Онлайн-тести з літературного читання 4 клас

Приклад запитання: Прочитай текст протягом 3 хвилин, порахуй слова і запиши кількість прочитаних слів. Покинуте гніздоУ Матросовому яру поросли густі, кулючі кущі терну. Усі чомусь їх обходять. А мені захотілось дізнатись, що між ними, адже дзвінко співає там якась голосиста пташка. Той спів не раз я слухав, а тепер не чути.Розгорнув кущ, другий. Нічого, тільки кропива внизу жалка - попекла ноги. Розгорнув третій кущ, а перед моїм обличчям якась пташка як пурхне, аж душа заніміла.Дивлюсь: гніздечко маленьке, а в нім - п′ятірко голубих, як намистинки, яєчок. Про свою знахідку я розповів Миколці.- Не вигадуй, - зблиснули Миколчині очі. - Злови пташку, тоді повірю.- Як зловити? Адже вона пташенят висиджує.- Отож і зловити її в цей час найлегше, яєчок своїх вона не покине.Послухав я Миколки. Став стежити за пташиним гніздечком.Одного разу підкрався до куща, у якому звила пташка гніздечко, а вона сидить, ніби й не помічає мене. Простягнув руку й накрив долонею пташину. Аж тільки тоді вона затріпотіла з переляку. Але я, радий, що тепер доведу Миколці, пташку не випускав. Вона пручалася, щипала дзьобиком за пальці, а я забрав її та й поніс додому. А тут сусідський хлопець:- Так ти - справжній живодер! - каже. - Покажи пташку батькові. Як на лихо, тут і батько підходить. Я до нього:- А в мене ось пташка!- Звідки вона в тебе? - не повірив батько.Я й признався, де її зловив. Дісталося ж мені тоді на горіхи!- Зараз же віднеси її до гнізда! Це ж мати, вона виведе маленьких пташенят, і її сім′я буде більша. Розумієш?З великою досадою ішов я в Матросів яр. Ось і кущі терну. Садовлю пташину в гніздо, а вона - кулею в небо, більше я й не бачив її. Відбилася вона від свого гнізда. А блакитні яєчка так і пропали.Тепер я не ходжу тією стежкою, що біля тернових кущів, але мені й досі щемлять пальці, які щипала пташка, вириваючись на волю. Так легковажно я її скривдив! Отже недарма кажуть: "Не слухай чужого розуму..." Я вже нікого й не слухаю. Хоч би там що!З тих пір я ніколи не заглядаю в пташині гнізда, бо збагнув: то велика таємниця.

Тематична діагностувальна робота . Читання вголос

Літературне читання, 4 клас

Мартинюк І. В.

Копія з тесту: Тематична діагностувальна робота . Читання вголос

Приклад запитання: № 1 Прочитай текст вголос протягом 1 хвилини, порахуй слова і запиши кількість прочитаних слів.№ 2 Прочитай весь текст вголос.№ 3 Пройди тест. ЛЬОНОКРосла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку на її гілках наливалися червонобокі яблука.Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася, бідолашна.- Ось я її поправлю, - сказала Катруся. - Нехай вона не хилиться, а стоїть рівненько-рівненько.Дівчинка підійшла до яблуньки і почала вирівнювати. Але деревце замість того, щоб стояти прямо, зовсім вилізло із землі. Катруся від несподіванки аж скрикнула. Тато і мама теж злякались, бо такого в них ще не траплялося. Оглянули вони деревце і побачили, що всі корені в нього погризені, сліди на них, як ото від мишачих зубів.Але, як потім з’ясували, шкоди наробили не миші, а водяний щур, звірина така, схожа на пацюка. Тоді вони втрьох почали шукати нору того щура. Де тільки її не шукали, та так і не знайшли. Пожурилися за яблунькою, але що вдієш, жалем біді не зарадиш - це ж ясно. Довелося миритися з утратою.Невдовзі після того Катруся з татом ішли садком і раптом побачили, як маленький кошлатий звірок шмигнув біля сарайчика і за одну мить зник під колодками, що лежали вздовж стіни.- Це ж, мабуть, отой щур сховався, - зашепотіла збуджено Катруся. - Татусю, давай спіймаємо його!Він узяв під кущем винограду палицю і навшпиньки підійшов до колодок. Заглянув туди і бачить: сидить звірок, голову сховав, а спину свою кошлату назовні виставив.«Ну, не будемо ловити ґав», - подумав тато, підняв догори палицю.Замахнувся, а рука чомусь не опускається, ніби щось її стримує і підказує: не поспішай, краще роздивися, що воно таке!Колодок під стіною було три. Скинув тато верхню - звірок поворухнувся, але не втік, тільки щільніше припав до землі. Тоді Катрусин тато почав відсувати другу колодку. І лиш відсунув трохи — звірок повернув голову і так глянув на нього, що тато аж одхилився - такий несподіваний був той погляд. Очі у звірка, виявилось, зовсім голубі, великі і чисті-чисті.Катруся теж побачила його очі, скам’яніла на мить, потім як закричить:Та це ж кошеня!І вона не помилилася. То справді було кошеня. Волохате, гарне - сибірської породи. Дощ, який ішов перед тим, намочив його, розкошлав, ото ж воно й здалося їм водяним щуром.Зрозуміло, що кошеня вони забрали собі й назвали його Льонком - за чисті голубі очі. Іван Сенченко

"Як знайти себе та підкорити світ"

Літературне читання, 4 клас

Хомич І.

Створено 6 травня