7
Літературне читання, 4 клас
Створено 29 березня 2021
Приклад запитання: СИНИЧКА Й ГОРОБЕЦЬ Скінчилося літо, ночі стали холодні, й ластівки відлетіли у вирій. У теплі краї. Зраділи горобці, що тепер легко буде захопити їхні гнізда, тільки їх не вистачало на всіх. Чую, галас, крик: скубтись почали, аж пір’я летить. Один горобець був найбільш горластий, найбільш дзьобастий, усіх переміг і захопив найкраще гніздо над моїм вікном. Радий, веселий: тепер буде куди сховатись від холоду. А надворі заходила зима. Почав уже й сніг летіти. Горобець випурхне із гнізда, сяде на гілку, почистить носик об кору, покрутиться, повертиться — холодно, і назад у гніздо, а воно щільно зліплене, соломою і пір’ячком вистелене, ніякий тобі мороз не страшний. Тільки їсти нічого, горобець і бурчить:— Скрізь, скрізь, скрізь зима:Ні тобі хлібця,Ні тобі кашки,Навіть мушки нема... Прилетіла синичка. Жовта сорочка, чорна маніжка, наче тобі до театру зібралась, а надворі віхола, а надворі сніг, і, мабуть, вона задубіла, бо жалісно зацвірінькала. А мені вчувається, що вона просить горобця :— Пусти погрітись! Визирнув горобець із гнізда і байдуже відказує:— Зроби собі так, як я, соломки наноси, пір’ячка постели та й грійся скільки хочеш.— Наче ти носив, наче ти робив, це ж не твоє гніздечко, а ластів’яче.Горобець тільки пхекнув: — Ну то поспівай мені, тоді пущу. Тільки щоб тоненько.А в синички був голосок, як волосок, витягла вперед голівку й зацвірінькала :— Я по лісу літаю,Я по стежці стрибаю.Там десь мушку впіймаюІ жучка не минаю,Цвінь-цвірінь!.. Прислухалась, аж горобець хропе на все гніздо. Заснув! Синичка з гілочки на гілочку — і в гніздо, і аж цвірінькнула на радощах, що так тепло. Це почув горобець і проки нувся.— Хто тут? — закричав.— Це я — синичка І— Мені й без тебе тут тісно, геть, геть!І ну бити її крильцями. Скакав, стрибає. До того розходився, до того розгнівався, що аж гніздо розвалив. Так і посипалось на сніг, а соломка й пір’ячко за вітром полетіли. Мало й горобець не гепнув на землю. Добре, що був близько бузок.Сів на гілку й захникав:— Скрізь, скрізь, скрізь зима,І хатки вже нема...А синичка тільки цвірінькнула і полетіла.(334 сл.)Я прочитав (ла)