От і наближається кінець року. Завершальний дев’ятий місяць НУШ пропонує дітям задуматися над глибокою темою – що значить бути людиною? Чому людська спільнота унікальна? У чому цінність та неповторність кожної дитини? Завдання цього місяця дозволять учням дослідити свої потреби та проаналізувати життєвий досвід, відчути спільність з групою та особисту недоторканність.
1. Що відрізняє нас, людей?
Я людина – що це значить? Що відрізняє людей від решти живих істот, які населяють нашу планету? Що робить нас особливими, а в чому ми цілком звичайні навіть серед інших видів? Попросіть дітей порозмислити над цими питаннями.
Розкажіть їм про розумові здібності тварин. Так, наприклад, дельфіни використовують мову. Деякі примати розуміють жарти та мають складний соціальний устрій. Ворони використовують знаряддя, аби дістати їжу, також вони вирішують головоломки. Восьминіг здатен запам’ятовувати складні лабіринти, використовувати навколишні предмети та спостерігати за діями інших восьминогів, повторюючи вирішення головоломок з їхньої поведінки.
Нехай діти випишуть ті якості, що відрізняють нас від тварин (якщо ми маємо ці здібності спільно з невеликою групою істот зробіть навпроти пункту помітку). У разі потреби допомагайте учням, називаючи такі якості:
- організованість, спільні дії;
- високий інтелект, складне мислення;
- складна мова (усна, письмова);
- прямоходіння;
- планування власних дій на далеке майбутнє;
- дрібна моторика;
- здатність контролювати інстинкти;
- уміння відкладати задоволення заради винагороди у майбутньому;
- абстрактне мислення, не пов’язане з практичними речами та швидкою вигодою;
- складний соціальний устрій;
- поняття сорому тощо.
Знайшовши відповіді на ці запитання, діти зрозуміють чимало речей. Тепер можна ускладнити завдання. Нехай учні подумають: що відрізняє їх від прибульця? Конкретизуйте завдання. Що відрізняє нас від прибульця, на планеті якого немає світла? Від прибульця, який виглядає як восьминіг і живе у воді? Прибульця, що здатен рухати предмети силою думки? Які природні фактори на іншій планеті можуть відрізнятися від нашої? Як це може вплинути на ті пункти, що діти вже перерахували та обдумали вище? Чи можуть деякі з них змінюватися чи взагалі зникнути?
2. Наше унікальне бачення
Тест Ро́ршаха — психодіагностичний тест для дослідження особистості, створений 1921 року швейцарським психологом Германом Роршахом. Відомий також під назвою «Плями Роршаха».
Розкажіть дітям про тест Роршаха та запропонуйте проглянути кілька картинок. Звісно, ви не будете ставити учням діагноз, але продемонструєте, наскільки схожим/відмінним у деяких випадках може бути наше сприйняття.
Увімкніть онлайн-тест та попросіть учнів чесно відповісти, за можливістю не спираючись на відповіді інших. Скільки дітей дадуть одну й ту ж відповідь? Які відповіді будуть найоригінальнішими? Чи лишаться картинки, до яких ви не зможете дібрати асоціацій?
Якщо ви хочете внести математичний елемент у цю вправу, запишіть на дошці відповіді за наступною схемою:
- Більшість дала відповідь №1.
- Друга за чисельністю група дала відповідь №2.
- Двоє дітей побачили на картинці…
- Унікальна відповідь (їх може бути декілька).
Створіть таблицю або діаграму, що вказуватиме кількість унікальних відповідей та збігів залежно від кожного запитання.
3. Як робити добрі справи?
Як ми дізналися раніше, взаємовиручка є однією з рис, що відрізняє людей. Ми колективний вид. Тож наш добробут, більшою мірою, залежить від взаємодії у спільноті та готовності прийти на допомогу іншим.
Чи існують випадки, коли добрі наміри можуть нашкодити? Спочатку попросіть дітей навести приклади добрих справ, а потім подумати – чи матимуть вони негативні наслідки? Наприклад: подати милостиню жебраку, прощати образу, дати сусіду по парті списати, зробити за когось домашнє завдання, підібрати пташеня на вулиці, зберегти в таємниці нехорошу справу свого друга.
Зазвичай діти мають доволі прямолінійне уявлення про добрі справи. Ваша мета – зробити його більш глибоким і осмисленим. Запитайте, що значить робити добрі справи? Напевне, робити щось, корисне людям. Щось, що їм сподобається або змінить їх життя на краще. Допомагати тим, хто потребує допомоги.
Спираючись на ці думки, спробуйте ще раз подумати, як допомогти у таких ситуаціях:
- Як допомогти жебраку? Милостиня – одноразова допомога, яка не змінить спосіб життя людини. Перегляньте відео, у якому перукар вирішив змінити зачіску і зовнішній вигляд бездомного чоловіка. Чи відкриє це для нього нові можливості? Що ще можна було б зробити для цього чоловіка?
- Як допомогти людині, що страждає від булінгу чи порушення своїх прав? Дати відбій нападнику кулаками, або навчити захищати свої права інакше?
- Виконати домашнє завдання чи роботу за іншого. Чи піде надмірна допомога та гіперопіка на користь людині?
4. Які в нас є потреби?
Розкажіть учням про піраміду Маслоу та її ступені. Неповторність особистості, гідність, мрії, смаки та вподобання – все це має тісний зв’язок з потребами людини. Запитайте учнів:
- на яких сходинках піраміди з’являються перелічені вище риси?
- які потреби можуть мати тварини, а які люди?
- які потреби на даному життєвому етапі є найбільш актуальними для дітей? На які з них діти витрачають найбільше часу протягом дня?
Нехай школярі намалюють схему та напишуть 2-3 приклади для кожної сходинки. Це обов’язково мають бути ситуації з якими діти стикались особисто або переживають зараз.
5. Шукаємо власні корені
Якщо ваша школа знаходиться у великому місті, це завдання матиме особливу актуальність. Населення міст поповнюється внаслідок постійної міграції, тож тут ви зустрінете як корінних мешканців, так і людей з далеких регіонів.
Спробуйте створити мапу, що покаже демографічний зріз вашого класу, паралелі або школи. Для цього діти мають спитати своїх батьків – чи народились вони у цьому місті/населеному пункті, чи народились тут їх батьки, бабусі й дідусі? Якщо ні, то звідки приїхала родина? Чому вони переїхали?
Наступний етап – провести аналогічне опитування в інших класах вашої паралелі (можна домовитись з іншими викладачами та проводити опитування синхронно). Аби розширити рамки дослідження, об'єднайте у дітей групи для анкетування. На перерві група учнів може збирати інформацію у тих школярів, які згодяться дати відповідь.
Таким чином ви отримаєте перелік регіонів, з яких походять учні вашої школи та їхні родини. Створіть графік або діаграму, що продемонструє:
- Кількість місцевих дітей (у 1-2-3 поколіннях) у відсотках;
- Кількість учнів, чиї батьки переїхали з іншого населеного пункту у відсотках;
- Перелік регіонів, міст і сіл, з яких походять учні (це віддалені міста і села чи здебільшого населені пункти навколо вашого міста?).
Проаналізувавши цю статистику ви зможете побачити, яку роль у житті та розвитку міст відіграє міграція, які регіони є донорами для вашого населеного пункту. Також ви зможете зробити висновки про динаміку руху населення в нашій країні.
Корисні матеріали для дев’ятого місяця навчання у 3 класі НУШ із Бібліотеки «На Урок»:
Тема: Картки «Дроби» (3 клас)
Авторка: Кропельницька Марина Антанасівна
Про матеріал: Математичні картки для індивідуальної роботи на тему «Дроби» для третього класу. Матеріал може бути використаний як при очному навчанні, так і на дистанційному: для індивідуальної роботи та роботи в парі.
Тема: Діагностична робота. Математика. Тема «Числа. Дії з числами. Робота з даними». 3 клас. НУШ
Авторка: Піс Мар'яна Зиновіївна
Про матеріал: Діагностична робота з математики до підручника О. Гізь, І. Філяк (Нова Українська Школа, 3 клас, 2 семестр ст. 114-154). За типовою освітньою програмою Р. Шияна. Діагностична робота містить задачі та рівняння.
Тема: Комплексні словникові диктанти 3 клас
Авторка: Одаренко Світлана Анатоліївна
Про матеріал: Комплексні диктанти, що містять: словникові слова, слова з ненаголошеними голосними, слова зі сполученнями «ьо», «йо», слова з апострофом.
Тема: Самостійна робота за темою «Речення». 3 клас
Авторка: Одаренко Світлана Анатоліївна
Про матеріал: Самостійна робота за темою «Речення». Містить завдання на: речення за метою висловлювання та інтонацією, виставлення розділових знаків, складання окличного, спонукального речення, складання речення з набору слів та за малюнком.
Тема: Презентація «Які ланцюги живлення існують у лісі, на луці та у водоймі?» (Доповнено та оновлено)
Авторка: Гоцуляк Тетяна Іванівна
Про матеріал: Мета презентації – дати дітям знання про харчові ланцюжки у природі; розвинути вміння встановлювати взаємозв’язки між організмами; сформувати прагнення до вивчення тваринного світу, дбайливого ставлення до природи.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.