Онлайн-тести з літературного читання 4 клас

Приклад запитання: Хто приїхав в гості до хлопчика?

Приклад запитання: Хто є автором оповідання "Як складають вірші"

Приклад запитання: Як звали дівчинку - головну героїню оповідання?

Приклад запитання: Обери назви пізнавальних журналів.

Приклад запитання: Казка це -....     

Приклад запитання: "Пастух-жартівник" - це ...

Приклад запитання: Хто автор казки "Співуча пір'їнка" ?

Приклад запитання: Невеличкі за розміром дотепні гумористичні твори, у яких висловлюються негативні явища людського життя називаються:

Приклад запитання: Невеличкі за розміром дотепні гумористичні твори, у яких висловлюються негативні явища людського життя називаються:

Приклад запитання: На що була схожа вишивка першої доньки?

Приклад запитання: Хто боявся спати просто неба?

Приклад запитання: Хто написав твір "Біда начить"?

Приклад запитання: ДОБРЕ СЛОВОВ однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти і танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі:Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота».Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульон з курячого крильця. Але нічого не допомогало – дівчинка вже ледве вставала з ліжка.Одного дня біля хворої зібрались родичі. Дідусь Опанас сказав:- Чогось їй не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти.Раптом відчинились двері, і в хату ввійшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала: — Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - Доброго слова.( Василь Сухомлинський)Обери кількість слів, прочитаних за 1 хвилину.

Приклад запитання: Автор вірша "Мрія"       

Приклад запитання: Діти мандрували на "Ракеті" по Дніпру?

Приклад запитання: Бруно Ферреро "Багата родина"Які діти, на думку Діні, є бідними?

Приклад запитання: Прочитай уважно текст. ПРОГАЯНИЙ ДЕНЬ Автор – Василь СухомлинськийМама йшла на роботу рано, до сходу сонця. Вона розбудила Петрика й сказала:— Сьогодні в тебе почалися канікули. Але гаяти часу не можна. Ось тобі робота на сьогодні: посади біля хати дерево й прочитай цю книгу про Далекі Сині Гори.Мама показала, де викопати дерево, поклала на стіл книжку про Далекі Сині Гори й пішла на роботу.Петрик подумав: «Посплю ще трохи». Ліг, задрімав, потім заснув міцно-міцно і снилося йому: біля хати виросло дерево, яке він посадив, а Далекі Сині Гори стали зовсім недалекі й стоять над самісіньким ставком.Прокинувся Петрик —ой, лишенько! Сонце вже серед неба. Хотів зараз же до роботи взятися, та подумав: «Ще встигну...».Сів під грушею. Думає: «Ось посиджу ще трохи та й почну». Потім пішов у садок, ягоди їв, за метеликом ганявся, потім знову під грушею сидів.Прийшла мати ввечері й каже:— Показуй, що зробив, сину.А Петрикові нічого показати. Соромно йому матері у вічі дивитись.—  Ходімо, сину, покажу тобі, що люди зробили за той день, що ти прогаяв.Взяла мама сина за руку й повела. Підводить до одного поля й показує:—  Вчора тут була стерня, а сьогодні рілля. Тут працював тракторист. А ти байдики бив.Підвела до колгоспного двору, показує багато-багато ящиків з помідорами й каже:—  Ці помідори вранці були на полі, а тепер у ящиках. Завтра їх повезуть у місто. Це робила я з жінками. А ти байдики бив.Підвела до великої-великої купи зерна.—  Це зерно вранці було в колосках. Хліб скосили й змолотили, зерно привезли на тік. А ти байдики бив.Підвела до стіни, вимуруваної з цегли.—  Тут вранці був тільки гранітний фундамент, а тепер мур стоїть. Це муляри працювали. А ти байдики бив.Підвела до великого кам’яного будинку, зайшла із сином. На полицях — паляниці, калачі. Усе пахло хлібом.—  Це пекарня, — сказала мама. — Ці хлібини вранці були ще борошном, а тепер сам бачиш. Цілий день трудилися пекарі. А ти байдики бив.От що таке прогаяний день.У якому розділі книги для читання можна помістити цей твір?

Приклад запитання: Про кого йдеться в оповіданні?

Приклад запитання: Невеличкі за розміром дотепні гумористичні твори, у яких висловлюються негативні явища людського життя називаються:

Приклад запитання: Як вишиванка передається у родинах?

Приклад запитання: Хто побачив велику жовтогарячу квітку, що зацвіла на городі між огудинням?

Приклад запитання: Прочитай уважно текст.ЧОМУ ХВОЙНІ ДЕРЕВА НЕ СКИДАЮТЬ НА ЗИМУ СВОГО ЛИСТЯ (Легенда)    Було це під осінь. Пташки відлітали у вирій. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в нашім краї.— Найкраще мені буде у лісі,— думає пташечка.— Деревина має гарне, густе листя, допоможе мені і дасть раду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.    Першим ділом вона звернулась до берези.— Прекрасна березо,— сказала пташечка,— у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках.— Ні,— відповіла береза.— Ми тут у лісі маємо своїх лісових пташок, яким мусимо допомагати.  Пішла пташечка до дуба просити про допомогу. Дуб також відмовив їй. Він боявся, що пташечка поклює жолуді.   Просила пташечки й інші дерева, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися високо у небо.  Аж тут почувся голос:— Пташко, куди ти хочеш летіти?                                                — Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені,— відповіла пташечка.— Тоді йди до мене,— сказала ялинка.— Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму.— І я тобі допоможу,— відізвався ялівець. Можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.  Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялинки, а ялівець годував її своїми ягодами.  Одного дня подув вітер, заморозив листя. Усі дерева стали сумні, втратили зелені листочки.— Чи можу я заморозити листя всіх дерев? — спитав вітер мороза, який володів землею.— Ні,— сказав зимовий цар.— З дерев, які дали бідній пташині притулок, не можна листків струшувати.  І від того часу з ялини, сосни, ялівцю не опадає листя. Стоять вони вічно зеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.Що ти запам’ятав (-ла)?

Приклад запитання: Зі скількох тем складається розділ "Світ дитинства в літературі"?

Приклад запитання: Що є у кожному регіоні України ?

Приклад запитання: № 1 Прочитай текст вголос протягом 1 хвилини, порахуй слова і запиши кількість прочитаних слів.№ 2 Прочитай весь текст вголос.№ 3 Пройди тест. ЛЬОНОКРосла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку на її гілках наливалися червонобокі яблука.Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася, бідолашна.- Ось я її поправлю, - сказала Катруся. - Нехай вона не хилиться, а стоїть рівненько-рівненько.Дівчинка підійшла до яблуньки і почала вирівнювати. Але деревце замість того, щоб стояти прямо, зовсім вилізло із землі. Катруся від несподіванки аж скрикнула. Тато і мама теж злякались, бо такого в них ще не траплялося. Оглянули вони деревце і побачили, що всі корені в нього погризені, сліди на них, як ото від мишачих зубів.Але, як потім з’ясували, шкоди наробили не миші, а водяний щур, звірина така, схожа на пацюка. Тоді вони втрьох почали шукати нору того щура. Де тільки її не шукали, та так і не знайшли. Пожурилися за яблунькою, але що вдієш, жалем біді не зарадиш - це ж ясно. Довелося миритися з утратою.Невдовзі після того Катруся з татом ішли садком і раптом побачили, як маленький кошлатий звірок шмигнув біля сарайчика і за одну мить зник під колодками, що лежали вздовж стіни.- Це ж, мабуть, отой щур сховався, - зашепотіла збуджено Катруся. - Татусю, давай спіймаємо його!Він узяв під кущем винограду палицю і навшпиньки підійшов до колодок. Заглянув туди і бачить: сидить звірок, голову сховав, а спину свою кошлату назовні виставив.«Ну, не будемо ловити ґав», - подумав тато, підняв догори палицю.Замахнувся, а рука чомусь не опускається, ніби щось її стримує і підказує: не поспішай, краще роздивися, що воно таке!Колодок під стіною було три. Скинув тато верхню - звірок поворухнувся, але не втік, тільки щільніше припав до землі. Тоді Катрусин тато почав відсувати другу колодку. І лиш відсунув трохи — звірок повернув голову і так глянув на нього, що тато аж одхилився - такий несподіваний був той погляд. Очі у звірка, виявилось, зовсім голубі, великі і чисті-чисті.Катруся теж побачила його очі, скам’яніла на мить, потім як закричить:Та це ж кошеня!І вона не помилилася. То справді було кошеня. Волохате, гарне - сибірської породи. Дощ, який ішов перед тим, намочив його, розкошлав, ото ж воно й здалося їм водяним щуром.Зрозуміло, що кошеня вони забрали собі й назвали його Льонком - за чисті голубі очі. Іван Сенченко

Приклад запитання: Визнач жанр прочитаного твору.            

Приклад запитання: Який жанр твору?     

Приклад запитання: Хто є автором вірша "Консультант"?

Приклад запитання: 1. Комп'ютерного друга звали ...

Приклад запитання: Хто мріяв у вірші "Мрія" Анатолія Костецького?