12
Українська мова, 8 клас
Створено 27 березня 2022
Приклад запитання: Романтизм в українській літературіРомантичне зображення життя виникло паралельно з реалістичним ще вглибоку давнину. Виявилося воно в творах різних жанрів стародавніх літератур: вказках, легендах, міфах, ідиліях, пригодницьких повістях і романах, пізніше — вбаладах, феєріях тощо. Елементи романтизму могли бути наявними і в реалістичнихтворах. Назва цього методу з’явилася через багато віків; походить вона від слова“романський”, що вживалося спочатку на означення творів, писаних не латинською,а якоюсь із мов романської групи індоєвропейської родини — французькою,італійською, іспанською, португальською, румунською. У першій половині ХVІІІ ст.в англійській літературі в слово “романський” почали вкладати інший зміст: це щосьнадприродне, незвичайне, дивне, таємниче.Під впливом французької революції 1789 — 1794 років у Європі та Америціпосилалися антифеодальний і національно-визвольний рухи. До того ж ідеалиреволюції — “ свобода, рівність, братерство” — в буржуазному суспільстві не буливтілені в життя. Капіталізм утвердив панування “грошового мішка”, нові формиексплуатації та пригнічення людини людиною, бездуховність, міщанство. Цевикликало в прогресивно настроєних колах тогочасного суспільства зневіру,розчарування, неприйняття існуючих порядків. Почалися пошуки нового ідеалу.Однак, гостро заперечуючи сучасний їм лад, передові люди невиразно уявляли собітой державний устрій, який міг би забезпечити щасливе життя всіх громадян. Звідси— занурення у мрійний світ, створений уявою.У літературі мрія про рівність всіх людей, устремління до справедливості,добра, краси знайшли своє вираження в романтичних творах. У новій європейськійлітературі творчий метод романтизм почав формуватися в творчості німецькихписьменників (Й.В.Гете, Г.Гейне та інших). З часом він поширився й на іншінаціональні літератури, набуваючи в них своїх особливостей. Проте в и з н а ч а л ьн а о з н а к романтизму спільна для письменництва всіх країн — зображеннявиняткових людей у незвичайних обставинах, показ непересічних подій, найчастішетрагічних (таємничі вбивства, викрадання, чаклування, зрада, розлука тощо).Для цихтворів характерна фантастика, взята з місцевого фольклору: фантастичні події,казкові герої, чудодійні предмети, надприродні обставини та ситуації. Національнаспецифіка виявилася в інших якостях цього методу.Економічне, політичне, національне гноблення, здійснюванесамодержавством, марність надій на рівноправний союз козацької України зцарською Росією викликали невдоволення і протест у народних масах та колахпередової інтелігенції. Це спричинило захоплення минулим в краю, в якомупанували демократичні форми національного життя. Ось чому основною тематикоюромантичних творів стало історичне минуле України з її демократичним укладом,козацькою вольницею, звитяжною боротьбою проти зовнішніх ворогів. Протеписьменники не цуралися і тогочасної їм дійсності: викривали й засуджували порокисуспільного ладу, захищали скривджений люд, виражали йому глибоке співчуття.Більшість таких творів мали реалістичний характер. Романтичні твори, як правило, будувалися на конфлікті між людиною ісуспільством. Розкриття його в сюжеті давало змогу відобразити світ сильнихпочуттів героя, показати його винятковість, духовне благородство, здатність доподвигу і разом з тим викрити нікчемність, недосконалість існуючого укладу життя.Основні герої романтичних творів — козаки, зокрема запорожці, самовідданізахисники батьківщини, та народні співці (кобзарі, лірники, бандуристи), виразникидум і сподівань українського народу, творці й хранителі національної культури.Поряд з образами реальних людей (козаків, гетьманів, селян, ремісників та інших)нерідко діяли міфічні — русалки, відьми, вовкулаки, упирі тощо. Усі романтичнігерої високоморальні або ниці духом, надзвичайно вродливі або дуже потворні.З літературних родів найбільше розроблялися лірика та ліро-епос. З фольклорув літературний вжиток були перенесені такі жанри, як пісня, дума, думка, балада,легенда, казка; з інших літератур взято поему, елегію, романс, мадригал тощо. Підвпливом історичних пісень і дум романтики створили новий різновид поеми —історико-героїчну.Для мови романтичних творів характерне інтенсивне використання багатствуснопоетичної лексики та синтаксису. Тон викладення художнього матеріалу дужеемоційний, схвильований, піднесений, задушевний, урочистий або грізний, палкий.Це досягається інтенсивним вживанням пестливих слів, паралелізмів, символів,різних риторичних фігур — обривів, умовчань, запитань, окликів, поетичнихзвертань, гіперболічних тропів.Естетичний ідеал романтизму: відтворене в художніх образах і картинахуявлення письменника про життя, що підноситься над усім буденним, пересічним;людину, виняткову своїми психічними і фізичними якостями, самотню й горду,здатну на подвиг в ім’я щастя народу; гуманні стосунки між людьми, основані назагальнолюдських ідеалах добра, соціальної справедливості, високої моральності.Часові мережі романтичного напряму в українському літературному процесіохоплює кінець 20-х — 40-ві роки ХІХ ст. Першими творами, що започаткувалиновий напрям, були поезії П.Гулака-Артемовського “Рибалка” та Є.Гребінки“Човен”. Але провідна роль належить так званій Харківській школі романтиків, —гуртку, засновником якого був професор Ізмаїл Срезневський (З рідручника).Тест до тексту «Романтизм»1 Романтичне життя виникло