Онлайн-тести з літературного читання 2 клас

Приклад запитання: Прочитай текст.Добре словоВ однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям, і хвороба втече в ліси й на болота».Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало — дівчинка вже ледве вставала з ліжка.Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:·            Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозуміти.Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:·             Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.·              Ось чого не вистачало Олі,— сказав дід Опанас. - Доброго слова.Василь Сухомлинський1.  До якого жанру відноситься твір?

Приклад запитання: Де жив Петрик?

Приклад запитання: Прочитай текст. Визначи жанр тексту. Їжачок Зустрів я нещодавно в лісі двох хлоп'ят. Василько і Петько звати їх. Близ­нята. Відмінники. Одним словом — розумні хлопці. У беретику одного з них зненацька щось заворушилось. — Їжачка знайшли! — радісно повідомили брати. — Несемо додому, не­хай перезимує в теплі-добрі. А навесні віднесемо його до лісу і випустимо. — Де ж ви його на зиму поселите? — перш за все поцікавився я. — У куточку під батареєю! ― впевнено відповіли брати. — Друзі мої дорогі, — не втримався я. — Вашому знайді не треба такого тепла на зиму. Він повинен під корчем десь у лісі в м'якому кубельці заснути, і тоді той сон буде міцним, бо завірюхи його колисатимуть. А у вас, напевно, телевізор гримить допізна. — Еге ж, — знітився Петько. — Хотіли ж як краще... ― прошепотів Василько. Хлопці почухали потилиці та з деяким жалем відпустили їжачка. А він, не гаючись, чкурнув у хащі і зник. (Г. Труфанов, 135 слів)

Приклад запитання: Коли відбуваються події в тексті?

Приклад запитання: Хто є автором твору?

Приклад запитання: Хто співав у садку?

Приклад запитання: Яку назву має розділ, який ми вивчали?

Приклад запитання: Як звати головну героїню казки?

Приклад запитання: Уважно прочитай текст 2 рази, бо далі тексту не буде. Тому не поспішай, а читай уважно . Добре словоВ однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям, і хвороба втече в ліси й на болота».Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало — дівчинка вже ледве вставала з ліжка.Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:·            Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозуміти.Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:·             Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.·              Ось чого не вистачало Олі,— сказав дід Опанас. - Доброго слова. Василь Сухомлинський1.  До якого жанру відноситься твір?

Приклад запитання: Якою в дитинстві була авторка твору Лариса Ніцой?

Приклад запитання: Пригадай, як звали дракона, який понад усе на світі любив розповідати казки та його любу дружину. Обери правильну відповідь.

Приклад запитання: Що допомагають відновити мирилки?

Приклад запитання: Анна РибалкаВОВЧИК І СОНЕЧКАМаленький сірий Вовчик жив у величезному лісі.Неподалік була простора галявина, на якій він полюблявбавитися із друзями.На галявині росла сила-силенна яскравих жовтихквітів, схожих на маленькі сяючі сонечка. Над ни-ми кружляли барвисті метелики й заклопотано гулибджоли.Одного разу Вовчик побачив, що сонечка зникли.Не залишилося жодного. Натомість із трави визиралибілі круглі квіти.— Як же вони встигли вирости за ніч?! — здиву-вався Вовчик.Він торкнувся квітки лапою, потім понюхав її. Вразу сіроманця засвербіло в носі, й він голосно чхнув.Що тут скоїлось! Із білої квітки вмить спурхнула хма-ра пушинок, які весело закружляли в повітрі.Оце так розвага! Вовчик зрадів. Він бігав між кві-ток і голосно дмухав на них:— Ф-ф-фу-у-у-у! Ф-ф-фу-у-у-у!У повітря злітали пушинки, і їх підхоплював вітер.Так малий і гасав увесь день, доки мама не гукнулайого вечеряти.— Де ти бавився сьогодні? — запитала вона.Вовчик розповів, що з їхньої галявини зникли квіти-сонечка. Натомість виросли нові, білі квіти. Вони такіпотішні: варто подмухати — зразу й розлітаються.— Це ті самі квіти, кульбабки, — пояснила мама. —Спершу вони жовті, а потім білі. А на отих пушинках,що розлітаються в повітрі, є насінини. Де вониупадуть на землю, там наступного року виростутьнові кульбабки.Після смачної вечері Вовчик умився, вклався вліжечко й умить заснув. Тієї ночі йому наснилося,ніби він бігає галявиною, ловлячи білий пух на льоту.Це був чудовий сон!

Приклад запитання: У розділі є така українська народна пісня...

Приклад запитання: Як звали головну героїню казки?

Приклад запитання: Який розділ вивчали?

Приклад запитання: 1. Прочитайте текст. Василь Сухомлинський Про що тепер щебечуть ластівки? Під вікном у нас живуть ластівки. Коли вони помости­ли гніздо, я й не знаю. Мама каже, дуже давно. Минуло літо. Вивели ластівки діток. Вилетіли малень­кі пташенята з гнізда та й полетіли собі. А старі залишили­ся. Тільки тепер вони не ховаються в гнізді. А біля гнізда посідають та й щебечуть. Я вслухаюся в їхнє щебетання. Навесні воно було радісно-тривожне. А тепер тривожно-сумне. Про що ж тепер щебечуть ластівки?..Це...

Приклад запитання: Прочитай уважно текстЛастівка з перебитим криломПісля гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів’яче гніздо, що приліпилося до стіни старої повітки. Розвалилося гніздечко, повипадали пташенята. Вони вже вбралися в пір’ячко, але ще не вміли літати. В’ється ластівка над дітками, кличе їх під кущ заховатися.Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивалися докупи і чекали маму. Ось уже четверо діток навчилися літати й порозлітались, а одне сидить, не може здійнятись. У нього перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилося.До осені жило поранене пташеня під кущем. Його доглядала мати. А коли настав час відлітати в теплий край, ластівки зібралися чималим табунцем, сіли на кущ, і довго чулось тривожне попискування.Відлетіли пташки в теплий край. Зосталася молода ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс додому. Вона довірливо притулилась до мене. Я посадив її на віконце. Ластівка дивилась у синє небо. Мені здалося, що в неї на очах тремтять сльози. (За В. Сухомлинським)Назви автора твору.

Приклад запитання: Прочитай текст.Добре словоВ однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям, і хвороба втече в ліси й на болота».Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало — дівчинка вже ледве вставала з ліжка.Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:·            Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозуміти.Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:·             Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.·              Ось чого не вистачало Олі,— сказав дід Опанас. - Доброго слова.Василь Сухомлинський1.  До якого жанру відноситься твір?

Приклад запитання: Як звали хлопчика?

Приклад запитання: Хто автор твору "Весна іде"?

Приклад запитання: Які люди жили в одній далекій країні?

Приклад запитання: 1. Скільки дійових осіб у цьому творі?

Приклад запитання: Хто є автором казки "Як Квітень до Березня в гості їздив..."

Приклад запитання: Добре словоВ однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям, і хвороба втече в ліси й на болота».Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало — дівчинка вже ледве вставала з ліжка.Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:   -  Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозуміти.Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала: -  Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові. Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість. -  Ось чого не вистачало Олі,— сказав дід Опанас. - Доброго слова. Василь Сухомлинський1.  До якого жанру відноситься твір?

Приклад запитання: Автор поезії "Тільки мама" є ...

Приклад запитання: До якого жанру належить цей твір?

Приклад запитання: Де відбувалася подія?

Приклад запитання: Дійові особи казки Василя Сухомлинського

Приклад запитання: "Одна гривня- один віл"Гривня з'явилася за часів Київської Русі. Це був злиток - срібний, іноді золотий. За одну гривню можна було купити вола. Гривні знову з'явилися за часів відродження української державності в 1919 - 1920 роках. Тепер - це наші українські гроші.Коли з'явилася гривня?