Онлайн-тести з літературного читання 4 клас

Приклад запитання: З якої країни потрапив до нас фікус?

Приклад запитання: Хто приїхав в гості до хлопчика?

Приклад запитання: 1. В якому році ви прийшли у 1 клас?

Приклад запитання: Антипод - це:

Приклад запитання: Вдатний Мисливець жив...

Приклад запитання: Якою мовою написана література народів світу?

Приклад запитання: 1. Пан ... сидів у себе в кімнаті й чекав.

Приклад запитання: Про що мріяв хлопчик у вірші А. Костецького "Мрія"?

Приклад запитання: У якому віці Анатолій Костецький почав писати вірші?

Приклад запитання: Звідки родом був Бієр- Мієр?

Приклад запитання: Автором вірша "Сміх для всіх" є:

Приклад запитання: 1. Комп'ютерного друга звали ...

Приклад запитання: что я люблю кушать утром?

Приклад запитання: Про що мріяв Івашко в оповіданні В.Винниченка "Гей, не спиться..."?

Приклад запитання: Хто приїхав в гості до хлопчика?

Приклад запитання: Визнач, де відбувалися події, описані у творі.

Приклад запитання: Префікс с- пишемо перед буквами

Приклад запитання: Хто з письменників написав повість - казку "Земля світлячків"?

Приклад запитання: Прочитати текст ,визначити жанр прочитаного твору ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть вважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я в цьому сумніваюся. Але помічав, що, коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають.        Якось Катя сказала мені: – Півнику (прізвище в мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови? – Я знаю, що це неможливо, – відповів їй, – тому про таке й не мрію. – А якщо я тобі допоможу? – не вгавала дівчинка. – Почаклуєш? – запитав я. – Авжеж, тільки ти повинен виконати всі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику з’явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів. Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п’ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанівна не запитала її: – Мишко, ти хочеш до дошки? – Ні, це не я, а Сашко Півник хоче. – Ну що ж, Півнику, іди відповідай, – сказала вчителька. І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала: – Півнику, я приємно вражена та із задоволенням ставлю тобі одинадцять балів. Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла: – Віддавай брелок, ти обіцяв. А я не сперечався. Через кілька днів Мишка знову запитала мене: – Одинадцять балів з природознавства хочеш? – Це теж можливо? – засумнівався я. – Авжеж! – відповіла Мишка впевнено. І все повторилося. Я вивчив параграф із природознавства. Мишка знову вимогливо перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за оди- надцяткою. Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступному семестрі я став відмінником. У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви. За Ольгою Бусенко (350 слів)

Приклад запитання: "Мишкова каша - це ...

Приклад запитання: Чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя»       Було це під осінь. Пташки відлітали у вирій. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в нашім краї.— Найкраще мені буде у лісі,— думає пташечка.— Деревина має густе листя і допоможе мені.Першим ділом вона звернулась до берези.— Прекрасна березо,— сказала пташечка,— у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках.— Ні,— відповіла береза.— Ми тут у лісі маємо своїх пташок, яким мусимо допомагати.Пішла пташечка до старого дуба просити про допомогу. Дуб також відмовив їй. Він боявся, що пташечка поклює жолуді.Просила пташечки й інші дерева, але всі вони не прийняли її під захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися у небо.Аж тут почувся голос:—Люба пташко, куди ти хочеш летіти?— Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені,— відповіла пташечка.— Тоді лети до мене,— сказала ялинка.— Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму.— І я тобі допоможу,— відізвався ялівець. Можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.Так оселилась пташечка на гілочках привітної ялинки, а ялівець годував її своїми ягодами.Одного дня подув вітер, заморозив листя. Усі дерева втратили зелені листочки.— Чи можу я заморозити листя всіх дерев? — спитав вітер Мороза, який володів землею.— Ні,— сказав Мороз.— З дерев, які дали бідній пташині притулок, не можна листків струшувати.І від того часу з ялини, сосни, ялівцю не опадає листя. Стоять вони вічно зеленими, захищають птахів від негоди.              (234 слова)Як називаються дерева, на яких на зиму не опадає листя?

Приклад запитання: Нільсон не міг подумати, що гуси

Приклад запитання: Коли відзначають Всесвітній день авіації та космонавтики?

Приклад запитання: Визначте жанр твору "Земля світлячків".

Приклад запитання: Коли Ірен Роздобудько почала фантазувати і розповідати різні історії? («Я зніматимусь в кіно»)

Приклад запитання: Прочитайте уважно текст, порахувавши кількість прочитаних слів за хвилину.БЕЗСМЕРТНИЙ РОМАН ДАНІЄЛЯ ДЕФОДанієль Дефо"Робінзон" з’явився на світ, коли його творцеві було майже шістдесят років. Щоправда, літературне ім’я — і досить гучне — він уже мав, але який же непростий був його шлях до написання свого безсмертного творіння! Непростий, як і вся його літературна кар’єра, як і все його життя.Народився Данієль Дефо наприкінці 1659 чи на початку 1660 року — точна дата біографам невідома. Його батько був дрібний торговець Джеймс Фо ("престижну" частку "де" додав до свого прізвища Данієль вже сам).Майбутній письменник здобув освіту у відомій пуританській академії Чарлза Мортона в Стоук-Ньюінгтоні, де вивчав богослов’я, а також мови, класичні та нові, історію, географію й математику. Батько хотів бачити свого сина священиком, але Данієль розміркував інакше. Його вибір був підказаний не лише індивідуальними природними нахилами, а й своєрідністю тогочасного складного періоду в історії Англії. Юнак з головою поринув у сферу приватного підприємництва й торгівлі. Успішного й процвітаючого комерсанта з нього не вийшло: зазнав він і дрібних поразок, і великого банкрутства.В 1690-ті роки невдатний комерсант знайшов для себе нове поле діяльності — літературне.Всесвітньо відома книга англійського письменника Данієля Дефо про пригоди Робінзона Крузо була написана дуже давно — більше двохсот років тому. За своє довге життя Данієль Дефо написав чимало інших книг, проте жодна з них не зазнала такого успіху, як "Робінзон Крузо". Можна з упевненістю стверджувати, що ця книга відома всьому світові! А тему для роману письменникові підказало саме життя…Англійський корабель-вітрильник під назвою "П’ять портів" опісля тривалих блукань, сповнених поневірянь і пригод, нарешті кинув якір поблизу архіпелагу Хуан-Фернандес біля берегів південноамериканської країни Чилі…Здавалось би, украй виснаженому екіпажеві вітрильника можна було нарешті відпочити. Але де там!Уже вкотре до капітана "П’яти портів" Томаса Страдлінга почав присікуватися його горе-помічник, штурман Олександр Селькірк, відомий усім матросам своєю злостивою та задерикуватою вдачею…Зрештою, після тривалих з’ясувань стосунків, поміж моряками — капітаном і штурманом — виникла гаряча сварка.Як відомо, за суворими морськими законами будь-які сварки під час плавання категорично заборонялися, а коли вони й виникали, то їхні учасники безжально каралися всім екіпажем!Та цього разу все скінчилося по-іншому…У розпалі сварки штурман вигукнув: "Та я ліпше залишуся на цьому безлюдному острові, ніж попливу далі з таким недолугим капітаном, як Ви, сер Томас Страдлінг!" Знав би штурман, до чого призведуть його слова, що так безтямно вихопилися з його вуст, то, напевне, повернув би їх назад!.. А скінчилося все тим, що капітан підловив штурмана на слові — і висадив Селькірка на один із островів архіпелагу. Зрозумівши нарешті, у яку халепу він утрапив, штурман у відчаї кинувся в море, довго плив за кораблем, кричав — скільки сил, захлинався солоними морськими хвилями, благав, розмахуючи руками, аби його не кидали напризволяще, та все було марно… Невдовзі вітрильник "П’ять портів" зник за видноколом — але без свого штурмана Олександра Селькірка, який зостався на острові сам-один…Сталася ця пригода у 1704 році. Минуло чотири роки і п’ять місяців, які Селькірк прожив на безлюдному острові у цілковитій самоті, поки його не помітив і не підібрав інший корабель. Напевне, самотнє життя на безлюдному острові багато чого навчило колишнього задираку: з новим капітаном корабля, котрий порятував бідолашного моряка, Селькірк проплавав-промандрував чимало років, допоки не повернувся до рідної Англії.Ця жорстока і повчальна пригода стала відомою англійському письменникові Данієлю Дефо, і на її основі він написав роман, який назвав "Життя та незвичайні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, описані ним самим".Уже по виході книги вона зробилася відомою майже всім письменним англійцям, а невдовзі и почали перекладати іншими мовами, і книга розпочала свої мандри світом…Сьогодні "Пригоди Робінзона Крузо" — одна з найулюбленіших книг і дітей, і дорослих. І якщо ви досі не прочитали її, негайно виправте свою помилку — не пожалкуєте!Давно переступивши через усі національні й державні кордони, перший і найкращий роман Данієля Дефо витримав найважче для творів мистецтва випробування — випробування часом.Скільки слів за одну хвилину ти прочитав?

Приклад запитання: Прочитайте текст та виконайте завдання. Зелені сліди Жив у глухій тайзі маленький звірок Бурундучок. В нього і нірка була під старим вивертнем. Усе б нічого, та кривдили маленького Бурундучка. То Ведмідь з’їсть його запаси, то голодна Рись розриє нірку, а одного разу він ледве врятувався від хижої Куниці.  Терпів Бурундук і надумав поселитися високо в горах. Там хоч і лісу не має, зате кривдників менше. Вирив під скелею нірку – спробуй тепер його дістати. Наносив м’якого моху і сухої травиці – тепло буде взимку. Дім готовий, тепер можна і відпочити. Та не такий Бурундук, не любить байдикувати. Завжди заклопотаний, за те такими запасами, як у нього, не всякий може похвалитися. Побіг Бурундук униз, під гору. Знайшов старого кедра, на ньому шишки висять. Крупні, смолисті. Вибрався Бурундук на дерево, налущив горіхів, сховав їх у защічні мішечки, поторкав лапками, - нікуди вже класти, повні. Пострибав на гору. Ох, важко з такою ношею! Стукнув лапками по круглих щічках – вискочило два горішки. Закопав їх у землю і пострибав далі. Ой, все ж таки важкувато! Знову стукнув по щічках – вискочило два горішки. Приховав і ті. І стриб, стриб – заспішив на гору по камінню. Поки здолав гору – лише три горішки залишилось у мішечках. Заховав їх у нірці і знову помчав униз. Ось так наносив Бурундук у гори і кедрових горіхів, і соснового насіння, і ягід, і грибів. Немало і небагато минуло часу. Прилетіла якось пташка Кедрівка в гори. Бачить – то тут, то там зелені грудочки до каміння притулилися. Придивилася: а то сосонки і кедрики! Ростуть купками по-двоє, по-троє. І рівнесенькою доріжкою тягнуться в гори, ніби чиїсь сліди. Полетіла Кедрівка вгору по цих слідах до скелі. Під скелею Бурундук сидить стовпчиком, на сонечку гріється. - Агов, Бурундуче, чи не знаєш, хто тут ходив-бродив? – спитала Кедрівка. - Крім мене, тут ніхто не ходив, - відповів Бурундук. А Кедрівка того ж дня рознесла новину по всій тайзі. Відтоді не насмілювались кривдити Бурундука. (За А. Сахаровим) (303 сл.)1.    Де знаходилась нірка Бурундучка?

Приклад запитання: Куди дивилася Ганнуся?

Приклад запитання: Назви автора твору "Живий капелюх"

Приклад запитання: В яку пору року відбуваються події, описані в прочитаному творі?