Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: У творі "Новинкар" розповідається...

Приклад запитання: Хто автор твору "Скляний чоловічок"?

Приклад запитання: Визнач жанр твору.

Приклад запитання: До якого жанру належить твір Джанні Родарі "Пригоди Цибуліно"?

Приклад запитання:  Як звали бідного чоловіка, який служив у пана?

Приклад запитання: Про які дитячі журнали ми говорили на уроці?

Приклад запитання: Де жив їжачок Остін?

Приклад запитання: 1.    Прочитай текст. Добре слово        В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".        Оля їла мед у стільниках* і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.        Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.      Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик**, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.     Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - Доброго слова.                                    Василь СухомлинськийСтільник* - лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду.     Ослінчик **— невелика, зазвичай дерев’яна лавочка, низький переносний стілець.2. Чи дочитав текст?

Приклад запитання: Хто був великим любителем морозива?

Приклад запитання: Скільки часу потрібно читати щодня, щоб жити довше?

Приклад запитання: Пригадайте вірш Анатолія Качана "Зелений промінь". Про яку пору року йшла мова у вірші?

Приклад запитання: Чому Василько повернувся в село?

Приклад запитання: 1. Яку гілочку травень подає літу на початку вірша?

Приклад запитання: Прочитаний твір "Чим корова не собака?" є ...

Приклад запитання: Хто автор казки "Принцеса на горошині"?

Приклад запитання: 1. Де автор зустрів хлоп'ят?

Приклад запитання: Хто автор оповідання?

Приклад запитання: " Про Андрійка і чашку" та " Чи є зима?" які це казки?

Приклад запитання: Чому птахи-носороги отримали таку назву?

Приклад запитання: Чи може людина літати , стоячи на землі ?

Приклад запитання: Хто головний персонаж оповідання?

Приклад запитання: Яке свято було в хлопчика?

Приклад запитання: 1.    Прочитай текст. Добре слово        В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".        Оля їла мед у стільниках* і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.        Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав: - Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.      Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик**, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.     Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість. - Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - Доброго слова.                                    Василь СухомлинськийСтільник* - лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду.     Ослінчик **— невелика, зазвичай дерев’яна лавочка, низький переносний стілець.2. Визнач жанр прочитаного твору.

Приклад запитання: Де відбувалися події?

Приклад запитання: Бабуся приготувала на сніданок для Іллі....

Приклад запитання: Хто є автором казки "Лисичка і Рак"?

Приклад запитання: 1. Хто отримав багато подарунків на іменини?

Приклад запитання: ХТО ПОКЛИКАВ КВТНЯ В ГОСТІ?

Приклад запитання: Прочитай текст                                 Старий пень   Росло в лісі велике гіллясте дерево. Весною воно вкрилося зеленим листом, білими квітками. Прилітали до квіток бджоли і джмелі. Поселилися на дереві співучі пташки. Щовесни повертались вони з теплого краю, знаходили своє дерево й весело щебетали: « Доброї весни, рідне дерево, ось ми й прилетіли до тебе ».Радісно жилося дереву, бо багато було в нього друзів.   Минуло багато років. Постаріло дерево, засохло. Прийшли до лісу люди, спиляли його й кудись повезли.   Залишився тільки пень. Від суму й самотності покрився він сірим пилом. Боляче йому було, коли пригадував, як зліталися до нього бджоли і джмелі, як співали пташки… Прилетіли, правда, якось пташки весною, покружляли над пеньком, защебетали тривожно та й полетіли.   Пень аж заплакав від туги. Так захотілося йому чиєїсь прихильності, дружби.   Настала осінь. Якось прибіг до пенька їжак. Вирив ямку та й носить сухі листочки, жмутки пахучого моху – стеле зимову постіль. Зрадів старий пень, лагідний такий до їжака. І їжак із пнем став ласкавий. Подружилися вони, розповіли один одному про своє життя. Аж помолодів пень, зацвів зеленим мохом. Бо є тепер у нього друг.                                                                    В.О.Сухомлинський

Приклад запитання: Хто вийшов на ґанок до учнів?