Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: Як у п`єсі- казці називається розмова двох дійових осіб?

Приклад запитання: Прародичами світлофорів були...

Приклад запитання: З якої казки ці рядки :"- Зробіть мені, тату, золотий човник і срібне весельце, то я спущу на воду - буду рибку ловити і вас годувати!"

Приклад запитання: Казка про Івана це - ...

Приклад запитання: Вибери правильний рядок.Усна народна творчість об′єднує ...

Приклад запитання: Які поради дав батько сину в оповіданні "Батьківські поради"? 

Приклад запитання: До якого жанру відноситься прочитаний твір?

Приклад запитання: Спочатку прочитайте текст, а потім дайте відповіді на запитання.                          Прогаяний день     Мама йшла на роботу рано, до сходу сонця. Вона розбудила Петрика й сказала:— Сьогодні в тебе почалися канікули. Але гаяти часу не можна. Ось тобі робота на сьогодні: посади біля хати дерево й прочитай книгу про Далекі Сині Гори.    Мама показала, де посадити дерево, поклала на стіл книжку про Далекі Сині Гори й пішла на роботу.     Петрик подумав: «Посплю ще трохи». Ліг, задрімав, потім заснув міцно-міцно і снилося йому: біля хати виросло дерево, яке він посадив, а Далекі Сині Гори стали зовсім недалекі й стоять над самісіньким ставком.      Прокинувся Петрик — ой, лишенько! Сонце вже серед неба.      Хотів зараз же до роботи взятися, та подумав: «Ще встигну...»      Сів під грушею. Думає: «Ось посиджу трохи та й почну».      Потім пішов у садок, ягоди їв, за метеликом ганявся, потім знову під грушею сидів.    Прийшла мати ввечері й каже:— Показуй, що зробив, сину.   А Петрикові нічого показати. Соромно йому й матері у вічі дивитися.— Ходімо, сину, покажу тобі, що люди зробили за той день, що ти прогаяв.   Узяла мама сина за руку й повела. Підводить до одного поля й показує:— Учора тут була стерня, а сьогодні рілля. Тут працював тракторист. А ти байдики бив.     Підвела до колгоспного двору, показує багато-багато ящиків із помідорами й каже:— Ці помідори вранці були на полі, а тепер у ящиках. Завтра їх повезуть у місто. Це робила я з жінками. А ти байдики бив.     Підвела до великої-великої купи зерна.— Це зерно вранці було в колосках. Хліб скосили й змолотили, зерно привезли на тік. А ти байдики бив.      Підвела до стінки, вимуруваної із цегли.— Тут вранці був тільки гранітний фундамент, а тепер мур стоїть. Це муляри працювали. А ти байдики бив.       Підвела до великого кам'яного будинку, зайшла із сином. На полицях — паляниці, калачі. Усе пахло хлібом.— Це пекарня,— сказала мама,— Ці хлібини вранці були ще борошном, а тепер сам бачиш. Цілий день трудилися пекарі. А ти байдики бив.       От що таке прогаяний день. ( 326 слів)                                                     В.СухомлинськийДо якого жанру відноситься прочитаний твір?

Приклад запитання: 1. ПрочитайЄ в першому класі жвавий, рухливий, дуже балакучий хлопчик Василько. Часто він не може стримати свого хвилювання або цікавості й вихоплюється говорити. Учителька терпляче йому пояснює: — Коли треба тобі щось сказати — підніми руку. Як дозволю — встань і говори. Василько добре це розуміє, та одразу ж забуває, як тільки щось його хвилює. Якось на уроці арифметики вчителька пояснювала приклад. Аж тут чується схвильований голос Василька: — Маріє Іванівно, дивіться, який метелик сів на шибку! Усі діти повертаються до вікна. На шибці сидить великий барвистий метелик. Діти забули про приклад і розглядають метелика. Марія Іванівна тяжко зітхає, й, насупивши брови, суворо каже Василькові: — Ти розумієш, що говорити без дозволу не можна? Василько добре розуміє, але не може стримати своєї думки, своїх почуттів. Вони рвуться в слово. Наступного дня посеред уроку письма, коли всі зосереджено працювали й у класі запанувала тиша, діти аж здригнулися від тривожного Василькового шепоту: — Маріє Іванівно, он на колодязі чийсь щоденник лежить... — Ой, нещастя моє, — подумала вчителька, — як він побачив той щоденник аж на колодязі?” А вголос вона сказала: — Іди, Васильку, до дошки, постій трохи, тоді знатимеш, що без дозволу говорити не можна. Василько став біля дошки. А в його очах були й подив, і сором. Похилив голову й простояв так до дзвінка. Через день учителька пояснювала на дошці, як складати із букв нове слово. Закінчивши пояснення, Марія Іванівна глянула на клас. Василько сидить, піднявши руку, й благаючими очима дивиться на вчительку. — Чому ти плачеш, Васильку? — Бо говорити ж не дозволяється. — Кажи мерщій, у чому річ, — стурбувалася вчителька. Василько повертає голову до вікна й схвильовано каже: — Кошеня ж... Кошенятко он яке маленьке посеред двору. Наїжачилося, страшно бідному, а собака стоїть перед ним, ось-ось кинеться на кошенятко. — Біжи, прожени собаку... — каже вчителька. За хвилину Василько повертається до класу з кошеням. (294 сл.)Який був Василько?

Приклад запитання: Прочитаний твір "Чим корова не собака?" є ...

Приклад запитання: Хто прилаштував на балконі годівничку?

Приклад запитання: Визнач жанр прочитаного твору:

Приклад запитання: Де живуть лелеки?

Приклад запитання: Де жив Володар?

Приклад запитання: Як називали старовинні оповіді?

Приклад запитання: Головні герої легенди " Криниця - журавель"

Приклад запитання: Кирило Кожум'яка - це ...

Приклад запитання: Хто з птахів знайшов бублик?

Приклад запитання: Продовж речення : Міф у перекладі з грецької мови означає ...

Приклад запитання: Де відбуваються події в тексті?

Приклад запитання: Кого послав князь змієві?

Приклад запитання: Жартівливі вислови, створені зі складних для швидкої вимови слів – це…

Приклад запитання: Яку перину підбивала мама ведмежаткові для сну?

Приклад запитання: 2. ТРИ ТОВАРИШІ 

Приклад запитання: Твір "Хліб і золото" - це ...?

Приклад запитання: Притча – це…

Приклад запитання: Твір "Хліб і золото" - це ...?

Приклад запитання: Хто є автором "Казки про Старого Лева"?

Приклад запитання: Хто сидів на підвіконні Галинчиної кімнати?

Приклад запитання: Читай уважно!Добре словоВ однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась,почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка йбульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти.Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її. Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину рукув свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова. (Василь Сухомлинський)