Критичне мислення, за визначенням науковців, – це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Коли ж починати його розвивати? Чи не зарано це робити у початковій школі? Які рішення можуть приймати першокласники? Може, почекати, поки підростуть? У жодному випадку!
Починати розвивати критичне мислення необхідно якомога раніше.
Більше того, цей процес має бути постійним. На кожному уроці, при виконанні будь-яких видів робіт ми можемо і маємо розвивати критичне мислення учнів. І чим раніше ми почнемо це робити – тим краще! Бо чим дорослішою стає людина, тим складніше їй сприймати нове й відмовлятися від засвоєних і роками перевірених способів поведінки, особливо піддавати їх сумніву.
Які прийоми і методи можна застосовувати для розвитку критичного мислення учнів початкової школи? Освітній проект «На Урок» уже неодноразово звертався до цієї проблеми.
А сьогодні пропонуємо вам огляд розробок, представлених у Бібліотеці «На Урок», які успішно можна використати для формування критичного мислення учнів початкової школи.
Добірка та короткий огляд розробок
Наприклад, Рюмшина Вікторія Василівна, вчитель початкових класів, пропонує у 1 класі під час інтегрованого уроку з математики і природознавства використати вправу «Інтерв’ю», ігри «Оплески» і «Так чи ні».
Вправа «Інтерв’ю» передбачає відповіді на запитання, що стосуються уроку або теми, що вивчається. Вона дає можливість учням самостійно оцінити запропоновану інформацію, систематизувати її і сформулювати відповіді на отримані запитання.
Загальновідомою є вправа «Так чи ні», суть якої полягає в тому, щоб, оцінивши представлені твердження, погодитися з ними або заперечити.
Гра «Оплески», як і «Так чи ні», потребує оцінки отриманої інформації, але реакція тут виявляється не словами, а оплесками, які означають схвалення.
Використайте метод мозкового штурму, який передбачає ухвалення рішення на підставі колективного обговорення певної проблеми. Так робить у 1 класі на уроці математики «Парні та непарні числа» Погорєла Тетяна Миколаївна.
Дієвим інструментом формування критичного мислення є метод ЗХД, що потребує формулювання тверджень «Знаю», «Хочу дізнатися», «Дізналася/дізнався» і заповнення відповідної таблиці, яка представлена у розробці уроку української мови для 2 класу Яворської Галини Феодосіївни, вчителя початкових класів.
Обов’язково сподобається дітям інтерактивна вправа «Асоціативний кущ». Як її організувати? Необхідно навести і відповідно зафіксувати ті асоціації, які викликає певне слово чи поняття. Наприклад, як це робить на уроці розвитку мовлення у 2 класі Князєва Наталя Іванівна, вчитель початкових класів.
Юним поетам буде цікаво скласти сенкан – білий вірш, що складається з 5 рядків і стисло характеризує певний предмет, подію чи явище. При цьому 1 рядок – це тема (іменник), 2 – опис (прикметник), 3 – дія (дієслово), 4 – ставлення або почуття, які викликає обговорюване (фраза), 5 – перефразування сутності (синонім, підсумок). Подивіться, як це пропонує зробити на уроці «Україна – рідна Батьківщина. Складання висловлювань про Україну» Князєва Наталя Іванівна, вчитель початкових класів.
Неодмінно викличе зацікавлення застосування методу фантастичної проблеми, який пропонує дітям не просто відшукати спосіб розв’язання проблеми, а уявити собі абсолютно фантастичну ситуацію. Яку? Перегляньте розробку Хільченко Ніни Іванівни, вчителя початкових класів.
Організуйте на уроці гру «Знайди помилку», в ході якої запропонуйте дітям знайти помилку в певному твердженні, масиві інформації, на малюнку тощо.
Активно стимулюватиме розвиток критичного мислення вправа «Добре-погано», яка не тільки навчить дітей працювати з альтернативними твердженнями, але й сприятиме виробленню звички аналізувати будь-яку інформацію з різних точок зору, визначаючи як позитивні, так і негативні риси.
Застосувати на уроці природознавства у 3 класі прийоми «Мозковий штурм» і «Асоціативний кущ», вправу «Добре-погано», метод фантастичної проблеми, гру «Знайди помилку» пропонує Хільченко Ніна Іванівна, вчитель початкових класів.
Цікава гра «Третій зайвий» навчить дітей аналізувати події, предмети, явища за різними ознаками, виділяти спільне і відмінне. Застосовувати цю гру, а також вправу «Так чи ні» на уроці природознавства у 3 класі пропонує Губіна Людміла Вікторівна.
Варіантів дуже багато. Можна обрати будь-який, що відповідає вашому досвіду, особливостям класу. У будь-якому випадку треба пам’ятати, що завдання мають містити певну проблему, змушувати аналізувати інформацію, розмірковувати, узагальнювати і систематизувати, а також робити висновки.
Нагадаємо, що ви можете скористатися розробками колег, представленими у Бібліотеці «На Урок», або поділитися досвідом, додавши власні.
Бажаєте більше дізнатися про практичні прийоми розвитку критичного мислення в початковій школі? Станьте учасником вебінару "Практичні прийоми розвитку навичок критичного мислення в учнів початкової школи", який відбудеться 22 серпня о 18.00.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.