Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: Фантазувати та складати історії письменниця почала ....

Приклад запитання: Визначте жанр прочитаного твору.

Приклад запитання: Головну героїню звати:

Приклад запитання: Ким працював Г. Сковорода?

Приклад запитання: Хто прийшов до школи?

Приклад запитання: Познач, які зміни сталися за ніч на подвір'ї ?

Приклад запитання: Що побачили діти на шкільній ділянці?

Приклад запитання: З якого вірша взято ці рядки: "Світ по цих прекрасних квітах Україну впізнає"?

Приклад запитання: Що хотіла написати про своє королівство Зима?

Приклад запитання: Який розділ ми прочитали?

Приклад запитання: Що запропонувала вчителька послухати дітям?

Приклад запитання: Як звали дівчинку в творі?

Приклад запитання: Вірнш " Вже брами літа замикає осінь..." написала

Приклад запитання: До якого літературного жанру можна віднести текст "Дубок"

Приклад запитання: Продовж вислів. Без знання минулого…

Приклад запитання: Що поклав святий Миколай у свій мішок?

Приклад запитання: У яку пору року відбувалися події?

Приклад запитання: Як звуть головну героїню твору?

Приклад запитання: Який розділ ми прочитали?

Приклад запитання: Які твори в літературі називаються авторськими?

Приклад запитання: Яке завдання творів розділу "Розуміємо красу і добро"?

Приклад запитання: 1. Назвіть головного героя оповідання "Арбітр".

Приклад запитання: ХИТРА ЛИСИЦЯ Блукали ми якось із лісником і Павликом по берегу озе­ра й натрапили на лисячий слід.-   Мабуть, лиска приходила воду пити, - сказав Павлик. -   Ні, не воду вона приходила пити, - заперечив лісник.    -Ти придивись пильніше: занадто вже обережно ступала вона ось тут, при самій воді.     Лисиця рибалити сюди приходить, коли не вполює собі здобичі в лісі чи в степу. - Як же вона ловить рибу? - спитав Павлик, украй здивований.Лісник пообіцяв нам показати. І ось одного разу, натрапивши на свіжі сліди, що вели до озера, ми підкралися до прибережних кущів... Лисиця підійшла до озера, трохи постояла. Потім нечут­но забрела у воду і завмерла, мов закам'яніла. Та вже наступної миті блискавично вдарила лапою - і вихопила з води сріблясту рибку. Проковтнувши здобич, руда хитрунка знову завмерла. Тим часом на небокраї з'явилися темні хмари. Повіяв холодний вітерець, зашуміли кущі. По воді побігли бри­жі[1], заважаючи риболовлі. Лисиця, петляючи, аби заплу­тати свої сліди, побігла до лісу. Ми вирішили поглянути, де її лігво, і покрадьки подалися слідом. Ось вона вже піднялася на вершину пагорбка, ось шугну­ла в глибоку балку. Ми теж спустилися вниз, обнишпорили всі кущі, та лися­чої нори ніде не знайшли.Що за дивина? Ніби руда крізь землю провалилася. Через кілька днів ми втрьох знову навідалися на те саме місце. І знов побачили лисицю. Та як ми не намагалися простежити, куди ж вона сховається, лисиця й цього разу зникла безслідно. -   Це нам, видно, найхитріша попалася, - пожартував лісник.      Ось випав перший сніжок. Ми йшли понад озером і знову натрапили на заплутані лисячі сліди. Тихенько прокралися на берег: лисиця стояла у воді - рибалила.Руда зразу ж помітила нас і чимдуж кинулася до балки. Еге, тепер на снігу вже так просто від нас не схова­єшся! Сліди обривалися коло двох розлогих ялин. Геть здиво­вані, ми зупинилися: сліди кінчаються, а нори не видно. Де ж руда? І раптом лісник поманив мене пальцем і кивнув на нижні лапаті віти похиленої ялини, що майже стелилися по землі. На снігу, що припушив віти, виднілися лисячі сліди. Ми разом підвели голови і так стояли довгенько, приго­ломшені: на зламаній верхівці ялини чорніло велике старе лелече гніздо, а з нього визирав кінчик рудого хвоста!.. [1] Брижі – дрібні хвильки.1.Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

Приклад запитання: Коли з’явилось на світ руде цуценятко?

Приклад запитання: Хто головний герой оповідання "Колядка"

Приклад запитання: Твір "Зниклий мішок" - це

Приклад запитання: Запусти таймер на 3 хвилини. Прочитай МОВЧКИ цей текст. Запам'ятай місце, де ти зупинився по сигналу таймера. Дочитай текст до кінця. Читай уважно! Анатолій Григорук ГРА В ШАШКИ  У Києві, в одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля.Щодня після сніданку Уля та її бабуся виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі рум'янці». Вони бродили над порослим вербами каналом, уголос читали на лавочці казки, а подеколи брали на човнярській станції човна й залюбки каталися між галасливих табунців чайок і диких качок.Одного разу, вертаючись додому, Уля побачила біля свого під'їзду незнайомого хлопчика. Він сидів у легенькому, на велосипедних колесах візку, під парусовим наметиком від сонця, а на колінах у нього лежала товста, з барвистою обкладинкою книжка. Проте хлопчик зовсім не збирався гортати її. Він був якийсь примарнілий на личку, сумний і до всього байдужий.— Ти що, наш сусід? - підступила до хлопчика Уля. — Досі я тебе тут не бачила...— Ми переїхали сюди два дні тому, — дещо насторожено й наче знехотя відповів хлопчик.— А чому ти не йдеш погуляти над каналом? Там така краса! Й мало не до самісінького неба б'ють водограї.Хлопчик мить помовчав, а тоді ледве чутно прошепотів:—  Мені не можна. В мене хворі ноги.Уля зрозуміла, що повелася нетактовно. В душі їй зворухнулося гостре співчуття до хлопчика. Щоб хоч якось загладити свою необачність, легенько доторкнулася до його руки й запитала:—  А хочеш, пограємо в шашки?—  Я б з радістю, — сказав хлопчик. — Та гравець з мене нікудишній.—  О, не бійсь, я теж не гросмейстер, — усміхнулася Уля.Коли бабуся принесла їм шашки, Уля спритно розставила їх на дошці й великодушно запропонувала:—  Нехай твої будуть білі. За ними — перший хід. А це хоч і маленький, але шанс перемогти.Уля навчилася грати в шашки півроку тому й натренувалася так, що інколи вигравала навіть у тата. Одначе зараз вона вирішила, що навмисне програє хлопчикові й, може, цим хоч трохи розважить його. Тим часом хлопчик виявив неабияку наполегливість. Він чинив завзятий опір, і Уля поступово так захопилася грою, що геть забула про свій намір.—    О, який ти хитрик! — щоразу, роблячи свій хід, промовляла вона й раптом вибудувала таку мудру комбінацію, що хлопчик втратив аж три свої шашки, а її, Улину, пропустив у дамки. Тепер у нього не було вже ніякісінької надії на рятунок, і він, ніяково всміхнувшись, звів догори руки на ознаку того, що здається. Уля опам'яталася, та було пізно. Аби втішити хлопчика, вона сказала:—    Мій тато в таких випадках любить повторювати: «За одного битого двох небитих дають». Ти не засмучуйся. Ми тепер щодня з тобою гратимемо, й ти обов'язково натренуєшся. А зараз можна тебе трохи покатати?Не чекаючи згоди, вона зрушила з місця візок і прудко покотила його асфальтовою доріжкою. Весело миготіли в колесах блискучі шпиці. Лопотів на вітрі парусовий шатрик. А якийсь проворний горобець стрибав позаду них і голосно, мало не на всю Русанівку, цвірінькав, ніби просився до їхнього товариства. 

Приклад запитання: У яку пору року відбувалися події?

Приклад запитання: Хто є автором "Вічна тополя" ?

Приклад запитання: Скільки років старому дубу?