Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: 1. Прослухати текстВ. Сухомлинський «Усмішка»Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.Визнач тип тексту

Приклад запитання: Де знаходитьс я країна Диварликів?

Приклад запитання: 1. Хто автор казки "Лисичка і Рак"

Приклад запитання: Хто з героїв входив до банди юних піратів?

Приклад запитання: Чому пташка не змогла полетіти у вирій?

Приклад запитання: Автор твору "Украла"

Приклад запитання: Автор оповідання "Про пасажирський лайнер і паперовий літачок " ...

Приклад запитання: Який ще заголовок можна обрати до цього тексту?

Приклад запитання: Про яку країну написала Лариса Денисенко у своєму творі?

Приклад запитання: Прочитай текст.Вранці на пасіці Був сонячний весняний ранок. З вулика вилетіла бджілка. Покружляла над пасікою та й понеслася вгору. Дивиться – на землі щось біліє. Спустилася – а то яб­луня цвіте. Знайшла найпахучішу квітку, сіла на її пелюст­ки та й п'є солодкий сік. Напилася ще й діткам своїм набрала. Знову піднялася, полинула. Летить над лугом, аж бачить: на зеленому килимі багато золотих сонечок. Спустилася бджілка. Перед нею – цвіте кульбаба. Квітки великі, пахучі. Знайшла бджілка найпахучішу квітку. Сіла на золоте сонечко. І набрала багато-багато меду. Повернулася бджілка додому. Віднесла мед у вулик, вилила в мисочки маленькі. Та й полетіла до подружки своєї. Розповіла їй про яблуню, про кульбабу. Та й по­летіли вони разом. А сонце світило над усім світом. Воно гріло і яблуню, і зелений луг, і ставок. І бджоли радісно співали, бо є сонце. І золоті сонечка квітів.                                                                                                   В. О. Сухомлинський1. До якого жанру відноситься прочитаний твір?

Приклад запитання: За текстом "Великдень".Свято Великодня -

Приклад запитання: Де живуть птахи - носороги ?

Приклад запитання: Яка головна думка твору "Красиві слова і красиве діло"?

Приклад запитання: Якою була Пеппі?

Приклад запитання: Де міститься Антарктика?

Приклад запитання: Хто жив у селі?

Приклад запитання: Хто автор твору про Пеппі?

Приклад запитання: Де міститься Антарктика?

Приклад запитання: Тетянка любить плавати з татом на човні, коли розливається

Приклад запитання: Хто автор вірша "Жар - пташка"?

Приклад запитання: Які квіти поетеса твору "У лісочку" Л. Компанієць побачила в ранковому лісі? (обери декілька правильних відповідей)

Приклад запитання: Твір Анатолія Григорука "Льодохід" - це ...

Приклад запитання: Як вишиванка передається у родинах?

Приклад запитання: Яка головна думка твору "Красиві слова і красиве діло"?

Приклад запитання: Де міститься Антарктика?

Приклад запитання: Хто є головними героями казки?

Приклад запитання: 1. З яким навчальним предметом у хлопчика була проблема?

Приклад запитання: Прочитай уважно текст і дай відповідь на 7 запитань Старий рибалкаСтарий рибалка, тіпаючись від холоду, йшов із гаю й ніс на спині оберемок дров. Важко ступаючи, йшов він по вкритій снігом землі повз хату козака, що доглядав ліс, і хотів перейти через міст до своєї оселі.        - Де це ти взяв дров? – гукнув козак, мов із під землі виросши перед дідом. – Це дрова не твої! Ти їх украв!        - Я їх не крав, добрий чоловіче, злякавшись прошепотів рибалка.        - Що ти мене обдурюєш! Учора я тільки зрубав дерево.        - Ні, чоловіче, це я зібрав по гілочці правдиво та чесно, відказав рибалка.        - Брешеш, стара собако! Давай їх сюди!        - Подивись це ж самі тільки маленькі сухі гілочки, що я повідкопував біля дерева під снігом.        - Твоя брехня тобі й трошки не поможе, сказав козак рибалці, хоч і бачив, що той правду каже.        Козак схопив оберемок дров і поніс до хати. Рибалка сумно подивився на козака, і сльози закапали у нього з очей.        Минуло кілька днів. Надворі потеплішало, зробилася весна, по річці несло кригу. З міста прийшов козаків син і хотів перейти через міст. Він не наважувався йти, але батько гукнув до нього: «Йди швидше, міст не переломиться». І син побіг. Тільки забіг на міст, як ось крига штовхнула його, міст захитався і упав у воду; вкупі з ним впав і хлопець. Батько кинувся був за човном, але на тім березі, де він був, човна не було. Батько бігав по березі, ламав руки і кричав. У цей самий час старий рибалка витягував свого човна із води і тільки побачив, що сталося з хлопцем, зіпхнув човен у воду, сів у нього і поїхав рятувати козакового сина. Щасливо витяг рибалка із води хлопця, посадив у човен і привіз до берега.        - Ось я віддаю тобі сина назад, - промовив він люб'язно до козака, він здоровий, тільки трохи перелякався.        - Прости мене, любий діду! – обізвався він нарешті. Сльози бриніли у нього на очах. – Прости мене за моє до тебе немилосердіє! – із цими словами обняв діда і поцілував.        - Хай тебе Бог простить, а я на тебе й не сердився! – відказав ласкаво рибалка і пішов додому.                                                              Виконай завдання1. Визнач жанр твору.

Приклад запитання: Хто сидів на підвіконні Галинчиної кімнати?

Приклад запитання: Прочитай текст.Читай уважно!ЛЬОНОКРосла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку - наливалися червонобокі яблука.Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася.- Ось я її поправлю, - сказала Катруся. - Нехай вона не хилиться, а стоїть рівненько.Дівчинка підійшла до яблуньки, почала вирівнювати. Але деревце замість того, щоб стояти прямо, зовсім вилізло із землі. Катруся від несподіванки аж скрикнула. Тато і мама теж злякались, бо такого в них ще не траплялося. Оглянули вони деревце, побачили, що всі корені в нього погризені, сліди, як від мишачих зубів.Потім з’ясували, шкоди наробили не миші, а водяний щур. Тоді вони втрьох почали шукати нору того щура. Де тільки її не шукали, та не знайшли. Пожурилися за яблунькою, але що вдієш, жалем біді не зарадиш. Довелося миритися з утратою.Невдовзі Катруся з татом ішли садком, раптом побачили, як маленький кошлатий звірок шмигнув біля сарайчика та зник під колодками, що лежали вздовж стіни.- Це ж, мабуть, отой щур сховався, - зашепотіла Катруся. - Татусю, давай спіймаємо його!Він узяв під кущем винограду палицю, навшпиньки підійшов до колодок. Заглянув туди, бачить: сидить звірок, голову сховав, а спину свою кошлату назовні виставив.«Ну, не будемо ловити ґав», - подумав тато, підняв догори палицю.Замахнувся, а рука чомусь не опускається, ніби щось стримує, підказує: не поспішай, краще роздивися, що воно таке!Колодок під стіною було три. Скинув тато верхню - звірок поворухнувся, але не втік, тільки щільніше припав до землі. Тоді він почав відсувати другу колодку. Лиш відсунув трохи — звірок повернув голову, глянув на нього, що тато аж одхилився - такий несподіваний був погляд. Очі у звірка, виявилось, зовсім голубі, великі, чисті.Катруся теж побачила його очі, скам’яніла на мить, потім як закричить:Та це ж кошеня!Вона не помилилася. Це було кошеня. Дощ намочив його, розкошлав, ото воно й здалося їм водяним щуром.Кошеня вони забрали собі й назвали його Льонком - за чисті голубі очі.Іван Сенченко