«Що насправді цінне?». 17 тиждень 2 класу НУШ: додаткові матеріали та рекомендації

У другому півріччі на школярів чекає багато цікавого! Вони навчатимуться вести бесіду та слухати співрозмовника. Вони переглядатимуть мультфільми та аналізуватимуть поведінку улюблених героїв. А також намагатимуться відслідковувати шляхи поширення медіапродукції та її значення для суспільстві.

Аби учні якнайкраще засвоїли ці теми, ми підготували ряд вправ, що допоможуть повніше розкрити освітню програму.

Як мультфільми, реклама та журнали поширюються в суспільстві?

Які джерела поширення контенту знають діти? Запропонуйте намалювати ланцюжок поширення книг, журналів, фільмів чи музики від автора до споживача.

Наприклад: Автор – редактор (у видавництві, журналі) – друкарня – магазин (+ реклама на ТБ, у журналах чи на радіо) – пошта – покупець.

Створіть картки (паперові, картонні). На кожній напишіть тип контенту та шлях, яким медіа-продукт може дістатися покупця. Це будуть ланки у ланцюжку реалізації медіа продукції, який складатимуть діти.

Варіанти карток: папір, цифровий, CD та DVD диски, піратський сайт, склад, магазини, кінотеатри, звукозаписуючі лейбли, кінокомпанія, кіностудія, видавництво, коректор, редактор, монтувальник відео, служба доставки, пошта, письменник, музикант, співак, театр та ін.

Перш ніж переходити до створення ланцюжків, потренуйтеся сортувати картки за групами: шляхи розповсюдження, формат, носій, автор, підготовка контенту до випуску, правовласники.

Варіанти вправ:

Ланцюжок до мультфільму «Мавка». Книга Лесі Українки – кінокомпанія (продюсер) – кінотеатр, кіносайт (Вімео, Ютуб, Нетфлікс, піратський ресурс тощо) – покупець.

Ланцюжок до реклами солоних горішків. Замовник (компанія з виготовлення продукції) – рекламне агентство – телекомпанія – глядач.

Ланцюжок для Ютуб-блогу. Автор контенту - Ютуб-канал – глядач.

Ланцюжок для електронної книги. Автор – онлайн-магазин (Амазон, Рідеро та ін.) чи авторський сайт – читач.

Цікавий факт: видавництва забирають до 90% прибутку від книг автора. Сайти-розповсюджувачі та онлайн-платформи – від 70 до 30%.

Які ланки можуть випадати, а які є обов’язковими? Які ланки не існували на початку 20 ст.? Чи стало поширення контенту швидшим, за рахунок чого (завдяки усуненню посередників між автором і покупцем)?

Вигадуємо критерії з оцінки мовлення

Що виливає на наше сприйняття чієїсь розповіді? Усе. Одяг, вік, інформація про людину, попереднє знайомство, чутки. Саме від цих деталей часто залежить те, як слухачі налаштовані до почутого – критикуватимуть, будуть уважними, сприймуть правдиву інформацію негативно, чи, може, повірять брехні.

Аби діти краще зрозуміли, як їх можуть сприймати слухачі та як уникнути прикрих ситуацій, обговоріть із ними ряд критеріїв, за якими ми оцінюємо мовців. Критерії можна розбити на три групи:

Група 1. Хто такий мовець? Вигляд, поза, жести.

Виступає сидячи чи стоячи? Якщо учень ніяково почувається перед великою аудиторією, то для початку варто спробувати виступати сидячи. Утім, пам’ятайте – перед невеликою аудиторією можна сидіти, а от перед численною краще стояти.
Мовець пересувається? Рух дуже важливий, якщо промова супроводжується презентацією чи вимагає взамодії з зовнішніми об’єктами. Можна сказати, що пересування аналогічне до зустрічі поглядом – мовець наближається до частини аудиторії, тим самим підживлюючи її увагу та провокуючи зоровий контакт.
Якщо виступ відбувається «на ногах» подумайте над «стандартною» позою, у якій доведеться знаходитися більшу частину часу. Сподіваємося, вона не нагадає нікому читання вірша у дитячому садку – витягнутися по струнці, руки по боках. Коли є емоції, тіло рухається ніби саме по собі, тож не варто себе обмежувати.
Які жести використовує мовець? Жести додають виразності фрагменту мови, утім, надмірна жестикуляція навпаки перешкоджає сприйняттю.
Мовець поводиться природньо? Не варто робити гримаси та використовувати надто штучні рухи – це виглядає фальшиво.
Чи підтримується зоровий контакт із аудиторією? Намагайтесь одну чи кілька секунд дивитися в очі кожному з присутніх, це допоможе налагодити особистий контакт та тримати аудиторію «на гачку».

Група 2. Як говорить мовець? Темп та інтонація.

Темп та швидкість. Уміння пришвидшувати та вповільнювати темп мовлення.
Гучність, упевненість у голосі.
Дикція – чітка вимова звуків і слів.
Інтонаційне та мелодійне розмаїття, вміння знижувати чи підвищувати тон.
Невимушене виділення певних слів, логічні акценті і паузи.
Наскільки виступ емоційно насичений? Додаючи емоції, можна створити відчуття щирості або байдужості до слів.

Підказка: критерії другої групи яскраво проявляються тоді, коли ми розказуємо анекдоти. Деякі жарти не смішать, або смішать значно менше, якщо розповідати їх з неправильними інтонаціями.

Група 3. Що говорить мовець? Наповнення.

Правдивість фактів. Привчайте дітей перевіряти факти хоча б за одним чи двома достовірними джерелами.
Розповідь звучить так, ніби вирвана з підручника? Дуже прикро, якщо так. Пригадайте начитку новин чи розважальних програм – диктор імітує розмовний стиль, або говорить так, ніби пояснює та переказує почуте товаришу.
Не варто забороняти читати з аркуша, утім, нехай учні пробують розповідають матеріал власними словами. Звісно, для цього необхідно добряче попрацювати з текстом та «зануритися» в матеріал.
Послідовність частин та наявність завершення, що підкреслює єдність монологу. Від того, наскільки добре структурований матеріал, залежатиме те, наскільки добре аудиторія засвоюватиме інформацію.
Інтригування. Як приклад: «Це неймовірна історія, утім, аби ви краще зрозуміли суть, я повернуся до неї трохи пізніше».
Діалог із аудиторією, або імітація діалогу з уявним героєм розповіді. Так звані «зачіпки» (частина автобіографії, анекдот, цікавий факт, легенда), відступи від теми.

Під час класних доповідей чи театральних репетицій періодично звіряйся з переліченими пунктами та відмічайте, які даються учням гірше, а які краще.

Комплекс вправ: «Учимося слухати співрозмовника»

Люди люблять говорити. Утім, для ефективного ведення бесіди, не менш важливо слухати інших. Запропонуйте дітям ряд вправ, що підвищать їхню чутливість до потреб співрозмовника та навчать помічати як власні, так і чужі приховані мотиви.

1. Акцент на задоволення іншого. Одне з основних правил бесіди – говорити про те, що цікаво іншому. Об'єднайте дітей у пари. Нехай учасники спробують визначити, що цікаво їхньому співброзмовнику, а що ні. Запропонуйте учням пригадати власні захоплення, фільми чи речі, що справили враження впродовж останніх днів. Що, на їхню думку, так само вплине на товариша, а що ні?

2. Приховані мотиви. Про що ви думаєте під час бесіди? Дозвольте учням поговорити одне з одним упродовж кількох хвилин, чи просто пригадати розмову на перерві, а потім проаналізуйте її на предмет мотивів.

Учень розповідав нейтарльну інформацію? (Бачив передачу про слонів, її показують у такий-то час)?
Оповідач описував власні дії? (Я пішов на цю виставу і вона мені не сподобалася).
Із якою метою (бо ситуація цікава, похизуватися, поділитися емоціями, поділитись враженнями, перевести розмову на себе)?

Через розмову люди часто хочуть отримати щось для себе. Не обов’язково матеріальні речі: це можуть бути увага, схвалення, виправдання своїх дій, можливість ще раз пережити приємні емоції, переказуючи зміст мультфільму тощо. Нехай у бесіді діти спробують тримати увагу, перш за все, на товариші та зацікавити його, а той, у свою чергу, відповість вхаємоністю.

3. Наведення мостів. Попросіть дітей уявити, що у парку вони знайомляться з дитиною, яка приїхала з іншого міста чи навіть з іншої країни. Ви маєте вільну годину, тож про що ви запитаєте/розповісте, до яких атракціонів, у які секції парку зводите нового знайомого/знайому? Ви більше схильні розпитувати чи розповідати про себе?

Ідея для інтегрованого уроку малювання: «Конкурс художників-кубістів»

Чи чули діти про такого художника як Пабло Пікассо? Покажіть його картини дітям. Вони картини задються дітям дивними? Ще б пак! Утім, насправді творчість Пікассо неймовірно цікава. Митці проводили чимало експериментів зі спрощення форми – вони розкладали предмети, світлові плями та людське тіло на основні фігури, створюючи цікаві ритмічні композиції.

Розкажіть дітям, що дизайн інтер’єру – це робота зі спрощеними формами, акцентами, кольором та настроєм. А для того, щоб підкреслити важливість геометрії в інтер’єрі, запропонуйте спростити кімнату до базових кольорів та форм.

Продемонструйте школярам фото з інтернету та попросіть обвести олівцем подушки, лінії дивану, вікна та стіни (максимально узагальнено). Коли утворяться фігури, попросіть дітей узяти фарби та замалювати площини відповідним кольором.

Які фігури чи кольори переважають у дизайні? Як це впливає на настрій? Яким словом можна описати інтер’єр: спокійний, м’який, аскетичний, теплий, динамічний, життєрадісний? Який предмет є превалюючим (акцент), до чого притягується погляд? Хто би міг там жити? Опишіть історію цієї особи. Її характер, портрет.

Вправа: «Вчимося відчувати час».

Одна хвилина – багато чи мало? Скільки за одну хвилину можна написати літер, скільки прочитати слів? Куди встигне дійти учень за одну хвилину і при цьому повернутися назад? Якщо не спробуємо, не дізнаємося.

Дайте учню або групі учнів годинник із секундоміром (як варіант, телефон), піщаний годинник теж чудово підійде. Нехай діти пройдуть коридором школи, а коли половина часу сплине – тут же вертаються назад, обов’язково з тією ж швидкістю. Тепер, маючи приблизне уявлення про власну швидкість, діти можуть спробувати спрогнозувати, до якого кабінету за який час можна дійти. Повторіть дослід. Чи вдалося групі дістатися до місця призначення та повернутися за прогнозований час? Наскільки великою є похибка?

Вправа допоможе перевести простір школи у площу вимірюваних величин. Діти краще зрозуміють, за який час куди можна дістатися, скільки можна зробити за одну чи п’ять хвилин.

Поробка: «Чашка-задачник»

Набридло вигадувати рівняння? Тоді зробіть чашку, яка створить рівняння сама! Нагадайте учням принцип дії кодових замків, де цифри пересуваються за колом відносно центру – саме так діятиме і наша чашка.

Для виготовлення вам знадобиться як мінімум сім-шість паперових стаканчиків – по одному на кожну цифру чи символ. Що більше стаканів, то складнішим вийде рівняння.

Корисні матеріали для сімнадцятого тижня навчання у другому класі НУШ з Бібліотеки «На Урок»

Тема: Урок розвитку зв’язного мовлення (рівень стандарту)
Автор: Бондарева Галина Олегівна
Про матеріал: Урок містить види робіт для формування та застосування критичного мислення. Учні знаходять у тексті ключові фрази і слова з метою визначення пізнавальної цінності тексту, вдосконалюють навички роботи з текстом, уміння висловлювати думку.

Тема: Написання з великої букви назв міст і сіл, знаходження в тексті нової інформації, перетворення інформації
Автор: Нестеренко Тетяна
Про матеріал: У конспекті уроку зібрані ігри та вправи, спрямовані на формування компетентності спілкування рідною мовою, комунікативної та громадянської компетентності, а також формування навички роботи у групі.

Тема: Діагностична робота. Українська мова 2 клас. Тест. Тема «Звуки. Букви. Склад. Наголос»
Автор: Шрамко Любов Михайлівна
Про матеріал: Зміст діагностичної роботи з української мови відповідає Державному стандарту початкової освіти та типовій освітній програмі.

Тема: Підсумкова діагностична робота з математики (2 клас)
Автор: Богдан Наталія Валентинівна
Про матеріал: Підсумкова діагностична робота з математики (І семестр) для 2 класу. Підручник авторів Козак та Корчевська (підходить і до інших авторів). Включає шість завдань для самооцінювання та оцінювання вчителем.

Тема: Урок математики «Знайомимося з прийомом округлення»
Автор: Затолока Ірина Григорівна
Про матеріал: Конспект уроку з математики для 2 класу, що допомагає полегшити лічбу, навчаючи прийомам округлення чисел.

Тема: Додавання і віднімання в межах 20. Задачі на дві дії.
Автор: Плясецька Світлана Миколаївна
Про матеріал: Діагностична робота складена згідно програмних вимог для перевірки засвоєння матеріалу на тему віднімання і додавання.

Додаткові матеріали, які стануть чудовим доповненням навчального процесу впродовж тематичних тижнів НУШ, ви можете переглянути у таких статтях: