Онлайн-тести з літературного читання 4 клас

Приклад запитання: У п'єсі-казці зміст передано через:

Приклад запитання: Хто автор вірша "Україні" ?

Приклад запитання: Для Вадима Скомаровського весна починається з …

Приклад запитання: Яка прикрість трапилась з Павлушею,коли він намагався потрапити в кузов грузовика.

Приклад запитання: Автор вірша "З чого починається весна"

Приклад запитання: Звідки хлопець приніс білочку?

Приклад запитання: Мораль байки - це …

Приклад запитання: Було це давно, ... .

Приклад запитання: Про що розповідається в розділі «Чуємо весняні передзвони» та основні його жанри?

Приклад запитання:                    Притча про мудре зернятко пшениці        Давно те було. Так давно, що на землі ще й кордонів не існувало. Люди тоді могли вільно ходити із краю в край.       Жив у Карпатах старий мудрець. Ніхто й не знав, скільки йому років було.       Одної ночі в хатинку до мудреця постукав запізнілий подорожній, попросив кусень хліба. Рад би мудрець нагодувати гостя, але в самого — ні скоринки. Усього його багатства – єдина зернина, яка лежала на дні череп’яного горщика. А справжня щирість – поділитися з голодним і стражденним останнім, що маєш. Так мудрець учив людей, так і сам вчинив того вечора.        Обережно взяв він зернину і поклав на долоню подорожньому: «Посади в землю, доглядай, поливай водою, щоб не засохло стебло. Тоді через рік колосок виросте. Збереш колосок, розітреш у долоні, зігрієш зернята – і знову посій у землю».      Не сказав мудрець тільки одного, що зернина та була всім його багатством. Збігло кілька років. Зашуміла колоссям земля. У хату мудреця знову зайшов подорожній – гарно одягнений, веселий, здоровий. А на дворі стояли вози, повні пшениці та всякого добра.        «Це все для тебе, славний мудрецю. Щоб ти багато років міг учити мудрості наш народ, як навчив мене». І вклонився низько господареві. Та мудрець узяв з усього багатства тільки одну зернину. Обійняв молодого хлібороба. «Мені, чоловіче, дороге не багатство, а пам’ять про мене. Радий урожаєві, але беру з нього тільки зернятко. Пшеничне зерно мудре. Воно несе в собі знак роду і народу і береже його навічно. А решту цих зернят роздай людям – хай вони засіють усю землю. І ти станеш найбагатшою людиною на землі. Бо тільки те твоє, що ти віддав людям».       Виконав молодий землероб заповіт свого вчителя. І обнесли люди довкола землі пшеничне зернятко. І виріс колос-богатир. І народилися з одного зерняти мільйони пшеничних зерен. І в усьому світі зашуміли пшеничні поля.                                                                               Ярема Гоян(295 слів.)Готові почати?

Приклад запитання: Куди кинулася Аліса доганяючи Кролика?

Приклад запитання: У п'єсі-казці зміст передано через:

Приклад запитання: Обери автора науково-популярної статті "Рослини-мандрівники"

Приклад запитання: Як називається розділ, який ми вивчили?

Приклад запитання: Хто пірнув у воду?

Приклад запитання: Мораль байки - це …

Приклад запитання: Яким транспортом герої дібралися до лісу?

Приклад запитання: Чому розділ має назву "Історії з життя твоїх ровесників"?

Приклад запитання:                        ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ         Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть уважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я в цьому сумніваюся. Але помічав, що, коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають.        Якось Катя сказала мені: – Півнику (прізвище в мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови? – Я знаю, що це неможливо, – відповів їй, – тому про таке й не мрію. – А якщо я тобі допоможу? – не вгавала дівчинка. – Почаклуєш? – запитав я. – Авжеж, тільки ти повинен виконати всі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з’явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.     Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п’ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанівна не запитала її: – Мишко, ти хочеш до дошки? – Ні, це не я, а Сашко Півник хоче. – Ну що ж, Півнику, іди відповідай, – сказала вчителька.    І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала: – Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів. Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла: – Віддавай брелок, ти обіцяв. А я не сперечався. Через кілька днів Мишка знову запитала мене: – Одинадцять балів з природознавства хочеш? – Це теж можливо? – засумнівався я. – Авжеж! – відповіла Мишка впевнено. І все повторилося. Я вивчив параграф із природознавства. Мишка знову вимогливо перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за оди- надцяткою. Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступному семестрі я став відмінником. У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви. За Ольгою Бусенко  (350 слів)

Приклад запитання:                    Притча про мудре зернятко пшениці        Давно те було. Так давно, що на землі ще й кордонів не існувало. Люди тоді могли вільно ходити із краю в край.       Жив у Карпатах старий мудрець. Ніхто й не знав, скільки йому років було.       Одної ночі в хатинку до мудреця постукав запізнілий подорожній, попросив кусень хліба. Рад би мудрець нагодувати гостя, але в самого — ні скоринки. Усього його багатства – єдина зернина, яка лежала на дні череп’яного горщика. А справжня щирість – поділитися з голодним і стражденним останнім, що маєш. Так мудрець учив людей, так і сам вчинив того вечора.        Обережно взяв він зернину і поклав на долоню подорожньому: «Посади в землю, доглядай, поливай водою, щоб не засохло стебло. Тоді через рік колосок виросте. Збереш колосок, розітреш у долоні, зігрієш зернята – і знову посій у землю».      Не сказав мудрець тільки одного, що зернина та була всім його багатством. Збігло кілька років. Зашуміла колоссям земля. У хату мудреця знову зайшов подорожній – гарно одягнений, веселий, здоровий. А на дворі стояли вози, повні пшениці та всякого добра.        «Це все для тебе, славний мудрецю. Щоб ти багато років міг учити мудрості наш народ, як навчив мене». І вклонився низько господареві. Та мудрець узяв з усього багатства тільки одну зернину. Обійняв молодого хлібороба. «Мені, чоловіче, дороге не багатство, а пам’ять про мене. Радий урожаєві, але беру з нього тільки зернятко. Пшеничне зерно мудре. Воно несе в собі знак роду і народу і береже його навічно. А решту цих зернят роздай людям – хай вони засіють усю землю. І ти станеш найбагатшою людиною на землі. Бо тільки те твоє, що ти віддав людям».       Виконав молодий землероб заповіт свого вчителя. І обнесли люди довкола землі пшеничне зернятко. І виріс колос-богатир. І народилися з одного зерняти мільйони пшеничних зерен. І в усьому світі зашуміли пшеничні поля.                                                                               Ярема Гоян(295 слів.)Готові почати?

Приклад запитання: Прочитай.                       Чудесні пташки    Петрик жив зі своїми батьками на околиці великого міста.    Якраз навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка. У тій хатиночці жила старенька бабуся. Біля її хатки був невеличкий город, де росли карто-пля, цибуля, морква, петрушка, з десяток соняшників, а серед городини цві-ли голубі кручені паничі та червоногарячі айстри. І ще росли там дві яблуні – одна антонівка, а друга путі́вка… Яблуні щовесни рясно цвіли ніжним цвітом, та яблук на них родило мало, бо листя об’їдала гусінь, а як і достигне якийсь десяток, -- усі були червиві…     Чому?      Та тому, що шкідники – плодожерка та золотогузка – звивали собі на яблунях кубельця з яєчками. Навесні з цих яєчок виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пообирати кубельця.      Якось Петрик приніс у хату кілька дощечок та почав ці дощечки стругати.      --І що ото ти майструєш? – запитав татко.      --Я, татку, хочу зробити шпаківню! Повісимо шпаківню на каштані, прилетять навесні птахи, оселяться у нас і виведуть діточок. А як шпак, тату, співає, якби ти знав!       Татко посміхнувся.       --Я, Петрику, знаю, як співають шпаки! Вони не лише хороше співають. Шпаки сади наші, наші ліси й поля від шкідників бережуть, від гусені … Хочеш, я допоможу тобі шпаківню змайструвати?       Шпаківню повісили на каштані. А на тому каштані, у стовбурі, височенько над землею було невеличке дупло. Через деякий час на гілочку сіла пташка, підстрибнула й пурхнула в дірочку.       --Синичка! – вигукнув Петрик. – Це вона собі кубельце мостить. Треба стерегти, щоб часом собака її не налякала! Тепер у нас на каштані будуть і шпаки, й синички! От здорово!        І таки справді, у дуплі на каштані звили собі гніздечко синички.        Настала весна. Прилетіли шпаки і оселилися в Петриковій шпаківні.        Зацвіли садки…        Дуже рясно цвіли яблуні біля бабусиної хатинки…        Якось бабуся вивела свою кізоньку пастися, побачила Петрика та й каже:         --Ти не знаєш, хлопчику, де взялися пташки – шпаки і синички? Вони геть чисто всі кубельця гусені на моїх яблуньках поклювали.         --То наші шпаки і наші синички, вони на нашім каштані живуть.Восени на бабусиних яблунях рясно-рясно вродило яблук -- і антонівки, і путі́вки. (За Остапом Вишнею)

Приклад запитання: Визнач жанр твору Наталки Малетич

Приклад запитання: Як називають крайню північну точку нашої планети?

Приклад запитання: Хто поцупив машинку в Петька?

Приклад запитання: На дороговказі розділу не було позначки-напрямку?

Приклад запитання: Як звали голубого папугу?

Приклад запитання: Прочитай текст: Велосипед для Катрусі Тієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед. Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою. А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася! Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі: — Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому! — Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов’язково. Ти ж також колись не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися! Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — своєму, власному, а зараз поїду. Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там покарлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима. — Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся. За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у правильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки. З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили велосипед. Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда — врізався в дерево. — Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось. Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно, що от він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так просто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає. За Дариною Мурмуєнко(347 слів)Визнач жанр твору.

Приклад запитання: Де гніздяться птахи-носороги?

Приклад запитання: Хто автор вірша "Вийшла річка з берегів?"

Приклад запитання: Хто автор " Дивне розмаїття" ?