Онлайн-тести з літературного читання 4 клас

Приклад запитання: Найбільша природна зона України - це:

Приклад запитання: Чому в сім'ї кротів знялася метушня в творі Тараса та Мар'яни Прохасько "Куди зникло море"

Приклад запитання: На яку планету потрапив хлопчик із казки Марії Чумарної " Казка про друга"?

Приклад запитання: Визнач жанр прочитаного твору.

Приклад запитання: Бруно Ферреро "Багата родина"Які діти, на думку Діні, є бідними?

Приклад запитання: Хто автор казки "Приповідка про старого Кенгуру"?

Приклад запитання: Від чийого імені ведеться розповідь у вірші "Найрідніші голоси"?

Приклад запитання: Перед початком читання тексту потрібно засікти час. Яку частину тексту ви прочитаєте за 3 хвилини? Під текстом виберете відповідь, яка вам підходить.Прочитай текст уголос.Андрій М’ястківськкийСИНИЧКА ТА ХУРДЕЛИЦЯПтичка Синичка жила в дуплі старої груші. Намостила собі сінця – їй було затишно, тільки докучала – шуміла –висвистувала люта Хурделиця:- Маю хвищі й холоди, все завію назавжди!А Синичка висовувала голівку із свого дупельця і приказувала:- Як би ти не шуміла, як би ти не висвистувала. Все одно вигляне сонечко – сніг розтане і весна настане!- Сніг не розтане, весна не настане! – сичала Хурделиця. – Мої морози застудили лози, закували кригою ріки навіки!- Ців-ців-ців…- защебетала Синичка, а потім тихо сказала: – А в мене сонечко…- Де воно в тебе? – сердито спитала Хурделиця. – Я його заволокла своїми хмарами!- У моїй пісеньці сонячний голос, а воно в небі!- Іч яка!..В пісеньці …Цівкаєш там у дуплі – і нікому тебе не чути, а я так умію шуміти і свистіти, що од мене до хати тікають діти! – зашарпала грушеве гілля сердита Хурделиця. – Я вирву з корінням дерева, обламаю віти!- А од моєї пісеньки зацвітають квіти! – весело сказала Синичка.- Як?!! – здивувалась Хурделиця.- Почує мене брунька – то й розпукнеться, щоб ще краще почути, а з неї квіточка пелюстки розкрились.- А я так шумітиму, що жодна брунька тебе не почує! Ха-ха-ха! – зареготала Хурделиця та захитала своєю волохатою головою. Од того реготу почало обламуватись сухе гілляччя. – Я твоє сонечко заслонила густими хмарами, і воно ніколи не вигляне з неба! Ха-ха-ха!Тріщало сухе,протрухле гілляччя, а здорове, пругке так розгойдалось та захльоскало по хмарі, що вона розпоролася і крізь прогалину виглянуло сонечко.- Ців-ців-ців! – привітала його Синичка.Сонечко простягло свій теплий промінець і погладило Синичці голівку. Пташечка защебетала ще веселіше – і почули її всі хати, весь ліс:- Покинь сани, візьми віз!

Приклад запитання: Жили в одной стране два друга. Звали их Жак и Поль. В детстве они были соседями, вместе играли, учились, взрослели, но когда друзья выросли, судьба их разлучила. Они поселились в разных городах и странах, обзавелись семьями, но и после этого друзья старались хоть изредка повидаться.Страны, в которых жили Жак и Поль, враждовали друг с другом. Как-то раз Жак ехал по делам мимо города, где жил Поль и, несмотря на опасность, решил заехать к другу. «Может быть, я могу чем-нибудь помочь ему», - подумал он. Уже поздним вечером вошёл он в городские ворота, впотьмах не мог отыскать дом Поля и стал спрашивать дорогу. Городские стражники заподозрили в чужестранце вражеского лазутчика и схватили его.«Кто послал тебя выведать наши военные тайны?» - допытывался судья. Сколько ни клялся Жак, что шёл навестить друга, никто ему не поверил. Суд приговорил Жака к смерти. Сидя в тюрьме в ожидании казни, несчастный больше всего печалился о своих детях: кто их вырастит и прокормит, бедных сирот?В день казни все горожане собрались на площади. По обычаю и царь пришёл посмотреть на казнь, уселся на высоком месте, чтобы получше видеть. Осуждённый Жак обратился к нему с последней мольбой: «Великодушный государь, разреши мне прежде вернуться домой, проститься с женой и детьми, распорядиться своим имуществом, чтобы хоть как-то обеспечить семью!» «А кто поручится, что ты не сбежишь?» - спросил царь. «Я поручусь за него!» - раздался громкий голос. Через толпу пробирался Поль. «Жак попал в тюрьму из-за того, что хотел навестить меня, - продолжал Поль. – Позволь, государь, занять его место, пока он простится с семьёй». «Быть по- твоему! Но если узник не вернётся через неделю – твою голове с плеч!»Весь город гудел. Неужели осуждённый на казнь добровольно вернётся и примет смерть? А благородный Поль сидел в темнице, молился Богу и терпеливо дожидался друга. Но вот настал назначенный день, и теперь Поль взошёл на плаху. Народу собралось на площади – тьма! Царь сел на своё место и подал знак палачу.«Остановитесь! Я здесь!» - вдруг раздался крик Жака. И все увидели запыхавшегося путника в запылённой одежде. Он запрыгнул на плаху, и друзья обнялись. Горожане сорвали шапки и приветствовали мужество и верность двух друзей, все восхищались дружбой, которая оказалась сильнее страха смерти и самой смерти. Сам царь растрогался и сказал: «Во имя истинной дружбы я прощаю чужестранца, но с условием…чтобы вы позволили мне стать вашим третьим другом!»

Приклад запитання: Справжнє прізвище письменника

Приклад запитання: Хто написав оповідання"Приблуда"?

Приклад запитання: "Мишкова каша - це ...

Приклад запитання: Перед початком читання тексту потрібно засікти час. Яку частину тексту ви прочитаєте за 3 хвилини? Під текстом виберете відповідь, яка вам підходить.Прочитай текст уголос.Андрій М’ястківськкийСИНИЧКА ТА ХУРДЕЛИЦЯПтичка Синичка жила в дуплі старої груші. Намостила собі сінця – їй було затишно, тільки докучала – шуміла –висвистувала люта Хурделиця:- Маю хвищі й холоди, все завію назавжди!А Синичка висовувала голівку із свого дупельця і приказувала:- Як би ти не шуміла, як би ти не висвистувала. Все одно вигляне сонечко – сніг розтане і весна настане!- Сніг не розтане, весна не настане! – сичала Хурделиця. – Мої морози застудили лози, закували кригою ріки навіки!- Ців-ців-ців…- защебетала Синичка, а потім тихо сказала: – А в мене сонечко…- Де воно в тебе? – сердито спитала Хурделиця. – Я його заволокла своїми хмарами!- У моїй пісеньці сонячний голос, а воно в небі!- Іч яка!..В пісеньці …Цівкаєш там у дуплі – і нікому тебе не чути, а я так умію шуміти і свистіти, що од мене до хати тікають діти! – зашарпала грушеве гілля сердита Хурделиця. – Я вирву з корінням дерева, обламаю віти!- А од моєї пісеньки зацвітають квіти! – весело сказала Синичка.- Як?!! – здивувалась Хурделиця.- Почує мене брунька – то й розпукнеться, щоб ще краще почути, а з неї квіточка пелюстки розкрились.- А я так шумітиму, що жодна брунька тебе не почує! Ха-ха-ха! – зареготала Хурделиця та захитала своєю волохатою головою. Од того реготу почало обламуватись сухе гілляччя. – Я твоє сонечко заслонила густими хмарами, і воно ніколи не вигляне з неба! Ха-ха-ха!Тріщало сухе,протрухле гілляччя, а здорове, пругке так розгойдалось та захльоскало по хмарі, що вона розпоролася і крізь прогалину виглянуло сонечко.- Ців-ців-ців! – привітала його Синичка.Сонечко простягло свій теплий промінець і погладило Синичці голівку. Пташечка защебетала ще веселіше – і почули її всі хати, весь ліс:- Покинь сани, візьми віз!

Приклад запитання: Яку назву має птах зі співучої пір’їнкою з казки В. Сухомлинського "Співуча пір’їнка"?

Приклад запитання: Кого у вірші називали консультантом?

Приклад запитання:  Прочитай текст мовчки, засікаючи час твого читання. Час читання округлити ( наприклад, 4 хвилини 10 секунд = 5 хвилин, 5 хвилин 35 секунд= 6 хвилин)Тієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед.Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою.А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка - її мрія здійснилася!Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:- Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!- Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов'язково. Ти ж також колись не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися!Вони вийшли з квартири. Денис - за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді - своєму, власному, а зараз поїду.Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там покарлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима.- Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо мине, а я не навчуся їздити, - тихо промовила Катруся.За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у правильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки.З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили велосипед.Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда - врізався в дерево.- Не переживай! На моєму їздитимеш - поділимося якось.Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно, що от він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так просто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає.

Приклад запитання: На що був схожий смак напою, який скуштувала Аліса з пляшечки?

Приклад запитання: Прочитай і визнач жанр твору "ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ" О. БусенкоЯ не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть вважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я до цього ставлюся скептично. Але помічав, що коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають. Якось Катя сказала мені:- Півнику (прізвище у мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови?- Я реаліст, - відповів їй, - тому про таке й не мрію.- А якщо я тобі допоможу? - не вгавала Мишка.- Почаклуєш? - запитав я.- Авжеж, тільки ти повинен виконати усі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з'явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п'ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанізна не запитала її:- Мишко, ти хочеш до дошки?- Ні, це не я, а Сашко Півник хоче.- Ну що, Півнику, йди відповідай, - сказала вчителька. І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала:- Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів. Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:-  Віддавай брелок, ти обіцяв.А я не сперечався.Через кілька днів Мишка знову запитала мене:- Одинадцять балів з історії хочеш?- Це теж можливо? - засумнівався я.- Авжеж! - відповіла Мишка впевнено.І все повторилося. Я вивчив параграф з історії. Мишка перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за одинадцяткою.Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступній чверті я став відмінником.У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.

Приклад запитання: В хащі якої рослини перебувала качка з яйцями?

Приклад запитання: Хто є автором твору?

Приклад запитання: Про що думав герой вірша А.Костецького "Мрія" ?

Приклад запитання: Питання до казки "Перші бувають останніми, а останні першими" Для чого цар посилав своїх слуг у місто?

Приклад запитання: Що робила людина з насіниною?

Приклад запитання: Хто є автором вірша "Консультант"?

Приклад запитання: Хто автор твору "Квітень"?

Приклад запитання: Твір Марії Чумарної це

Приклад запитання: Прочитай і визнач жанр твору "ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ" О. БусенкоЯ не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть вважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я до цього ставлюся скептично. Але помічав, що коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають. Якось Катя сказала мені:- Півнику (прізвище у мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови?- Я реаліст, - відповів їй, - тому про таке й не мрію.- А якщо я тобі допоможу? - не вгавала Мишка.- Почаклуєш? - запитав я.- Авжеж, тільки ти повинен виконати усі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з'явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п'ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанізна не запитала її:- Мишко, ти хочеш до дошки?- Ні, це не я, а Півник хоче.- Ну що, Півнику, йди відповідай, - сказала вчителька. І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала:- Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів. Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:-  Віддавай брелок, ти обіцяв.А я не сперечався.Через кілька днів Мишка знову запитала мене:- Одинадцять балів з історії хочеш?- Це теж можливо? - засумнівався я.- Авжеж! - відповіла Мишка впевнено.І все повторилося. Я вивчив параграф з історії. Мишка перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за одинадцяткою.Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступній чверті я став відмінником.У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.

Приклад запитання: В якій країні виявили поклади плюмбаго (графіту), з якого згодом почали виготовляти прості олівці?

Приклад запитання: Невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду, що утверджує перемогу добра, справедливості – це ...

Приклад запитання: Хто є автором твору "Чудове чудовисько?