Сторінка 45 – Онлайн тести з літературного читання

Приклад запитання: У літньому таборі У літньому таборі здебільшого всі веселі. Та найбільше своїми вигадками та голосом, що як веселий дзвіночок, виділяється Тоня Горпищенко. Коли не глянеш, вона в оточенні дітлашні. Тоня не потурає, як і їй самій батько не потурав. Вона всякого вміє приструнчити. Проте малюки чомусь линуть до неї найбільше, їм з нею весело. Тоню вони по-справжньому люблять. Її енергії вистачає і на танці, і на співи, і на різні ігрища. Дітям, які прибули в літній табір аж з обласного центру, ніхто так цікаво, як Тоня, не розповість про різні трави та про комах, про муравок та степових птахів. Вона тобі й цикаду, і ящірку сама зловить, щоб зблизька її з дітьми роздивитись. Люблять діти ходити в походи. Найчастіше Тоня йде з дітьми по дузі затоки аж до того місця, де над самим морем, край рудої суші, соковито зеленіють кущики очерету.- Угадайте, звідки цей очерет? Чому ніде більше нема, а тут зеленіє?І буває, що декотрий з дітлашні і вгадає:- Мабуть, тут є солодка вода. В очереті справді натрапляють вони на таке багатство, якому й ціни не складеш у степу: криниця чистої джерельної води! Не дуже й глибока вона, сонце її просвічує аж до дна, а саме дно, мов у каменоломні, золотиться уламками абияк накиданого каменю-черепашника. Дітям-розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смакують. Діти п'ють воду, а понапивавшись, пустують, бризкають один одному в обличчя, лящать, аж поки знову прищухнуть, дивлячись, як вода в криниці встоюється і сонячне проміння, зламане в ній, перестане гойдатись. Ось тоді й дізнаються вони від Тоні-вожатої, що це криниця не проста, що про неї ходить легенда, нібито в ній дно подвійне, і коли довго дивитись отак, то можна помітити, як на дні, між отим сторчма накиданим камінням, зблисне уламок шаблі козацької. Легенду цю знає вся степова округа. Буває, хтось пробує дістати той скарб. Ніби ж зовсім близько бачить він шаблю. Та тільки сягне рукою у воду, як немає ні дна, ні скарбу.Прочитаний текст - це ...

Робота з літературним твором В.Сухомлинський "Ластівка з перебитим крилом"

Літературне читання, 2 клас

Ковтун О. І.

Створено 20 квітня

Приклад запитання: 1.Що трапилося з гніздом ластівок?

Леся Мовчун "Арфа для павучка"

Літературне читання, 4 клас

Харченко О. В.

Копія з тесту: Леся Мовчун "Арфа для павучка"

Приклад запитання: Визнач жанр твору "Арфа для павучка".

Діагностувальна робота 6. Читання мовчки. С.Черкасенко "Старий рибалка"

Літературне читання, 4 клас

Кліпенко Н. М.

Копія з тесту: Контрольна робота № 2

Приклад запитання: Прочитай уважно текст і дай відповідь на 7 запитань Старий рибалкаСтарий рибалка, тіпаючись від холоду, йшов із гаю й ніс на спині оберемок дров. Важко ступаючи, йшов він по вкритій снігом землі повз хату козака, що доглядав ліс, і хотів перейти через міст до своєї оселі. - Де це ти взяв дров? – гукнув козак, мов із під землі виросши перед дідом. – Це дрова не твої! Ти їх украв! - Я їх не крав, добрий чоловіче, злякавшись прошепотів рибалка. - Що ти мене обдурюєш! Учора я тільки зрубав дерево. - Ні, чоловіче, це я зібрав по гілочці правдиво та чесно, відказав рибалка. - Брешеш, стара собако! Давай їх сюди! - Подивись це ж самі тільки маленькі сухі гілочки, що я повідкопував біля дерева під снігом. - Твоя брехня тобі й трошки не поможе, сказав козак рибалці, хоч і бачив, що той правду каже. Козак схопив оберемок дров і поніс до хати. Рибалка сумно подивився на козака, і сльози закапали у нього з очей. Минуло кілька днів. Надворі потеплішало, зробилася весна, по річці несло кригу. З міста прийшов козаків син і хотів перейти через міст. Він не наважувався йти, але батько гукнув до нього: «Йди швидше, міст не переломиться». І син побіг. Тільки забіг на міст, як ось крига штовхнула його, міст захитався і упав у воду; вкупі з ним впав і хлопець. Батько кинувся був за човном, але на тім березі, де він був, човна не було. Батько бігав по березі, ламав руки і кричав. У цей самий час старий рибалка витягував свого човна із води і тільки побачив, що сталося з хлопцем, зіпхнув човен у воду, сів у нього і поїхав рятувати козакового сина. Щасливо витяг рибалка із води хлопця, посадив у човен і привіз до берега. - Ось я віддаю тобі сина назад, - промовив він люб'язно до козака, він здоровий, тільки трохи перелякався. - Прости мене, любий діду! – обізвався він нарешті. Сльози бриніли у нього на очах. – Прости мене за моє до тебе немилосердіє! – із цими словами обняв діда і поцілував. - Хай тебе Бог простить, а я на тебе й не сердився! – відказав ласкаво рибалка і пішов додому. Виконай завдання1. Визнач жанр твору.

Анна Рибалка "Вовчик і сонечка"

Літературне читання, 2 клас

Яценко О. Г.

Копія з тесту: Анна Рибалка "Вовчик і сонечка"

Приклад запитання: Хто автор твору "Вовчик і сонечка"?

Діагностувальна робота. Навичка читання мовчки. Іван Сенченко "ЛЬОНОК"

Літературне читання, 3 клас

Любімова І.

Копія з тесту: Навичка читання мовчки. Іван Сенченко "ЛЬОНОК"

Приклад запитання: Встанови таймер на 1 хвилину. Прочитай мовчки текст до звукового сигналу таймера. Запам'ятай місце, де ти зупинився. Дочитай текст до кінця.Читай уважно!ЛЬОНОКРосла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку - наливалися червонобокі яблука.Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася.- Ось я її поправлю, - сказала Катруся. - Нехай вона не хилиться, а стоїть рівненько.Дівчинка підійшла до яблуньки, почала вирівнювати. Але деревце замість того, щоб стояти прямо, зовсім вилізло із землі. Катруся від несподіванки аж скрикнула. Тато і мама теж злякались, бо такого в них ще не траплялося. Оглянули вони деревце, побачили, що всі корені в нього погризені, сліди, як від мишачих зубів.Потім з’ясували, шкоди наробили не миші, а водяний щур. Тоді вони втрьох почали шукати нору того щура. Де тільки її не шукали, та не знайшли. Пожурилися за яблунькою, але що вдієш, жалем біді не зарадиш. Довелося миритися з утратою.Невдовзі Катруся з татом ішли садком, раптом побачили, як маленький кошлатий звірок шмигнув біля сарайчика та зник під колодками, що лежали вздовж стіни.- Це ж, мабуть, отой щур сховався, - зашепотіла Катруся. - Татусю, давай спіймаємо його!Він узяв під кущем винограду палицю, навшпиньки підійшов до колодок. Заглянув туди, бачить: сидить звірок, голову сховав, а спину свою кошлату назовні виставив.«Ну, не будемо ловити ґав», - подумав тато, підняв догори палицю.Замахнувся, а рука чомусь не опускається, ніби щось стримує, підказує: не поспішай, краще роздивися, що воно таке!Колодок під стіною було три. Скинув тато верхню - звірок поворухнувся, але не втік, тільки щільніше припав до землі. Тоді він почав відсувати другу колодку. Лиш відсунув трохи — звірок повернув голову, глянув на нього, що тато аж одхилився - такий несподіваний був погляд. Очі у звірка, виявилось, зовсім голубі, великі, чисті.Катруся теж побачила його очі, скам’яніла на мить, потім як закричить:Та це ж кошеня!Вона не помилилася. Це було кошеня. Дощ намочив його, розкошлав, ото воно й здалося їм водяним щуром.Кошеня вони забрали собі й назвали його Льонком - за чисті голубі очі.Іван Сенченко

Віталія Савченко ''ЧАРІВНІ ПРУТИКИ''

Літературне читання, 4 клас

Музика О. Ю.

Копія з тесту: Віталія Савченко ''ЧАРІВНІ ПРУТИКИ''