Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: Прочитай мовчки цей текст. ЛІСОВА АПТЕКА Одного разу пішов Костик з дідусем та сестричкою Зоєю на прогулянку в ліс. Раптом Костик як закричить!Дідусь і Зойка прожогом кинулися до нього, а то Костик перечепився через пеньок і поранив ногу.Що робити? Назад вертати? Шкода. Тільки ж прийшли до лісу. А з ноги кров аж цебенить*.- Болить! Ой, болить! - стогне Костик.Дідусь озирнувся туди-сюди, раптом нахилився і зірвав листочок подорожника. Подорожники завжди обіч стежок та доріг ростуть. Тому й таку назву мають. Промив дідусь листочок водою, що ніс із собою у пляшечці, приклав до пораненого місця, чистою хустинкою обв’язав.- Оті все гаразд, нема чого лякатись. Трохи спочинемо – й далі можна буде рушати. А якби подорожника не було, ми б тоді деревію до ноги приклали. Он бач, росте. Він теж кров зупиняє, біль заспокоює. А кров із рани тим часом і справді перестала сочитися.- Ти, діду, без ліків мене вилікував, - радісно вигукнув Костик.- І як ти здогадався прикласти до моєї ноги подорожника?- Здогадався? То не я, а народна мудрість здогадалася. Про лікарські рослини люди знають з тих давніх часів. Ліки ми в аптеці купуємо, а їх часто з різних трав виготовляють. Пам’ятаєте, коли Костик десь заблукав, його мама так налякалася, що аж захворіла. То вона пила краплі з квітів конвалії і кореня валеріани, щоб заспокоїтись.Поки дідусь усе це розповідав, наші мандрівники вийшли на галявину. На ній яскраво-жовтими зірочками розпустилися якісь квіточки.- Яка дивна кульбабка! - вигукнула Зоя.- Це не кульбабка, а мати-й-мачуха. Вона тільки схожа на кульбабу. Хороша рослина. І Костик пив з неї настойку.- Коли? - здивувався Костик.- Може, забув, як узимку тобі бурульок та снігу покуштувати заманулося? Ну й застудився. Від кашлю не тільки мати-й-мачуха допомагає. І липовий цвіт, і польовий мачок. Заварити їх в окропі й пити...Увагу Костика відволікла червона ягідка.- Дідусю, а можна її з’їсти?- Їж, Костику, їж. Але пам’ятай: їсти в лісі можна тільки ті ягоди, які знаєш, бо між ними трапляються і отруйні...Мабуть дідусь ще багато чого цікавого розповів би Костикові та Зої. Але діти раптом побачили такого гарного метелика, що Костик забув про поранену ногу і побіг метелика наздоганяти. А за Костиком – і Зоя.Шкода... Бо всім нам не завадить якнайбільше знати про нашу зелену аптеку. У житті – як на довгій ниві. Дивись, ці знання ще й у пригоді стануть...(за П.Утевською)*цебенить – бити сильним струменем, з силою виливатися, литися.

Приклад запитання: Обери правильну відповідь.

Приклад запитання: Познач лише лічилки

Приклад запитання: Якими словами можна охарактеризувати мсьє Жака? (Обери кілька правильних відповідей)

Приклад запитання: Яку зброю наказав викувати собі богатир Котигорошко, вирушаючи на двобій із Змієм?

Приклад запитання: 1. Чого в дитинистві не любив їсти Дмитро Кузьменко?

Приклад запитання: Де гніздяться берегові ластівки?

Приклад запитання: Визнач жанр твору "Сергійкова квітка".

Приклад запитання: Хто є автором вірша «Новинкар»?

Приклад запитання: Твір В.Сухомлинського "Скляний чоловічок" - це ...

Приклад запитання: Найгірша провина -це

Приклад запитання: Про які квіти згадується у вірші Мар'яни Савки "Україна"?

Приклад запитання: Хто автор твору "Каша"?

Приклад запитання: Який дивовижний птах є на світі за текстом казки?

Приклад запитання: Звідки поверталася на нашу землю маленька пташка - деркач?

Приклад запитання: Як звати головного героя?

Приклад запитання:  Де стояла хата?

Приклад запитання: Обери продовження прислів'я: ХТО БІЛЬШЕ ЧИТАЄ, ТОЙ...

Приклад запитання: 1. Як звали ведмежатка?

Приклад запитання: 1. Прочитай текстДрімучим лісом йшло двоє подорожніх. Дідусь і хлопчик. Було спекотно і хотілося пити.Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися, напилися. Дідусь сказав:– Спасибі тобі, струмочку.Хлопчик усміхнувся.– Чого ти усміхнувся, хлопче? – запитав дідусь.– Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові "Спасибі"? Він же не жива істота і не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.– Це так. Якби води напився вовк, він міг би і не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. Розумієш, навіщо людина каже "Спасибі"? А знаєш, кого це слово вшановує, звеличує, підносить?Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер саме час був подумати: дорога через ліс ще довга.Дай відповіді на запитанняДе відбувалася подія?

Приклад запитання: Хто автор твору "Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги"

Приклад запитання: Марія Приймаченко народилася в...варіанти відповідей

Приклад запитання: Хто автор оповідання "Смугастик?

Приклад запитання: Який твір Лесі Українки має таку головну думку: "За усмішкою часто сльоза прихована"?

Приклад запитання: Чому рибу назвали голкою?

Приклад запитання: Хто прилетів одного разу до хлопчика?

Приклад запитання: Казка це -....

Приклад запитання: "Веселинка та її Мурашка" - це...

Приклад запитання: Чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?(Легенда) Було це під осінь. Пташки відлітали у вирій. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в нашім краї.— Найкраще мені буде у лісі,— думає пташечка. — Деревина має гарне, густе листя, допоможе мені і дасть раду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.Першим ділом вона звернулась до берези.— Прекрасна березо,— сказала пташечка,— у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках.— Ні,— відповіла береза. — Ми тут у лісі маємо своїх лісових пташок, яким мусимо допомагати.Пішла пташечка до дуба просити про допомогу. Дуб також відмовив їй. Він боявся, що пташечка поклює жолуді.Просила пташечки й інші дерева, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися високо у небо.Аж тут почувся голос:— Пташко, куди ти хочеш летіти?— Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені,— відповіла пташечка.— Тоді йди до мене,— сказала ялинка. — Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму.— І я тобі допоможу,— відізвався ялівець. Можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялинки, а ялівець годував її своїми ягодами.Одного дня подув вітер, заморозив листя. Усі дерева стали сумні, втратили зелені листочки.— Чи можу я заморозити листя всіх дерев? — спитав вітер Мороза, який володів землею.— Ні,— сказав зимовий цар. — З дерев, які дали бідній пташині притулок, не можна листків струшувати.І від того часу з ялини, сосни, ялівцю не опадає листя. Стоять вони вічнозеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.(273 слова)   Ти прочитав (ла) легенду?     

Приклад запитання: 1.    Прочитай текст. Добре слово        В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".        Оля їла мед у стільниках* і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.        Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.      Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик**, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.     Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - Доброго слова.                                    Василь СухомлинськийСтільник* - лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду.     Ослінчик **— невелика, зазвичай дерев’яна лавочка, низький переносний стілець.2. Чи дочитав текст?