го класу, то учень 9-го буде для вас семпаєм, а для дев’ятикласника семпаєм є десятикласник. Часто використовується без імені та прізвища людини, до якої таким чином звертаються. 
  • Кохай – протилежність до суфікса семпай. Звернення семпая до молодшого колеги чи школяра.
  • Сенсей – використовується при зверненні до викладачів та вчителів, а також лікарів, учених, політиків або письменників. Вказує на соціальний статус та часто використовується як окреме слово. «Можна мені відповісти, сенсей?» – чудовий спосіб привернути до себе увагу під час уроку.
  • Сама – суфікс, що демонструє максимально можливу повагу. Якщо ви звертаєтеся до президента, голови української церкви тощо, використовуйте саме цей суфікс.

Звісно, суфіксів у японській мові більше – ми згадали лише найуживаніші. Запитайте дітей, які висновки можна зробити з такої розгалуженої системи суфіксів? Що вони підкресюють? Чи приділяють українці таку ж увагу віку та положенню особи? Які аналоги цим словам можна знайти в українській мові?

А слона то я і не помітив

Попросіть учнів пригадати – як вони діяли, коли зробили щось, чому батьки явно не зрадіють. Розбили чашку, порвали простирадло, загубили якусь річ? Чи намагався хтось із них приховати свій вчинок? Як? 

Якщо діти були в таких ситуаціях – вони мають досвід приховування подій. Трюк, яким часто користуються ЗМІ, аби зробити одні події невидимими, а інші – помітними й важливими. Поясніть дітям, що У 21 столітті певна подія існує настільки, наскільки присутня у теленовинах чи інтернет-ЗМІ. Якщо про це не говорять, цього і не було.

Запитайте, наскільки технологічно розвиненої країною є Україна на думку школярів? Чи будуються тут літаки, космічні ракети? А «круті» речі, що захочуть придбати іноземці? Якщо частина дітей вважає що ні, розкажіть їм:

На жаль, ми дуже мало чуємо про всі ці досягнення, що істотно впливає на самосвідомість українців. До речі, навіть у галузі розваг в Україні використовують сучасні технології – покажіть учням виступ українського гурту «Light Balance» з Дніпра, аби переконати у цьому!

Вправа: діти мають приховати подію, використовуючи замовчування або нові, більш галасливі інфоприводи. Для виконання вправи вам знадобляться добровольці, що мають виголосити перед класом важливу інформацію, а потім, використовуючи інші новини, перекрити її менш важливою. Через десять хвилин запитайте клас, про які теми йшлося протягом обговорення? Якщо первинна тема буде забута, кампанія з замовчування може святкувати свою перемогу.

Невидимий внесок у загальну справу

Мало хто знає, що першу комп’ютерну програму у 19 ст. розробила Ада Лавлейс, що розробником радянської космічної програми, космонавтики та ракетобудування є українець Сергій Корольов, а  Wi-Fi, мобільні телефони та супутники ми маємо завдяки винаходу Геді Ламар. Цей список можна продовжувати, адже існує чимало людей, чий вклад у науку є применшеним, забутим, або навіть приписується комусь іншому. 

Запитайте дітей, чому так відбувається? Вислухайте відповіді та поясніть, що визнання чи помітність тісно пов’язані з тим, наскільки поважною є людина чи група людей. Якщо ми маємо стереотипи стосовно когось, наприклад: «дівчата не знають на технологіях», «в Україні не виробляють нічого високотехнологічного», ми будемо пропускати повз вуха новини про досягнення дівчат або українців. Більш того, навіть почувши про це, ми будемо схильні вважати їх менш важливими, вигаданими, винятками з правил та і взагалі, швидше забудемо. 

Саме завдяки цій особливості сприйняття внески певних людей чи груп лишаються невидимими. Розберіть із учнями наступні ситуації та подискутуйте, чому в кожному окремому випадку все склалося так, а не інакше.

  • Українська мова подібна до видів тварин, яким загрожує зникнення, але від дискримінації часто захищають саме російську, якій зникнення не загрожує. Чому ті, кому не потрібна допомога, все одно її вимагають та регулярно отримують?
  • Чимало людей голодує чи навіть знаходиться у небезпеці, але заможні країни приділяють купу медійної уваги порятунку коал під час австралійської пожежі. Чому менш важливі новини часто отримують більше уваги та здаються більш значущими (Проблеми, оголошені панівними групами, вважаються важливішими, а досягнення приписуються їм автоматично)?
  • Працівник компанії висловлює ідею, а через тиждень бос виголошує її як свою. Чому така ситуація можлива? Чому люди, ідеї яких крадуть, не завжди хочуть уголос говорити про це в колективі? Спробуйте поставити себе на їхнє місце.

Проведіть мозковий штурм та попросіть дітей пригадати ситуації, коли їхні ідеї, потреби, страхи, або робота лишалися невидимими, були названі «не надто важливими»? 

4. Яку невидиму силу мають сміх та гумор?

Дуже часто ми кепкуємо з когось або чогось, не розуміючи, який ефект можуть справити наші жарти. Гумор може пом’якшити конфлікту ситуацію, а може змусити людину соромитись. Аби продемонструвати його вплив, розберіть із учнями наступні ситуації:

  • Дитина говорить про свій страх (іти вночі темною вулицею, зустріч із неприємною людиною). У відповідь батьки або друзі починають кепкувати, вказуючи на те, що боятись та відмовлятись від неприємної компанії – погано. 
    Якими будуть наслідки такого гумору? Чи є ймовірність, що дитина почне приховувати страх, огиду, біль чи навіть небезпечну ситуацію? Нехай піднімуть руку ті учні, кому доводилося приховувати щось подібне (не питати, що саме). Чи траплялося таке у школі? Як це впливає на видимість та розв’язання проблем?
  • Ви кажете, що ваше взуття/одяг зносилися і вам потрібні нові. Але однокласник (або батьки) іронізують: «А палац собі купити не хочеш?». Така фраза є жартівливою, втім, явно передбачає знецінення потреб іншого. Це твердження відіграє роль кумедного перебільшення, аби зробити ваше бажання смішним, надмірним, дріб’язковим. Це дуже зручно. Адже над дріб’язковими проблемами не треба задумуватися. Тим паче – їх не треба вирішувати.
  • Ідучи до школи, ви підсковзнулися та впали, тож тепер не лише спізнились, але й прийдете до класу у брудному одязі. Як можна розрядити ситуацію за допомогою гумору (варіант №1 – ви той, хто спізнився, варіант №2 – стороння людина)?
  • Двоє людей сперечаються, що їхнє місто (країна, улюблений фільм, страва, рецепт вареників) ліпші за місто опонента. Нехай діти вигадають жарт, аби заспокоїти та помирити людей, чий диспут перетинає безпечну межу.

Звернути увагу: висміюючи страшне, ми робимо його менш страшним. Позитивна сторона – ми стаємо більш хоробрими або спокійними. Негативна – ми починаємо применшувати небезпеку.

Невидимий світ

Розкажіть дітям, що до 19 ст. багато людей помирало через те, що лікарі не знали про необхідність миття рук або стерилізації медичних інструментів. Аби переконатися в існуванні невидимих мікроорганізмів, проведіть із учнями експеримент, що одночасно доведе користь миття рук.

Для експерименту знадобиться: 

  • нарізаний білий хліб у герметичній упаковці;
  • пластикові пакети, що закриваються;
  • щипці для випічки;
  • мило та санітайзер;
  • вода.

Хід експерименту: 

  1. Візьміть три пластикові пакети та підпишіть маркером: «контрольний», «брудні руки», «чисті руки».
  2. Акуратно відкриваємо хліб. Чистими щипцями дістаємо один шматок хліба та кладемо у пакет №1 «контрольний». Будемо вважати, що на цей хліб потрапило найменше мікробів.
  3. Якщо діти всю перерву грали на вулиці або в коридорі, це стане прекрасною підготовкою до експерименту. Дозвольте школярам дістати наступну скибку та як слід помацати брудними руками. Потім покладіть зразок у пакет №2 «брудні руки».
  4. Перш ніж узяти останній шматок хліба, варто як слід вимити руки з милом. Адже ми покладемо його у пакет №3 «чисті руки». За бажанням кількість експериментальних зразків можна збільшити. Наприклад, хліб, який брали після обробки рук санітайзером, або хліб, у пакет із яким бризнули трохи води.
  5. Усі пакети вивішують на стіні у класі. Діти чекають на появу результатів.
  6. Можна створити таблицю, куди увійдуть дані спостереження – поява перших плям плісняви та активність їхнього розвитку для кожного шматка хліба.

Коли непомітне стає надто помітним

Розкажіть учням, що у світі повно крихітних істот, роль яких в екології планети є колосальною. Так, якщо зважити всіх мурах у світі, їхня вага буде більшою, ніж вага усього людства. Маленькі терміти переробляють тони целюлози з сухої деревини, а хробаки – пале листя. Навіть миші є важливою ланкою харчового ланцюжка та сприяють виживанню котів, тхорів, лисиць, соколів і сов.

Звісно, миші є непомітними істотами. Недаремно кажуть «сіренька мишка», але ці створіння відрізняються неймовірною здатністю до відтворення, і за певних умов це може стати справжньою катастрофою. Наприклад, в Австралії в роки найбільш вдалих врожаїв, популяція мишей неконтрольовано зростає, і це справжня навала! 

Запропонуйте дітям задачу, що допоможе врівноважити екосистему та врятувати австралійців від орди гризунів. 

Питання: порахуйте, яка мінімальна і максимальна кількість котів необхідна, аби підтримувати популяцію з 10 мишей на стабільному рівні.

Умови: доросла кішка потребує 100-160 грамів білку на день. Вага дорослої миші – 20 грамів. За рік одна пара мишей приносить 5—14 виводків, по 3—12 дитинчат у кожному.

Нехай діти порахують максимальну і мінімальну популяцію мишей, а потім котиків (це можна зробити у групі), аби врятувати Австралію від біди.

Аби потренувати увагу дітей та трохи відпочити, запропонуйте їм знайти на фото тварин, що замаскувалися. Як цим істотам вдається ставати невидимими?

 

Корисні матеріали для шостого місяця навчання у 3 класі НУШ із Бібліотеки «На Урок»:

Тема: Календарно-тематичне планування з української мови (Варзацька)
Авторка: Громей Тамара Іванівна.
Про матеріал: Календарне планування для 3 класу 2 семестру з української мови (3 години на тиждень). За підручником Лариси Варзацької.


 

Тема: Презентація. Українська мова, 3 клас. Суфікс.
Авторка: Кузнєцова Олександра Григорівна.
Про матеріал: Презентація до уроку української мови (3 клас, тема – суфікс). Презентація містить основні правила, а також приклади творення слів за допомогою суфіксів.


 

Тема: Я досліджую світ. 3 клас. Презентація. Зелене диво Землі.
Авторка: Кузнєцова Олександра Григорівна.
Про матеріал: Презентація з дисципліни «Я досліджую світ». Розділ «Людина і жива природа», сімнадцятий тиждень. Складено за матеріалами підручника І. Грущинської «Я досліджую світ». Презентація розповідає про розмаїття світу рослин, їхні корисні властивості, життєвий цикл, види.


 

Тема: Математичні перегони.
Авторка: Прокопчук Людмила Антонівна.
Про матеріал: Позакласний захід «Математичні перегони» для учнів 3 класу. Матеріал містить запитання з логічним навантаженням і завдання для перевірки математичних знань.


 

Тема: Математика, 3 клас. «Додавання виду 350 +240. Віднімання виду 350 – 240»
Авторка: Варімез Катерина.
Про матеріал: Конспект уроку математики для 3 класу (2-й семестр, урок 68) за підручником О.Гісь, І. Філяк. 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter