10
Літературне читання, 4 клас
Приклад запитання: Прочитай. Чудесні пташки Петрик жив зі своїми батьками на околиці великого міста. Якраз навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка. У тій хатиночці жила старенька бабуся. Біля її хатки був невеличкий город, де росли картопля, цибуля, морква, петрушка, з десяток соняшників, а серед городини цвіли голубі кручені паничі та червоногарячі айстри. І ще росли там дві яблуні – одна антонівка, а друга путі́вка… Яблуні щовесни рясно цвіли ніжним цвітом, та яблук на них родило мало, бо листя об’їдала гусінь, а як і достигне якийсь десяток, -- усі були червиві… Чому? Та тому, що шкідники – плодожерка та золотогузка – звивали собі на яблунях кубельця з яєчками. Навесні з цих яєчок виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пообирати кубельця. Якось Петрик приніс у хату кілька дощечок та почав ці дощечки стругати. - І що ото ти майструєш? – запитав татко. - Я, татку, хочу зробити шпаківню! Повісимо шпаківню на каштані, прилетять навесні птахи, оселяться у нас і виведуть діточок. А як шпак, тату, співає, якби ти знав! Татко посміхнувся. - Я, Петрику, знаю, як співають шпаки! Вони не лише хороше співають. Шпаки сади наші, наші ліси й поля від шкідників бережуть, від гусені … Хочеш, я допоможу тобі шпаківню змайструвати? Шпаківню повісили на каштані. А на тому каштані, у стовбурі, височенько над землею було невеличке дупло. Через деякий час на гілочку сіла пташка, підстрибнула й пурхнула в дірочку. - Синичка! – вигукнув Петрик. – Це вона собі кубельце мостить. Треба стерегти, щоб часом собака її не налякала! Тепер у нас на каштані будуть і шпаки, й синички! От здорово! І таки справді, у дуплі на каштані звили собі гніздечко синички. Настала весна. Прилетіли шпаки і оселилися в Петриковій шпаківні. Зацвіли садки… Дуже рясно цвіли яблуні біля бабусиної хатинки… Якось бабуся вивела свою кізоньку пастися, побачила Петрика та й каже: - Ти не знаєш, хлопчику, де взялися пташки – шпаки і синички? Вони геть чисто всі кубельця гусені на моїх яблуньках поклювали. - То наші шпаки і наші синички, вони на нашім каштані живуть.Восени на бабусиних яблунях рясно-рясно вродило яблук - і антонівки, і путі́вки. (За Остапом Вишнею)