Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: Скільки онучок було у бабусі ?

Приклад запитання: Як називається казка та хто її автор?

Приклад запитання: Між ким відбувається розмова у вірші Спиридона Черкасенка "Зима і Весна" ?

Приклад запитання: Чому пташка не змогла полетіти у вирій?

Приклад запитання: Тарас Шевченко народився у 1814 році...

Приклад запитання: 1) З ким приїхала маленька дівчинка у місто?

Приклад запитання: Прочитай текст. Велика подорож малого мишеняти Якось вирушило маленьке мишеня в подорож. Бубуся-миша напекла йому в дорогу коржів і провела до виходу з нори. Вийшло мишеня рано-вранці, а ввечері повернулося додому.- Ой, бабусю! - закричало мишеня. - Виявляється, я - найсильніший, найспритніший, найхоробріший в усій тундрі! А я про це не знав!- Як же ти про це дізнався? - спитала бабуся.- А ось як, - почало розповідати мишеня. - Вийшов я з нори, йшов, йшов і прийшов до моря. Море велике, хвилі по ньому ходять! Але я не злякався, кинувся у воду і переплив море. Навіть сам здивувався, як я добре вмію плавати.- Де ж твоє море? - запитала бабуся.- На схід від нашої нори, - відповіло мишеня.- Знаю, знаю я це море, - сказала бабуся. Нещодавно проходив там олень, тупнув ногою, і в сліду застоялася вода.- Слухай, що було далі, - продовжило мишеня. - Обсушився я на сонечку і пішов. Бачу стоїть гора, висока-височенна. Дерева на її верхівці за хмари чіпляються. Не обходити ж , думаю, гору. Розбігся і перестрибнув її. Навіть сам здивувався, як я високо стрибаю.- І гору твою я знаю, - сказала бабуся. - За ямкою з водою стоїть купина, а на ній росте трава. Мишеня зітхнуло, але продовжило розповідати. - Іду я далі, дивлюся - б'ються два ведмеді. Білий і бурий. Ревуть ведмеді, один одному ламають кістки. Але я не злякався, кинувся між ними і розкидав їх у різні боки. Навіть сам здивувався, що один з двома ведмедями впорався. Бабуся замислилася, а потім сказала: - Ось хто твої ведмеді - біла міль і муха.Тут мишеня гірко заплакало: - Отже, я не сильний, не спритний і не хоробрий. Переплив копитний слід, перестрибнув купину, розкидав у різні боки міль та муху. Тільки й усього! Але бабуся засміялася і промовила: - Для такого маленького мишеняти і копитний слід - море, і купина - гора, і міль з мухою - ведмеді. Якщо ти всього цього не злякався, значить, ти й справді найсильніший, найхоробріший і найспритніший в усій тундрі.Запитання 1Куди вирушило мишеня?

Приклад запитання: Яка пора року настала?

Приклад запитання: Між ким відбувається розмова у вірші Спиридона Черкасенка "Зима і Весна" ?

Приклад запитання: Як називалась перша книжка поєта?

Приклад запитання: Який жанр твору?

Приклад запитання: Оберіть назви літературних казок, що ви прочитали у розділі "Літературні казки. Байки"

Приклад запитання: Як звали дівчаток?

Приклад запитання: У гості до Равлика якось завітали. Хто це був?

Приклад запитання: Хто повідомив Мауглі, що його чекають на Скелі Ради?

Приклад запитання: Як у своїй поезії називає Любов Забашта красу природи навкруги?

Приклад запитання: Прочитай текст.У День Святого Валентина Максим прийшов до школи з паперовим літачком. На крилі його виразними друкованими літерами було виведено: «Найкраще у світі ім'я – Улянка». Підпису, звичайно ж, не було. «Хай вона ніколи не здогадається, що це написав я , – твердо казав собі Максим. – І начебто вже не він, а хтось інший, зітхаючи, додавав: «Ех, а краще б здогадалась…».Максим сів за свою останню парту й став чекати, коли Ніна Іванівна загадає всім розв'язувати задачу. А як усі схилились над зошитами, він тихенько дістав літачка, ще раз прочитав свій напис, ще раз глянув на Улянку, зітхнув і – так тому й бути – швидко метнув літачка їй на парту. Летіти було три секунди: Улянчина парта в сусідньому ряду навскіс. Але літачок зробив якусь химерну петлю, пішов у піке і впав простісінько перед носом у Дениса. Денис одразу покинув задачу і став зацікавлено його розглядати.Максимові з тої несподіванки аж гаряче зробилося. Він опустив голову й спідлоба стежив за Денисом. Денис тим часом діловито оглянув клас, тоді дістав з пенала червону ручку, перекреслив у слові Улянка літеру «У» й замість неї написав велике кругле «О».Проте Олянка, що сиділа на другій парті, літачка з сердечком на крилі не отримала. Літачок знов виписав у повітрі чудернацький пірует і цього разу впав на парту до Віті.Вітя був хлопець тихий і сором'язливий. Він ніколи б не відважився написати дівчинці таку записку. А тут на тобі, записка сама впала з неба. Хвиля сміливості накрила Вітю з голови до п'ят. Він упевнено перекреслив у слові «Олянка» літеру «я» і надписав угорі літеру «е». «Тепер усе чистісінька правда, – сказав собі Вітя. – Оленка – найкраще у світі ім'я». І він послав літачка убік через ряд. Саме там сиділа Оленка.Червоне сердечко на білім крилі знов здійнялося в повітря. Та до першого ряду парт не долетіло. Цього разу літачок викрутасів не робив. Він плавно сів у другому ряду на Улянчиній парті.Максим, який стежив за всіма цими перельотами й безсоромним мазюканням по його напису, ледь не кинувся, щоб вихопити літачка з Улянчиних рук. Та стримався-таки. А Улянка перекинула з-за плеча свою русяву кіску, перетягнуту блакитною квітчастою зав'зкою, і стала уважно розглядати напис на крилі. Він хоч і був двічі поправлений, проте читався добре. Сердечко на крилі їй, видно, сподобалось. Бо інакше чого вона озирнулася й так тепло Максимові усміхнулась.

Приклад запитання: 1. Мораль байки - це …

Приклад запитання: Про кого автор писав?"Наймолодша дитина в сім'ї. Весела, кмітлива, мамине золотко"

Приклад запитання: ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ САМОСТІЙНО ЗА 1 хвилину. Зупинись. Чи встиг(ла) прочитати весь текст? Потім дочитай до кінця.ГАРБУЗ ІЗ ЗОЛОТОМ                                                                                    Жили собі двоє сусідів: один бідняк, а другий багач, і жили вони як кіт із собакою. Багач усе намагався обдурити бідняка.Раз прийшов бідняк до багача та й попросив дати йому клапоть землі, щоб посіяти там кукурудзу. Багач згадав, що є в нього клапоть сухої землі, на якій нічого не родить, навіть мурашки не плодяться.Уклали угоду. Вдарили по руках.Бідняк повернувся до своєї хатини, покликав дружину, і пішли вони глянути на ту землю. Як прийшли, то й знайшли гарбуза.-    Ой, жінко! В цьому гарбузі повно золотих монет! Ти тільки глянь!-    Золоті монети! - вигукнула жінка. - Оце пощастило!-    Ні, - сказав бідняк. - Я знайшов цей гарбуз на чужій землі, отже, він не мій. Я повинен віддати його власникові цієї землі.Пішов він до багача і все йому розповів.-    О, це чудово! - вигукнув багач. - Наша угода розривається. Я не   можу віддавати землю, на якій ростуть гарбузи із золотом.Бідняк повернувся до своєї хатини, а багач побіг на поле, щоб забрати гарбуз. Але, прибігши, побачив: гарбуз повний ос, лютих та кусючих.-    Ага! - заволав багач. - Цей негідник надумав поглумитися з мене! Ну, хай начувається, я йому теж віддячу добрим жартом.Поклав багач гарбуз із осами в мішок і пішов до бідняка.-    Гей, куме! Зачини двері й прочини віконце. Маю для тебе гарний подарунок.Бідняк зачинив двері й прочинив віконце. А багач узяв та й укинув у віконце гарбуз із осами.-    Ось тобі, куме, гарбуз із золотом, який ти знайшов на моїй землі.Радій багатству!І багач голосно зареготав. Але тільки-но гарбуз упав на долівку, як оси обернулись на золоті монети. Монети покотилися й задзвеніли. Почув багач із вулиці той дзенькіт і здогадався - щось тут не те.-     Куме, - каже, - відчини-но двері, я гляну, що то дзвенить. Але бідняк відповів:-    Що ти, куме! Тебе ж оси покусають!..Такі кляті, такі кляті!.. Тікай, куме!..Так бідняк забагатів, а багач став посміховиськом.

Приклад запитання: Літературні казки написали

Приклад запитання: Між ким відбувається розмова у вірші Спиридона Черкасенка "Зима і Весна" ?

Приклад запитання: Який головний герой потрапив у таємничий світ через браму?

Приклад запитання: Почитай текст. ДВІ БІЛОЧКИ.    Жили собі, були собі в густому лісі, у дуплах, дві білочки. Однаково гарні, пухнасті, прудкі. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них увесь день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді. І все те складала у своїй хатинці, у дуплі дерева.  А друга була зовсім недбайлива. Цілими днями тільки їй роботи, що стрибати з галузки на галузку, лякати пташок у гніздах або сидіти без діла й свистати на весь ліс. А схоче попоїсти — не журиться. Тож улітку всюди їжі повно! То горіх, то жолудь з дуба, то шишки з ялин і сосон, то корінці всякі. Погризе того, скубне цього — та й знову скаче собі весела, сита. Отже, ціле літо весело прожила.  Тим часом перша білочка, працьовита й дбайлива, наносила собі в дупло повно всяких харчів. Це на зиму придбала. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом, пушком і сухим листям, щоби було тепло та м'яко взимку. Та й дверцята приробила собі до свого дому. Добра була господиня.  Так пройшло тепле літо, в одної білочки — у праці, а в другої — в іграх.  Минула вже й дощова осінь. Прийшла холодна зима. У лісі стало сумно й пусто: ні листячка, ні грибів, ні горішків. Тільки мороз і вітер, що снігами мете.Сидить у тепленькому дуплі працьовита білочка й гадки про біду не має. Усе літо на те працювала, щоб зимою спокійно відпочити. І м'яко їй, і тепло, і з'їсти є що. Спокійно живе собі.  Та не так жилося лінивій і недбайливій білочці. У її дуплі ні вікон, ні дверей. Не надбала. Ні харчів на зиму нема, ані одного горішка! Тільки холодний вітер по хатині свище, гуляє.  Сидить бідна білочка, голодна, змучена, змерзла, у клубочок звилася. Кинеться по лісі туди, сюди, нічого нема — усе замерзло. Хоч умирай із холоду та й голоду!  Аж згадала нещасна білка свою старанну, роботящу сусідку та й думає: «Піду я до неї. Може, допоможе чим-будь, у неї гори припасів. А влітку їй поверну».Іде вона до сусідки та й несміло стукає в двері.— Хто там?— Я, твоя сусідка!— Просимо, — кличе дбайлива білка і відчиняє двері.  Як поглянула на нещасну, худющу, напівмертву від холоду сусідку, то відразу все зрозуміла.— Прошу, сідай, саме на обід потрапила! Чим хата багата... От зігрійся трохи в моху, а я приготую тобі горішків і жолудів... На, їж на здоров'ячко. Та й разом зі мною живи. Мені скучно самій.  Засоромлена білка почала говорити:— Але ж я не заслужила на таку доброту. Я ціле літо — знаєш — гуляла.— Нічого, — каже друга, — тепер ти також будеш дбати так, як я. Ти ж зрозуміла тепер, що без праці нема добра! Будемо разом працювати і разом жити.  Лінива на радощах обцілувала свою добру товаришку. І відтоді жили обидві білочки разом. А ліниву білку біда і нужда навчили працювати. Найближчого літа вона стала також старанною і принесла великі припаси харчів до спільної хати.Визнач жанр прочитаного твору.

Приклад запитання: Автор п'єси-казки "Обережно, незнайомець!"

Приклад запитання: Виберіть правильний факт про Оксану

Приклад запитання: Коли народився Тарас Шевченко ...

Приклад запитання: Як звали собаку, про яку йде мова в оповіданні "Пес, відомий на весь світ"?

Приклад запитання: Твори яких жанрів є у розділі "Пізнаю себе і світ" ?

Приклад запитання: ОН ЯК БУВАЄ (Микола Магера)  Андрійко дуже зрадів, коли над вікном, що виходило на балкон, ластівки облюбували собі куточок під домівку. Він не раз спостерігав, як пташки у дзьобах звідкілясь носили болото, соломинки і, немов справжні муляри, будували собі овальне гніздечко.  Щоранку хлопчик прокидався від голосного ластів’ячого щебету. Вибігав на балкон і радісно вітався:— Доброго ранку, ластівочки!  І пташки ніби розуміли його мову, бо ще голосніше співали.  Одного разу, коли мама господарювала на кухні, а батько пішов до магазину, Андрійко вийшов на балкон. Здивувався, що вже не чути пташок. Потім пригадав, як кілька днів тому тато казав, що скоро в гнізді будуть маленькі ластів’ята. Почав допитуватися в нього, чи можна буде їх побачити, і тато запевнив, що пташенята самі виглядатимуть з гнізда. Тепер же треба менше бувати на балконі, щоб не лякати Їхніх батьків. «А що, коли я зазирну у гніздо? Це ж зовсім невисоко. І якраз птахів немає, мабуть, полетіли кудись. Що там у гнізді? Може, вивелися маленькі ластів’ята?» — подумав Андрійко.  Він швиденько виніс стілець, став на нього і рукою торкнувся гнізда. Аж раптом звідти з відчайдушним криком вилетіла ластівка. Хлопчик з переляку ледве не впав зі стільця. Десь узялася ще одна птаха — і закричали, затужили вони на весь білий світ. Андрійкові злізти б зі стільця, піти геть, однак цікавість перемогла, як це часто з ним бувало. Він став навшпиньки, дотягнувся до гнізда і хотів засунути в отвір пальці. Та ластів’яча хатина раптом відірвалася від стіни і впала.Хлопчик кинувся до понівеченого гнізда і злякано закричав:— Ой мамочко, таточку, рятуйте-е-е!  На крик прибігла з кухні мама, з’явився задиханий тато. Обоє осудливо дивилися на Андрійка, а той плакав гіркими сльозами над побитими пташиними яєчками.  Чи не вперше його ніхто не втішав.Запитання.1. Твір "Он як буває"- це