Онлайн-тести з літературного читання 4 клас

Приклад запитання: 1. Хто викрав скарб?

Приклад запитання: Кому повідомила дівчинка, що буде зніматися у кіно?(«Я зніматимусь в кіно»)

Приклад запитання: Хто спочатку подзвонив у двері до Біленького?

Приклад запитання: ІнструкціяЩоб виконати цю діагностичну роботу підготуй годинник (мобільний телефон) - постав таймер на 3 хвилини.В наступному завданні перед тобою буде текст.Запусти таймер.Прочитай текст мовчки.По сигналу таймера запам'ятай місце, де ти зупинився.Дочитай текст до кінця.

Приклад запитання: Хто такі дід Панас та баба Одарка?

Приклад запитання: 1. З яким навчальним предметом у хлопчика була проблема?

Приклад запитання: Як звали головних героїв твору?

Приклад запитання:                    Притча про мудре зернятко пшениці        Давно те було. Так давно, що на землі ще й кордонів не існувало. Люди тоді могли вільно ходити із краю в край.       Жив у Карпатах старий мудрець. Ніхто й не знав, скільки йому років було.       Одної ночі в хатинку до мудреця постукав запізнілий подорожній, попросив кусень хліба. Рад би мудрець нагодувати гостя, але в самого — ні скоринки. Усього його багатства – єдина зернина, яка лежала на дні череп’яного горщика. А справжня щирість – поділитися з голодним і стражденним останнім, що маєш. Так мудрець учив людей, так і сам вчинив того вечора.        Обережно взяв він зернину і поклав на долоню подорожньому: «Посади в землю, доглядай, поливай водою, щоб не засохло стебло. Тоді через рік колосок виросте. Збереш колосок, розітреш у долоні, зігрієш зернята – і знову посій у землю».      Не сказав мудрець тільки одного, що зернина та була всім його багатством. Збігло кілька років. Зашуміла колоссям земля. У хату мудреця знову зайшов подорожній – гарно одягнений, веселий, здоровий. А на дворі стояли вози, повні пшениці та всякого добра.        «Це все для тебе, славний мудрецю. Щоб ти багато років міг учити мудрості наш народ, як навчив мене». І вклонився низько господареві. Та мудрець узяв з усього багатства тільки одну зернину. Обійняв молодого хлібороба. «Мені, чоловіче, дороге не багатство, а пам’ять про мене. Радий урожаєві, але беру з нього тільки зернятко. Пшеничне зерно мудре. Воно несе в собі знак роду і народу і береже його навічно. А решту цих зернят роздай людям – хай вони засіють усю землю. І ти станеш найбагатшою людиною на землі. Бо тільки те твоє, що ти віддав людям».       Виконав молодий землероб заповіт свого вчителя. І обнесли люди довкола землі пшеничне зернятко. І виріс колос-богатир. І народилися з одного зерняти мільйони пшеничних зерен. І в усьому світі зашуміли пшеничні поля.                                                                               Ярема Гоян(295 слів.)Готові почати?

Приклад запитання: Хто допомагав робити декорації?

Приклад запитання: Прочитай текст, визнач жанр твору:Велосипед для КатрусіЦього літа Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед.Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою.А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася!Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:— Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!— Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов’язково. Ти ж також колись не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися!Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — своєму, власному, а зараз поїду.Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там покарлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима.— Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся.За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у правильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки.З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили велосипед.Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда — врізався в дерево.— Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось.Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно, що от він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так просто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає.За Дариною Мурмуєнко(347 слів)

Приклад запитання: Хто написав оповідання "Кому дістався бублик"?

Приклад запитання: Головні герої повісті.

Приклад запитання: Як звати головного героя оповідання?

Приклад запитання: Як вишиванка передається у родинах?

Приклад запитання: Як вишиванка передається у родинах?

Приклад запитання: Хто придумав театр?

Приклад запитання: Від чого залежить техніка вишивання?

Приклад запитання: Де були діти під час батьківських зборів?

Приклад запитання: З яких жанрів складається розділ?

Приклад запитання: Головні герої твору ...

Приклад запитання: Традиційно вишивали одяг

Приклад запитання: Визначте жанр прочитаного твору

Приклад запитання: Для чого в котів вуса?

Приклад запитання: Хто автор твору "Федько прибулець з інтернету"?

Приклад запитання: Як звати головного героя казки?

Приклад запитання: Як звали головного героя ?

Приклад запитання: Для Вадима Скомаровського весна починається з …

Приклад запитання: По що мріяли діти з двору?

Приклад запитання: Що було намальовано на шкарпетках Оксани?

Приклад запитання: Прочитай текст.Велосипед для КатрусіТієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед. Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою.А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася!Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:- Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!-    Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов'язково. Ти ж також колись не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися!Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — своєму, власному, а зараз поїду.Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там покарлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима.— Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше моговелосипедика, а то так ще й літо  мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся.За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у правильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки.З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили велосипед.Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда — врізався в дерево.— Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось.Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно, що от він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так просто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає.