Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: Як звали прибульця з інтернету?

Приклад запитання: Почитай текст. ДВІ БІЛОЧКИ.    Жили собі, були собі в густому лісі, у дуплах, дві білочки. Однаково гарні, пухнасті, прудкі. Тільки не однакової вдачі. Бо одна з них увесь день трудилася: збирала горішки, гриби, жолуді. І все те складала у своїй хатинці, у дуплі дерева.  А друга була зовсім недбайлива. Цілими днями тільки їй роботи, що стрибати з галузки на галузку, лякати пташок у гніздах або сидіти без діла й свистати на весь ліс. А схоче попоїсти — не журиться. Тож улітку всюди їжі повно! То горіх, то жолудь з дуба, то шишки з ялин і сосон, то корінці всякі. Погризе того, скубне цього — та й знову скаче собі весела, сита. Отже, ціле літо весело прожила.  Тим часом перша білочка, працьовита й дбайлива, наносила собі в дупло повно всяких харчів. Це на зиму придбала. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом, пушком і сухим листям, щоби було тепло та м'яко взимку. Та й дверцята приробила собі до свого дому. Добра була господиня.  Так пройшло тепле літо, в одної білочки — у праці, а в другої — в іграх.  Минула вже й дощова осінь. Прийшла холодна зима. У лісі стало сумно й пусто: ні листячка, ні грибів, ні горішків. Тільки мороз і вітер, що снігами мете.Сидить у тепленькому дуплі працьовита білочка й гадки про біду не має. Усе літо на те працювала, щоб зимою спокійно відпочити. І м'яко їй, і тепло, і з'їсти є що. Спокійно живе собі.  Та не так жилося лінивій і недбайливій білочці. У її дуплі ні вікон, ні дверей. Не надбала. Ні харчів на зиму нема, ані одного горішка! Тільки холодний вітер по хатині свище, гуляє.  Сидить бідна білочка, голодна, змучена, змерзла, у клубочок звилася. Кинеться по лісі туди, сюди, нічого нема — усе замерзло. Хоч умирай із холоду та й голоду!  Аж згадала нещасна білка свою старанну, роботящу сусідку та й думає: «Піду я до неї. Може, допоможе чим-будь, у неї гори припасів. А влітку їй поверну».Іде вона до сусідки та й несміло стукає в двері.— Хто там?— Я, твоя сусідка!— Просимо, — кличе дбайлива білка і відчиняє двері.  Як поглянула на нещасну, худющу, напівмертву від холоду сусідку, то відразу все зрозуміла.— Прошу, сідай, саме на обід потрапила! Чим хата багата... От зігрійся трохи в моху, а я приготую тобі горішків і жолудів... На, їж на здоров'ячко. Та й разом зі мною живи. Мені скучно самій.  Засоромлена білка почала говорити:— Але ж я не заслужила на таку доброту. Я ціле літо — знаєш — гуляла.— Нічого, — каже друга, — тепер ти також будеш дбати так, як я. Ти ж зрозуміла тепер, що без праці нема добра! Будемо разом працювати і разом жити.  Лінива на радощах обцілувала свою добру товаришку. І відтоді жили обидві білочки разом. А ліниву білку біда і нужда навчили працювати. Найближчого літа вона стала також старанною і принесла великі припаси харчів до спільної хати.Визнач жанр прочитаного твору.

Приклад запитання: Хто автор оповідання

Приклад запитання: У вірші "Розмова хмарок" розмову вели

Приклад запитання: Хто автор твору "Перший космонавт незалежної України"?

Приклад запитання: Який псевдонім Дмитра Кузьменка

Приклад запитання: 1. Прочитай текст. Дай відповіді на запитання. ДОБРЕ СЛОВО Василь СухомлинськийВ однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало – дівчинка вже ледве вставала з ліжка.Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:– Чогось їй не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти.Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:– Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці – щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.– Ось чого не вистачало Олі,– сказав дід Опанас .– Доброго слова.2. До якого жанру відноситься прочитаний твір?

Приклад запитання: Визначте жанр твору.

Приклад запитання: Які теми зустрілися у розділі «Скільки на землі іще цікавого»?

Приклад запитання: Познач, у якому розділі можна було б помістити оповідання Віктора Драгунського "Хитрий спосіб"

Приклад запитання: В якій країні народився Джанні Родарі?

Приклад запитання: Як звали дівчинку з оповідання В. Чухліба "Дикі каченята??

Приклад запитання: Байка - це...

Приклад запитання: 1.     Невеличке оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду, називається:

Приклад запитання: 1. Прочитай текст вголос Калина Бабуся Настя нічого так не любить, як садити дерево. Вона каже: -Завжди знайдеться місце, де його посадити. А хто за це не дбає, той або байдужий, або сліпий до краси. Коло бабусиної хати ростуть вишні. За порогом повно квітів. Біля хвіртки - кучерявий бузок. А від вулиці - явори. Позаторік бабуня принесла з лісу й посадила під вікном тонке деревце. Доглядала його, підливала. Воно прийнялося. Але першої весни не цвіло. Тільки зеленіло. Наступної весни викинуло білі китиці. Усі побачили, що це калина. Минається зима, настає тепло - і хати бабуниної не видно. Цвітуть білі вишні, пахне ліловий бузок, гіацинти, нарциси. Згодом жоржини тягнуться до порога. А явори шумлять. Та найбуйніше квітує калина. Соловейко звив на ній гніздо. Він тьохкає, поки калина не перецвіте. Кінчається літо. З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні ґрона. Сюди прилітають журавлі. Вони збираються у вирій. Сідають на калину, дзьобають калинові ягідки. Бабуня Настя дивиться на них і наказує: -Наїдайтеся, щоб вам було неголодно летіти в далекі краї ... Летіть, та не баріться там ... А серед зими з'являться поласувати калиною снігурі. Отак і живе бабуня Настя - з деревами, квітами і пташками. (192слова)Як звали бабуню?

Приклад запитання: Як можна здійснити справжнє хімічне перетворення?

Приклад запитання: 1. Що надихнуло письменницю писати книги?

Приклад запитання: Найбільша мрія героїні оповідання?

Приклад запитання: З якої книжки взято уривок "Угода"?

Приклад запитання: Ким був Івась від народження у казці Теклі Білецької " Квітка щастя"?

Приклад запитання: Що означає слово " фантазія"?

Приклад запитання: З якої книжки взято уривок "Угода"?

Приклад запитання: Для кого написав поезію "Понад Дніпро гуде метро" Іван Малкович?

Приклад запитання: Куди щоранку ходить Яринка? 

Приклад запитання:  Куди щоранку ходить Яринка? 

Приклад запитання: Як вишиванка передається у родинах?

Приклад запитання: Як звали вчительку?

Приклад запитання: Хто написав оповідання "Довгожданий лист"?

Приклад запитання: Яке було Цуценя?

Приклад запитання: Хто написав "Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші?"