Онлайн-тести з літературного читання 2 клас

Приклад запитання: Автор тексту "Глуха дівчинка"

Приклад запитання: 1.Де відбуваються події?

Приклад запитання: Хто автор оповідання?

Приклад запитання: Якого кольору була сукня у зими (вірш "Йде зима")?

Приклад запитання: Коли святкують старий Новий рік?

Приклад запитання: Хто такий Тарас Григорович Шевченко? 

Приклад запитання: Коли народився український поет Платон Воронько?

Приклад запитання: Як звали головну героїню твору?

Приклад запитання: Які казки називаються літературними? 

Приклад запитання: Надумала якось тітонька Черепаха пироги пекти. Кинулася - дріжджів немає. -       Черепаховичу, збігай до Зайчихи, попроси дріжджів. -       Зроду нікуди я не бігав. От сходити можу, - пробурмотів Черепахович, і зліз із печі. -       Ти б швидше! - підганяла тітонька Черепаха. -       До чого такий поспіх? Недарма ж кажуть: «Поспішиш - людей насмішиш!» Поки він злізав, одягався, минув тиж­день. Черепахович заніс ногу через поріг, за нею другу... -     Гляди, не барися, бо я гостей вже покликала! Пішов Черепахович, а тітонька Черепа­ха взялася готувати начинку для пирогів. Зовсім стемніло, час вже повернутися Черепаховичу, а його все немає. День проминув, другий настав - немає Черепаховича. Уже й рік минув, другий і третій... «Дайно, - думає тітонька Черепаха, - збігаю на околицю, подивлюся». Тільки вийшла за двері - коли Чере­пахович по вулиці йде, дріжджі у гли­няній посудині несе. Й години не минуло, завернув Черепа­хович у свій двір, підійшов до дверей, став перелазити через поріг. Одну ногу перетягнув благополучно, та порваним валянком зачепився і простягнувся у весь свій ріст. Голова у хаті, а ноги за двери­ма. Посудина геть розбилася, а дріжджі по хаті потекли. - Казав же я, - забурчав Черепахович, - не підганяй, бо гірше буде. Недарма люди кажуть: «Поспішиш - людей насмітиш!»

Приклад запитання: Хто є автором твору "Глуха дівчинка"?

Приклад запитання: На думку пані Тетяни, коли людина читає, то...

Приклад запитання: Ранок був:

Приклад запитання: Хто автор вірша "Будильник"?

Приклад запитання: Хто автор вірша "Віршик для мами"?

Приклад запитання: Кому зразу не сподобалась новенька Хрюша Кабанюк?

Приклад запитання: Хто сидів за останньою партою в лісовій школі?

Приклад запитання: У якому творі описано красу зимового ранку?

Приклад запитання: Як називається VII розділ?

Приклад запитання: Хто автор цього твору?

Приклад запитання: Прочитаний тобою твір має назву ...

Приклад запитання: Назвіть зимові свята. (Оберіть декілька відповідей).

Приклад запитання: Після прослуханого тексту дайте відповіді на запитання.Хто автор оповідання?

Приклад запитання: Хто написав " Лисичка і Рак"

Приклад запитання: Фарбоване коромисло через річку зависло

Приклад запитання: Хто прилетів до ялинки?

Приклад запитання: Як називається розділ?

Приклад запитання: Які твори в літературі називаються авторськими?

Приклад запитання: Цей твір є ...

Приклад запитання: ГОВОРИТИ БЕЗ ДОЗВОЛУ НЕ МОЖНА  Є в першому класі жвавий, рухливий, дуже балакучий хлопчик Василько.  Часто він не може стримати свого хвилювання або цікавості й вихоплюється говорити.   Учителька терпляче йому пояснює: — Коли треба тобі щось сказати — підніми руку. Як дозволю — встань і говори.   Василько добре це розуміє, та одразу ж забуває, як тільки щось його хвилює.   Якось на уроці арифметики вчителька пояснювала приклад.  Аж тут чується схвильований голос Василька: — Маріє Іванівно, дивіться, який метелик сів на шибку!   Усі діти повертаються до вікна. На шибці сидить великий барвистий метелик.    Діти забули про приклад і розглядають метелика. Марія Іванівна тяжко зітхає, й, насупивши брови, суворо каже Василькові: — Ти розумієш, що говорити без дозволу не можна?   Василько добре розуміє, але не може стримати своєї думки, своїх почуттів. Вони рвуться в слово.   Наступного дня посеред уроку письма, коли всі зосереджено працювали й у класі запанувала тиша, діти аж здригнулися від тривожного Василькового шепоту: — Маріє Іванівно, он на колодязі чийсь щоденник лежить... — Ой, нещастя моє, — подумала вчителька, — як він побачив той щоденник аж на колодязі?”    А вголос вона сказала: — Іди, Васильку, до дошки, постій трохи, тоді знатимеш, що без дозволу говорити не можна.   Василько став біля дошки. А в його очах були й подив, і сором. Похилив голову й простояв так до дзвінка.   Через день учителька пояснювала на дошці, як складати із букв нове слово. Закінчивши пояснення, Марія Іванівна глянула на клас.   Василько сидить, піднявши руку, й благаючими очима дивиться на вчительку. — Чому ти плачеш, Васильку? — Бо говорити ж не дозволяється. — Кажи мерщій, у чому річ, — стурбувалася вчителька. Василько повертає голову до вікна й схвильовано каже: — Кошеня ж... Кошенятко он яке маленьке посеред двору. Наїжачилося, страшно бідному, а собака стоїть перед ним, ось-ось кинеться на кошенятко. — Біжи, прожени собаку... — каже вчителька. За хвилину Василько повертається до класу з кошеням. (294 сл.) В.Сухомлинський    Де відбуваються події?