Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: Яка головна думка твору «Красиві слова і красиве діло»?

Приклад запитання: Ким хотів стати павучок Карпик?

Приклад запитання: За жанром "Крок вікінга"-це..

Приклад запитання: Як звуть автора оповідання?

Приклад запитання: Який твір написала Галина Удовиченко?

Приклад запитання: Як звали вчительку?

Приклад запитання: Прочитай мовчки цей текст. ЛІСОВА АПТЕКА Одного разу пішов Костик з дідусем та сестричкою Зоєю на прогулянку в ліс. Раптом Костик як закричить!Дідусь і Зойка прожогом кинулися до нього, а то Костик перечепився через пеньок і поранив ногу.Що робити? Назад вертати? Шкода. Тільки ж прийшли до лісу. А з ноги кров аж цебенить*.- Болить! Ой, болить! - стогне Костик.Дідусь озирнувся туди-сюди, раптом нахилився і зірвав листочок подорожника. Подорожники завжди обіч стежок та доріг ростуть. Тому й таку назву мають. Промив дідусь листочок водою, що ніс із собою у пляшечці, приклав до пораненого місця, чистою хустинкою обв’язав.- Оті все гаразд, нема чого лякатись. Трохи спочинемо – й далі можна буде рушати. А якби подорожника не було, ми б тоді деревію до ноги приклали. Он бач, росте. Він теж кров зупиняє, біль заспокоює. А кров із рани тим часом і справді перестала сочитися.- Ти, діду, без ліків мене вилікував, - радісно вигукнув Костик.- І як ти здогадався прикласти до моєї ноги подорожника?- Здогадався? То не я, а народна мудрість здогадалася. Про лікарські рослини люди знають з тих давніх часів. Ліки ми в аптеці купуємо, а їх часто з різних трав виготовляють. Пам’ятаєте, коли Костик десь заблукав, його мама так налякалася, що аж захворіла. То вона пила краплі з квітів конвалії і кореня валеріани, щоб заспокоїтись.Поки дідусь усе це розповідав, наші мандрівники вийшли на галявину. На ній яскраво-жовтими зірочками розпустилися якісь квіточки.- Яка дивна кульбабка! - вигукнула Зоя.- Це не кульбабка, а мати-й-мачуха. Вона тільки схожа на кульбабу. Хороша рослина. І Костик пив з неї настойку.- Коли? - здивувався Костик.- Може, забув, як узимку тобі бурульок та снігу покуштувати заманулося? Ну й застудився. Від кашлю не тільки мати-й-мачуха допомагає. І липовий цвіт, і польовий мачок. Заварити їх в окропі й пити...Увагу Костика відволікла червона ягідка.- Дідусю, а можна її з’їсти?- Їж, Костику, їж. Але пам’ятай: їсти в лісі можна тільки ті ягоди, які знаєш, бо між ними трапляються і отруйні...Мабуть дідусь ще багато чого цікавого розповів би Костикові та Зої. Але діти раптом побачили такого гарного метелика, що Костик забув про поранену ногу і побіг метелика наздоганяти. А за Костиком – і Зоя.Шкода... Бо всім нам не завадить якнайбільше знати про нашу зелену аптеку. У житті – як на довгій ниві. Дивись, ці знання ще й у пригоді стануть...(за П.Утевською)*цебенить – бити сильним струменем, з силою виливатися, литися.

Приклад запитання: Де жив автор оповідання один рік?

Приклад запитання: Що обожнював робити головний герой твору?

Приклад запитання: Хто автор твору "Літо-літечко"?

Приклад запитання: Коли тато подарує хлопчикові Татоша?

Приклад запитання: Де живуть акули?

Приклад запитання: Прочитай текст. Визнач до якого літературного жанру відноситься цей твір.ПАВУЧКОВІ РУШНИЧКИ (Марія Пономаренко).  Жив собі в лісі павучок. Над усе він любив ткати рушники. І виходили вони в нього на диво гарні, м’якенькі. Та, на жаль, ніхто з лісових мешканців про це не знав.   Колись хутенько він виткав собі звичайнісінького рушника, а ті, гарні, сховав у скриню. Тільки от біда — рушників стало так багато, що вже й скриня не зачиняється. Доведеться шукати майстра — жука-рогача — нову скриню замовляти.   Але незручно отак, з порожніми руками, на очі жукові з’являтися. Доведеться з одним рушником розпрощатись. Довго вагався павучок, якого взяти. А рушники — один кращий другого... Нарешті вибрав, замкнув майстерню на здоровенний замок і вирушив у дорогу.   На головній лісовій галявині побачив павучок веселе товариство. Взявшись за лапки, комахи водили танок. Посередині кола було видно золотокрилу бджілку. Вона щасливо усміхалась. Тут був і майстер — жук-рогач. Павучок підійшов ближче і зрозумів: товариство відзначало день народження бджілки! — Іди до нас! — гукнула до павучка іменинниця. — Хутчій! — Я зайнятий, — спробував був відмовитись павучок.  Але до нього підбіг завзятий мураш, ухопив за лапку — і всі знову полинули в танок.  За хвилину павучок забув про все на світі. Правда, трішки паморочилась голова, проте йому було дуже весело.  Коли ж танок закінчився, біля бджілки з’явилася ціла купка подарунків: прозора парасолька, лозяний кошик, різьблена скринька, полив’яний горщик, золотавий шнурочок... — Чого ти? — легенько підштовхував павучка жук. — Давай і свій подарунок. — Ось візьми, — страшенно ніяковіючи, павучок подав бджілці пакуночка. Та розгорнула й радісно вигукнула: — Ой, спасибі! Такого гарного рушничка зроду ще не мала! — Ай справді! — погладив подарунок мураш. — Немов з туману зітканий! — Ти справжній майстер! — сказав метелик. — Рушник пречудовий! Зніяковілий павучок стояв і усміхався, а потім тихо мовив: — У мене ще кращі є... — То похвалися! — озвався жук.  Павучок першим помчав до майстерні, за ним його нові друзі. Відімкнув скриню та й заходився дарувати: — Це тобі, метелику! А це — мурашеві. Це тобі, жуче!  Відтоді всі комахи почали вмиватися тричі на день, бо втиратися павучковими рушничками було напрочуд приємно! 

Приклад запитання: Хто автор оповідання "Смугастик?

Приклад запитання: Оберіть імя першого космонавта незалежної України:

Приклад запитання: Де жив дідусь телефон?

Приклад запитання: Яка традиція існувала у Гришка перед початком літніх канікул?

Приклад запитання: Головний герой казки Миколи Магери "Чубчик" - це...?

Приклад запитання: Хто є автором оповідання " Мій улюблений песик Бруно?"

Приклад запитання: "Розмова хмарок" Надії Кирян це

Приклад запитання: 1. Хто першим почав «співати» в оповіданні?

Приклад запитання: 1. Коли космічний корабель прилітав на Землю?

Приклад запитання: Хто така Квітка Цісик?

Приклад запитання: Хто головний герой твору?

Приклад запитання: Якою була дівчинка Мрія?

Приклад запитання: Кого і що побачила поетеса в ранковому лісі (Л. Компанієць "У лісочку")?

Приклад запитання: Яка пора року описана в творі?

Приклад запитання: З якого твору рядки: А третій не сказав ні слова.

Приклад запитання: Чудесні пташки Петрик жив із своїми батьками на околиці великого міста. Петриків батько працював ковалем на машинобудівному заводі, а жили вони всі — Петрик, тато, мама і сестричка Леся — в чотириповерховому кам'яному домі. Петрику вже йшов восьмий рік, і він ходив у перший клас, а сестричці Лесі минуло тільки п'ять років. Перед будинком, де жили Петрик і Леся, ріс великий каштан. Щовесни каштан розцвітав ніжно-рожевими квітами, і тоді він був схожий на ялинку, яку Петрик і Леся бачили на Новий рік. Коли навесні розцвітав каштан, Петриків батько говорив: — Бачили? Вже загорівся наш каштан рожевими свічками. От краса! Якраз навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка. У тій хатиночці жила старенька бабуся. Нікого з рідних у бабусі не було, а жила вона з того, що одержувала від держави пенсію. Була в старенької бабусі кізочка Лялька та чорний песик Якваско. Кізочку стара бабуся, як тільки з'являлася весняна травичка, виводила пасти, а Якваско лежав серед двору, стеріг хату... Коли бабуся виходила з своєї хатинки козу пасти, дітки завжди привітно віталися з нею: — Доброго ранку, бабусю! — Здрастуйте, мої голуб'ятка! — відповідала бабуся. Біля бабусиної хатки був невеличкий город, де росли картопля, цибуля, морква, петрушка, з десяток соняшників, а серед городини цвіли голубі кручені паничі та червоногарячі айстри. І ще росли там дві яблуні — одна антонівка, а друга путівка... Яблуні ті щовесни рясно цвіли ніжним білим цвітом, та яблук на них родило дуже мало, бо листя об'їдала гусінь, а як і достигне якийсь там десяток,— всі вони були червиві... Чому? Та тому, що шкідники — плодожерка та золотогузка — звивали собі на яблунях кубельця з яєчками. Навесні з цих яєчок виплоджувалась ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пооббирати кубельця. Якось Петрик приніс у хату кілька дощечок та почав ці дощечки стругати. — І що ото ти майструєш? — запитав татко. — Я, татку, хочу зробити шпаківню! Повісимо шпаківню на каштані, прилетять навесні птахи, оселяться у нас і виведуть діточок... А як шпак, тату, співає, якби ти знав! Татко посміхнувся. — Я, Петрику, знаю, як співають шпаки! Вони не лише хороше співають. Шпаки садки наші, наші ліси й поля від шкідників бережуть, від гусені, від сарани, совки... Хочеш, я допоможу тобі шпаківню змайструвати? Шпаківню було зроблено й повішено на каштані. А на тому каштані, у стовбурі, височенько над землею було невеличке дупло. Виявила це Леся. Якось вона дивилася у вікно і побачила, що із каштана вискочила якась невеличка пташка. — Петрику! Петрику! — закричала Леся.— Дивись, пташка з каштана вистрибнула! Прибіг Петрик. — Де? — Он, бачиш, якась дірочка в каштані! Он там, під нижньою гілкою! Звідти й вистрибнула пташка. Петрик почав спостерігати. Справді, через деякий час на гілочку сіла пташка, підстрибнула й пурхнула в дірочку. — Синичка! — вигукнув Петрик.— Це вона собі кубельце мостить. Треба стерегти, щоб часом собака її не налякала! Тепер у нас на каштані будуть і шпаки й синички! От здорово! І таки справді, у дуплі на каштані звили собі гніздечко пара синичок. Настала весна. Прилетіли шпаки і оселилися у Петриковій шпаківні. Зацвіли садки... Дуже рясно цвіли яблуні біля бабусиної хатинки... Якось бабуся вивела свою кізочку пастися, побачила Петрика й каже: — Ти не знаєш, хлопчику, де взялися пташки — шпаки і синички,— вони геть-чисто всі кубельця гусені на моїх яблуньках поклювали? — То наші шпаки і наші синички, вони на нашім каштані живуть. Восени на бабусиних яблунях рясно-рясно вродило яблук — і антонівки, і путівки. — А йди-но сюди, славний хлопчику! — покликала якось Петрика бабуся. — Що, бабусю, скажете? Бабуся винесла Петрикові цілу тарілку прекрасних великих яблук, і серед них — жодного червивого: — Це тобі й твоїй сестричці за те, що пташок принадили... Вони мої яблуні від шкідників урятували! — Дякую, бабусю! — поклонився Петрик. А як розповів про це Петрик учительці в школі, вона йому сказала: — Це ти дуже добре зробив, що принадив пташок... Ти знаєш, що одна синичка за добу з'їдає стільки комах, скільки сама важить! А своїх діток вона годує на добу більше як 330 разів, шпак — більше як 220 разів. Вчені встановили, що шпак за 17 годин прилітав до гнізда з кормом для дітей 198 разів, а велика синиця — 332 рази за 18 з половиною годин! От скільки шкідників нищать ці чудесні пташки!

Приклад запитання: Хто автор оповідання "Далекий голос зозулі"?