Онлайн-тести з української мови 4 клас

Приклад запитання: Частина мови, яка означає кількість предметів або порядок при лічбі, називається:

Приклад запитання: Якими бувають речення за метою висловлювання?

Приклад запитання: Обери рядок, де записані тільки ті букви, що позначають голосні звуки.

Приклад запитання: Хто є автором оповідання "Рятувальник?

Приклад запитання: Граматична основа речення - це...

Приклад запитання: Обери рядок з прислівниками:

Приклад запитання: Каж...ш

Приклад запитання: Якими бувають речення за метою висловлювання?

Приклад запитання: Прислівник- це ...

Приклад запитання: Яка частина мови називається дієсловом?

Приклад запитання: Речення за метою висловлювання поділяються на:

Приклад запитання: Яка частина мови називається дієсловом?

Приклад запитання: Речення - це...

Приклад запитання: Займенник - це ...

Приклад запитання: Прочитай уважно текст.ПІДЗЕМНИЙ МЕШКАНЕЦЬ    На узліссі чорніють купки землі. Деякі зовсім свіжі, їх насипав кріт: зайву землю з потайних ходів повигортав.   Майже все своє життя він проводить під землею, шукає черв’яків, личинок різних комах, а на поверхню виходить рідко. У лісі, на луках мені частенько траплялися такі купки, однак самого господаря зустрічати не доводилося. Мабуть, і цього разу, якби не було зі мною Миколи Лукича, я не побачив би підземного звірка.  Ми зупинилися на узліссі. Микола Лукич прихиливсь до скривленого стовбура вільхи, я примостився поряд. Галявина перед нами як на долоні, а нас не одразу помітиш.— Зачекаємо трохи. Звірок повинен вилізти, свіжим повітрям подихати. Тільки лісник замовк, просто перед нами раптом заворушилася земля. Спершу з’явилася мордочка з маленьким хоботком. Потім кріт виставив напоказ передні короткі лапки з довгими кігтями і нарешті виліз сам. Підправив вхід до нірки, відгорнув землю, постояв, принюхався, обтрусив свою чорно-буру шубку.  Звірок видався мені дуже неповоротким. «Мабуть, він тільки повзати може», — подумав я. Але раптом кріт почав бігати по галявині. Він вовтузився в опалому листі, ховався в залишений після сінокосу оберемок сіна. Далі, прихопивши кілька листочків, поліз у нору.  Кріт ще довго без відпочинку збирав на галявині листя, носив до нори сухі стебла трави.  Повертаючись із лісу додому, Микола Лукич мовчав, а потім заговорив:— Ти, мабуть, помітив: кріт брав не все, що йому під лапи потрапляло. На галявину вітер наніс листя різних дерев — він у нору носив тільки дубове. В оберемку сіна звіркові найбільше сподобалися стебла материнки та конюшини. Ці трави приємно пахнуть і так само, як листя дуба, довше зберігаються, менше вбирають вологи, ніж інші лісові рослини. Для підземелля кращої підстилки не знайдеш. Бачив, скільки сухого листя й трави наносив? Спальню свою утеплює. Отже, зима прийде малосніжна, холодна. А пізня осінь буде дощовою. Запитаєш, звідки такі прогнози? Пояснення просте. Раніше кріт жив на тому боці галявини. Там низина, їжі для нього більше, але і коли випаде багато дощів — усе затопить вода. Тому він і перебрався на нові квартири, тут невелике підвищення і вода норі не загрожує. (327 слів)Визнач жанр прочитаного твору.

Приклад запитання: Прочитай текст. Питання в кінці."Сім нескладух Говорухи"(уривок)Я телефоную Юрчику і ми розробляємо план, як захворіти. Точніше, аж два плани. Основний називається «Бджола», а запасний — «Морозиво». Був ще план «Вітрянка», але він відпав (на вітрянку я вже хворів, тому підчепити її вдруге від Юрчикового сусіда не зможу).Я беруся за роботу. Малюю основні пункти плану «Бджола» на альбомному аркуші. Ідея така: я ловлю бджолу і даю їй вкусити мене за ногу. Нога точно набрякне, бо в мене алергія на укуси комах. Я покажу батькам припухлість і скажу, що боляче вдарився. Увечері буду шкандибати і вити від болю. Вони подумають, що в мене перелом, і завтра повезуть до лікаря. Печалька, але школу доведеться пропустити.Я все ретельно продумав. Починаю виконувати план: беру порожню скляну банку і йду на вулицю. Через дорогу від нашого будинку парк Перемоги. Там я швидко натрапляю на бджолу. Вона сидить на квітці і, нічого не підозрюючи, збирає мед. Я накриваю квітку банкою, і коли бджола опиняється всередині, міцно закручую кришку.Удома зачиняю вікна в кімнаті й випускаю бджолу. Я гадав, що вона одразу кинеться на мене. Зазвичай, бджоли дуже скажені. Спробуй лише пройти повз їхній вулик, і тобі — капець. Але я умудрився взяти в полон якусь пришелепкувату. Вона вже годину літає по кімнаті й сідає на все, окрім мене. Доводиться вмовляти її.Я вирішую полегшити задачу — мащу ногу медом. Бджола зацікавлюється і підлітає ближче. Здається, ще трохи, і вона кинеться на мене. Аж раптом у найвідповідальніший момент відчиняються двері. В кімнату зазирає мама.—   Андрійку, тебе до телефону.—   Мам, я зайнятий, — хапаю в останній момент щоденник і роблю вигляд, що читаю.Бджола тим часом наближається до мами і ось-ось вилетить в іншу кімнату.—   Мамо, зачини двері! Тут бджола! — показую пальцем на дзижчуху, намагаючись урятувати ситуацію.—   Ой! Андрійку! Бджола! — мама ніби й не чула, що я сказав.—   Мам, ти йди, а я вижену її, — пропоную.Але мама мене не чує. Вона вмикає режим «рятувальниці». Відчиняє вікно, хапає з крісла мою футболку і, зойкаючи, намагається прогнати непрошену, на її думку, гостю. Я розумію, що план із бджолою провалився. Мама не заспокоїться, поки не позбудеться її.—   Андрію, підійди до телефону! — нагадує мені, на мить відриваючись від рятувальної операції.Мені не залишається нічого, як змиритися з провалом першого плану. Я зітхаю, встаю і чалапаю до телефону.—   Алло?—   Привіт, — чую жвавий Євин голос.—   Це ти? Чого тобі? — не маю ані найменшого бажання з нею розмовляти.—   Завтра концерт, пам’ятаєш? Олена Степанівна просила нагадати, щоб ти прийшов у білій сорочці.—   Угу, — бурчу, — до завтра.—   До завтра! І про однакові шкарпетки не забудь! — кепкує з мене жирафа.—   Ха-ха-ха! — перекривляю її. — Дуже смішно...Я кладу слухавку і йду до кімнати. Горда та щаслива мама повідомляє:—   Тепер можеш спокійно займатися своїми справами. Бджолі капут.Цілує мене і виходить. А я розумію, що час переходити до пункту два.Морозиво! Я придбаю п’ять пачок морозива на свої заощадження і проковтну їх. Без обгортки, звісно. До завтра моє горло має почервоніти. Якщо пощастить, то з’явиться й гарячка.Дістаю зі скарбнички гроші і йду до магазину в нашому дворі. Купую п’ять пачок пломбіру. Продавщиця сканує мене поглядом.— До нас гості приїхали, — виправдовуюся.Ховаю морозиво в пакет і виходжу. І на своє превелике нещастя наштовхуюся у дворі на дідуся з бабусею. Вони вирішили зробити нам сюрприз — несподівано заїхали в гості. Накаркав!—   Андрійку! — бабуся обіймає мене. — Оце так несподіванка!—   Що несподіванка, то несподіванка... — роблю вигляд, що радий їх бачити.Загалом я завжди їм радий, але сьогодні... їхня поява ставить під загрозу мій запасний план.—   Що тут у тебе? — зазирає в пакет дід.—   Морозиво, — мимрю. — Пригощайтеся.Дід із бабусею беруть по морозиву. Мінус дві порції. Ми піднімаємося до квартири, і я змушений запропонувати пломбір ще татові й мамі. До останнього сподіваюся, що хтось із них відмовиться. Але ні, вони із задоволенням тягнуться до морозива. Ще мінус дві пачки. Залишається одненька. Я зачиняюся в кімнаті й запихаю всю порцію в рот. Морозиво таке льодяне, що мені перехоплює подих. Відкриваю набитий рот і намагаюся хапнути теплого повітря. Стає трохи легше. Врешті, ковтаю мерзлоту.Потім іду до холодильника, дістаю холодну колу, наливаю в склянку з льодом і випиваю одним махом.Сподіваюся, морозиво й льодяна кола не підведуть. Завтра маю прокинутися з червоним горлом і гарячкою.  Саша КочубейХто головний герой?

Приклад запитання: Текст- це...

Приклад запитання: До якого жанру належить прочитаний твір?        

Приклад запитання: правильно поєднано іменник з числівником у рядку

Приклад запитання: Правильно поділено на частини для переносу кожне слово рядка

Приклад запитання: Речення - це...

Приклад запитання: Речення - це...

Приклад запитання: З яких частин може складатися слово? (обери всі вірні варіанти)

Приклад запитання: "Злочин Жори Горобейка" Всеволода Нестайка це ...

Приклад запитання: 1. Прочитай текст. Визнач жанр прочитаного твору. Чудесні пташки    Петрик жив зі своїми батьками на околиці великого міста.    Якраз навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка. У тій хатиночці жила старенька бабуся. Біля її хатки був невеличкий город, де росли карто-пля, цибуля, морква, петрушка, з десяток соняшників, а серед городини цві-ли голубі кручені паничі та червоногарячі айстри. І ще росли там дві яблуні – одна антонівка, а путі́вка… Яблуні щовесни рясно цвіли ніжним цвітом, та яблук на них родило мало, бо листя об’їдала гусінь, а як і достигне якийсь десяток, -- усі були червиві…     Чому?      Та тому, що шкідники – плодожерка та золотогузка – звивали собі на яблунях кубельця з яєчками. Навесні з цих яєчок виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пообирати кубельця.      Якось Петрик приніс у хату кілька дощечок та почав ці дощечки стругати.      --І що ото ти майструєш? – запитав татко.      --Я, татку, хочу зробити шпаківню! Повісимо шпаківню на каштані, прилетять навесні птахи, оселяться у нас і виведуть діточок. А як шпак, тату, співає, якби ти знав!       Татко посміхнувся.       --Я, Петрику, знаю, як співають шпаки! Вони не лише хороше співають. Шпаки сади наші, наші ліси й поля від шкідників бережуть, від гусені, від сарани, совки… Хочеш, я допоможу тобі шпаківню змайструвати?       Шпаківню повісили на каштані. А на тому каштані, у стовбурі, височенько над землею було невеличке дупло. Через деякий час на гілочку сіла пташка, підстрибнула й пурхнула в дірочку.       --Синичка! – вигукнув Петрик. – Це вона собі кубельце мостить. Треба стерегти, щоб часом собака її не налякала! Тепер у нас на каштані будуть і шпаки, й синички! От здорово!        І таки справді, у дуплі на каштані звили собі гніздечко синички.        Настала весна. Прилетіли шпаки і оселилися в Петриковій шпаківні.        Зацвіли садки…        Дуже рясно цвіли яблуні біля бабусиної хатинки…        Якось бабуся вивела свою кізоньку пастися, побачила Петрика та й каже:         --Ти не знаєш, хлопчику, де взялися пташки – шпаки і синички? Вони геть чисто всі кубельця гусені на моїх яблуньках поклювали.         --То наші шпаки і наші синички, вони на нашім каштані живуть.Восени на бабусиних яблунях рясно-рясно вродило яблук -- і антонівки, і путі́вки. (За Остапом Вишнею, 336 слів)

Приклад запитання: Обери рядок з прислівниками:

Приклад запитання: Речення - це...

Приклад запитання: Дієслова в неозначеній формі відповідають на запитання (декілька відповідей)

Приклад запитання: Займенник - це ...

Приклад запитання: Хлопці змістовно відпочивали: