Онлайн-тести з літературного читання 4 клас

Приклад запитання: На думку поета Василя Грінчака, в Україні настають білі ночі, коли...

Приклад запитання: Прочитай та визнач жанр твору. У Києві, в одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля.  Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі рум'янці». Вони бродили над порослим вербами каналом, уголос читали на лавочці казки, а подеколи брали на човнярській станції човна й залюбки каталися між галасливих табунців чайок і диких качок.  Одного разу, вертаючись додому, Уля побачила біля свого під'їзду незнайомого хлопчика. Він сидів у легенькому, на велосипедних колесах візку, під парусовим шатриком від сонця, а на колінах у нього лежала груба, з барвистою обкладинкою книжка. Проте хлопчик зовсім не збирався гортати її. Він був якийсь примарнілий на личку, сумний і до всього байдужий.— Ти що, наш сусід? — підступила до хлопчика Уля. — Досі я тебе тут не бачила.— Ми переїхали сюди два дні тому, — дещо насторожено й наче знехотя відповів хлопчик.— А чого ти не йдеш погуляти над каналом? Там така краса! Й мало не до самісінького неба б'ють водограї.Хлопчик мить помовчав, а тоді ледве чутно прошепотів:— Мені не можна. В мене хворі ноги.Уля зрозуміла, що повелася не зовсім тактовно. В душі їй зворухнулося гостре співчуття до хлопчика. Щоб хоч якось загладити свою необачність, вона легенько доторкнулася до його руки й запитала:— А хочеш, пограємо в шашки?— Я б з радістю, — сказав хлопчик. — Та гравець з мене нікудишній.— О, не бійся, я теж не гросмейстер, — усміхнулася Уля.  Коли бабуся принесла їм шашки, Уля спритно розставила їх на дошці й великодушно запропонувала:— Нехай твої будуть білі. За ними — перший хід. А це хоч і маленький, але шанс перемогти.  Уля навчилася грати в шашки півроку тому й так натренувалася, що інколи навіть вигравала в свого тата. Одначе зараз вона вирішила, що навмисне програє хлопчикові й, може, хоч трохи розважить його. Тим часом хлопчик виявив наполегливий характер. Він чинив завзятий опір, і Уля поступово так захопилася грою, що геть забула про свій намір.— О, який ти хитрик! — щоразу роблячи свій хід, промовляла вона й раптом вибудувала таку мудру комбінацію, що хлопчик втратив аж три свої шашки, а її, Улину, пропустив у дамки. Тепер у нього не було вже ніякісінької надії на рятунок, і він, ніяково усміхнувшись, звів догори руки на ознаку того, що здається. Уля спам'яталася, та було пізно. Аби втішити хлопчика, вона сказала:— Мій тато в таких випадках любить повторювати: «За одного битого двох небитих дають». Ти не засмучуйся. Ми тепер щодня з тобою гратимемо, й ти обов'язково натренуєшся. А зараз можна я тебе трохи покатаю?        Не чекаючи згоди, вона зрушила з місця візок і прудко покотила його по асфальтовій доріжці. Весело мигтіли в колесах блискучі шпиці. Лопотів на вітрі парусовий шатрик. А якийсь рудий проворний горобець стрибав позаду них і голосно, мало не на всю Русанівку, цвірінькав, ніби просився до їхнього товариства. 

Приклад запитання: Автором песни "Весёлый ветер" является...

Приклад запитання: Микола Сингаївський народився

Приклад запитання: Де планували провести четвертий урок?

Приклад запитання: З якого вірша ці рядки:«Дозвольте Вас, бабусю, колись намалювати.У Вас красиві очі і руки вузлуваті!»

Приклад запитання: Як звали дівчинку - головну героїню оповідання?

Приклад запитання: Чому головному персонажу тексту " Казка про друга" стало сумно?

Приклад запитання: Хто автор твору "Шура і Шурко"?

Приклад запитання: Чому Натка і Вадька більше не товаришували?

Приклад запитання: Який це твір за жанром

Приклад запитання:  Хто автор твору "Ліс - трудівник"?

Приклад запитання: Якої пори року відбувалася подія?

Приклад запитання: Про що мріяв Івашко в оповіданні В.Винниченка "Гей, не спиться..."?

Приклад запитання: Який звичай існував в Україні напередодні Великодня?

Приклад запитання: Дід Арсен мав прізвисько ...

Приклад запитання: 1. Чому Осел вирішив втекти від господаря?

Приклад запитання: Яка улюблена тема фантастичних книжок?

Приклад запитання: Прочитай уважно текст.ЗОЛОТЕ ЗЕРНЯТКО ІСТИНИ У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: "Беріть заступи, підемо копати поле".Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою.— Для чого ми копаємо? — питають вони.— І взагалі, для чого ми живемо на світі?Батько й каже синам:— Бачите цю велику гору? — І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.— Бачимо,— відповіли сини.—У цій горі — Золоте Зернятко Істини.Можливо, десь у глибині, можливо, на поверхні — ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істини.Підійшли брати до гори, а вона величезна й висока, за день не обійдеш навколо, за три дні не зійдеш на вершину. Як же шукати Золоте Зернятко Істини? Стали брати біля підніжжя гори. Старший — з одного боку, молодший — з іншого. Почали копати гору, пересипаючи землю жменя за жменею. Золотого Зернятка не було.Молодший брат підійшов до старшого і каже: — Я більше не буду копати. Не хочу стати рабом ЦІЄЇ гори. Старший відповідає: — Хоч і все життя доведеться копати, а я все-таки знайду Золоте Зернятко Істини. Тому що я не раб, а вільна людина. А ти раб, бо не хочеш дізнатися, для чого ми живемо на світі, для чого копаємо землю і сіємо хліб, споруджуємо будинки й думаємо про зірки.Пішов молодший брат, поселився на березі річки — курінь збудував, рибу ловить і юшку варить. А старший брат копає і копає, кожну жменю землі у порох розтирає. Золоте Зернятко Істини шукає. Десять років копав старший брат гору, жодного дня не відпочивав. Нарешті, на одинадцятий рік, коли вся гора була розкопана й пересипана на нове місце, знайшов старший брат на самому дні гори Золоте Зернятко Істини.Воно було маленьке, як мачинка. Поклав старший брат Зернятко на долоню, і яскраве світло Істини осяяло весь світ. Дізнався старший брат, для чого людина живе на світі, землю копає і ниву засіває, споруджує будинки й про зірки думає. Пішов старший брат по землі, побудував Щастя для всіх людей. І став Могутнім і Непереможним. Тому що він — Вільна Людина.А молодший брат живе в убогому курені, одяг на ньому порвався, відро, в якому він юшку варив, продірявилося, їсть він сиру рибу і водою болотною запиває. Тому що він безвільний раб — раб свого ледарства, неробства і невігластва. Тому що справжня свобода — в умінні працювати день і ніч для того, щоб пересунути гору з місця на місце, побудувати Щастя для людей.До якого жанру належить цей твір? 

Приклад запитання: Про що думав герой вірша А.Костецького "Мрія" ?

Приклад запитання: До якого жанру належить твір?

Приклад запитання: Діти садили ...

Приклад запитання: Як звали дівчинку - головну героїню оповідання?

Приклад запитання: Чому головному персонажу тексту " Казка про друга" стало сумно?

Приклад запитання: Прочитай уважно текст.ЗОЛОТЕ ЗЕРНЯТКО ІСТИНИ У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: "Беріть заступи, підемо копати поле".Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою.— Для чого ми копаємо? — питають вони.— І взагалі, для чого ми живемо на світі?Батько й каже синам:— Бачите цю велику гору? — І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами.— Бачимо,— відповіли сини.—У цій горі — Золоте Зернятко Істини.Можливо, десь у глибині, можливо, на поверхні — ніхто не знає. Кажуть люди: хто знайде це Зернятко, той зрозуміє, для чого людина живе на світі, для чого працює, для чого копає землю і сіє хліб, споруджує будинки і думає про зірки. Ідіть, сини, шукайте Золоте Зернятко Істини.Підійшли брати до гори, а вона величезна й висока, за день не обійдеш навколо, за три дні не зійдеш на вершину. Як же шукати Золоте Зернятко Істини? Стали брати біля підніжжя гори. Старший — з одного боку, молодший — з іншого. Почали копати гору, пересипаючи землю жменя за жменею. Золотого Зернятка не було.Молодший брат підійшов до старшого і каже: — Я більше не буду копати. Не хочу стати рабом ЦІЄЇ гори. Старший відповідає: — Хоч і все життя доведеться копати, а я все-таки знайду Золоте Зернятко Істини. Тому що я не раб, а вільна людина. А ти раб, бо не хочеш дізнатися, для чого ми живемо на світі, для чого копаємо землю і сіємо хліб, споруджуємо будинки й думаємо про зірки.Пішов молодший брат, поселився на березі річки — курінь збудував, рибу ловить і юшку варить. А старший брат копає і копає, кожну жменю землі у порох розтирає. Золоте Зернятко Істини шукає. Десять років копав старший брат гору, жодного дня не відпочивав. Нарешті, на одинадцятий рік, коли вся гора була розкопана й пересипана на нове місце, знайшов старший брат на самому дні гори Золоте Зернятко Істини.Воно було маленьке, як мачинка. Поклав старший брат Зернятко на долоню, і яскраве світло Істини осяяло весь світ. Дізнався старший брат, для чого людина живе на світі, землю копає і ниву засіває, споруджує будинки й про зірки думає. Пішов старший брат по землі, побудував Щастя для всіх людей. І став Могутнім і Непереможним. Тому що він — Вільна Людина.А молодший брат живе в убогому курені, одяг на ньому порвався, відро, в якому він юшку варив, продірявилося, їсть він сиру рибу і водою болотною запиває. Тому що він безвільний раб — раб свого ледарства, неробства і невігластва. Тому що справжня свобода — в умінні працювати день і ніч для того, щоб пересунути гору з місця на місце, побудувати Щастя для людей.До якого жанру належить цей твір? 

Приклад запитання: Хто написав твір "Мишкова каша"?

Приклад запитання: Що таке рима?

Приклад запитання: 1.   Прочитай текст мовчки або пошепки. Бембі Лісова казка Він з’явився на світ у дрімучій гущавині, в одному з тих невеличких лісових сховків, які нелегко помітити сторонньому оку, хоч вони начебто й відкриті з усіх боків. Тут було так тісно, що ледь вистачало місця для нього та для його матері. Він непевно стояв на тонких ніжках, втупившись поперед себе ще незрячими каламутними очима й схиливши голову: навколишній гомін заглушив його, він весь тремтів. — Яке чудове маля! — вигукнула сорока. Вона летіла кудись у своїх справах, але, побачивши його, забула все і сіла поблизу на гілці. — Яке чудове маля! — повторила вона. їй ніхто не відповів, проте сороку це не збентежило. — Як дивно! Воно вже може стояти й ходити! Це просто надзвичайно! Зроду такого не бачила. Правда, я ще молода,—як вам, мабуть, відомо, я лише рік, як із гнізда. Але це мені здається справді надзвичайним. Таке мале, щойно з’явилося на світ і вже тримається на ногах. По-моєму, це чудово. А втім, я вважаю, що у вас, оленів, усе гідне подиву. Скажіть, а бігати воно теж уміє?.. — Звісно. —тихо відповіла мати. — Але вибачте, будь ласка, я зараз не можу вести розмову. У мене так багато роботи... Крім того, я ще не зовсім добре себе почуваю. — Будь ласка, не турбуйтеся,— сказала сорока,— я й сама не маю часу. Але ж таке не завжди побачиш. Подумати лишень, як складно і тяжко це відбувається у нас. Діти вилуплюються з яйця такими безпорадними, що навіть поворухнутися самі не можуть. За ними треба догляду та й догляду. Ви, звичайно, й не уявляєте собі, скільки зусиль треба докласти, щоб їх вигодувати, скільки страху натерпітись, щоб їх виглядіти. І подумайте тільки, як важко добувати для них їжу й водночас стежити, щоб з ними нічого не трапилось. А самі собі вони не можуть дати ради. Ну скажіть, хіба це не правда? Скільки треба чекати, поки вони зможуть рухатися, увіб’ються в пір’я і наберуть більш-менш пристойного вигляду. —     Вибачайте, — сказала мати,— але я не слухала. Сорока полетіла. «Дурне створіння! — думала вона. —Благородне, але дурне». Мати навіть не помітила, що сороки вже немає. Вона старанно мила свого маленького. Вона мила його язиком, і тут було все: і купіль, і масаж, і тепло, і ласка. Маля трохи похитувалось. Від ніжних дотиків материного язика воно щулилося, але не рушало з місця. Його червоняста, ще трохи скуйовджена шубка була всіяна чистими білими цяточками; по-дитячому безтурботне обличчя мало сонний вираз. Мати часто підводила голову, щулила вуха і сторожко нюхала повітря. Потім, заспокоєна і щаслива, знову цілувала своє дитя. — Бембі, — повторювала вона, — мій маленький Бембі! (407 слів) Фелікс Зальтен З німецької переклав Олег Журавель2.    Виконай завдання.Обери та познач правильну відповідь.Твір «Бембі» — це ...

Приклад запитання: У якому жанрі написано твір "Вечірні крамниці вулиці Волоської "

Приклад запитання: Автор твору " Тореодори з Васюківки"