Онлайн-тести з літературного читання

Приклад запитання: Казка це -....

Приклад запитання: "Веселинка та її Мурашка" - це...

Приклад запитання: Чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?(Легенда) Було це під осінь. Пташки відлітали у вирій. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в нашім краї.— Найкраще мені буде у лісі,— думає пташечка. — Деревина має гарне, густе листя, допоможе мені і дасть раду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.Першим ділом вона звернулась до берези.— Прекрасна березо,— сказала пташечка,— у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках.— Ні,— відповіла береза. — Ми тут у лісі маємо своїх лісових пташок, яким мусимо допомагати.Пішла пташечка до дуба просити про допомогу. Дуб також відмовив їй. Він боявся, що пташечка поклює жолуді.Просила пташечки й інші дерева, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися високо у небо.Аж тут почувся голос:— Пташко, куди ти хочеш летіти?— Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені,— відповіла пташечка.— Тоді йди до мене,— сказала ялинка. — Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму.— І я тобі допоможу,— відізвався ялівець. Можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялинки, а ялівець годував її своїми ягодами.Одного дня подув вітер, заморозив листя. Усі дерева стали сумні, втратили зелені листочки.— Чи можу я заморозити листя всіх дерев? — спитав вітер Мороза, який володів землею.— Ні,— сказав зимовий цар. — З дерев, які дали бідній пташині притулок, не можна листків струшувати.І від того часу з ялини, сосни, ялівцю не опадає листя. Стоять вони вічнозеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.(273 слова)   Ти прочитав (ла) легенду?     

Приклад запитання: 1.    Прочитай текст. Добре слово        В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".        Оля їла мед у стільниках* і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.        Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.      Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик**, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.     Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - Доброго слова.                                    Василь СухомлинськийСтільник* - лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду.     Ослінчик **— невелика, зазвичай дерев’яна лавочка, низький переносний стілець.2. Чи дочитав текст?

Приклад запитання: Прочитай текст. Визнач до якого літературного жанру відноситься цей твір.ПАВУЧКОВІ РУШНИЧКИ (Марія Пономаренко).  Жив собі в лісі павучок. Над усе він любив ткати рушники. І виходили вони в нього на диво гарні, м’якенькі. Та, на жаль, ніхто з лісових мешканців про це не знав.   Колись хутенько він виткав собі звичайнісінького рушника, а ті, гарні, сховав у скриню. Тільки от біда — рушників стало так багато, що вже й скриня не зачиняється. Доведеться шукати майстра — жука-рогача — нову скриню замовляти.   Але незручно отак, з порожніми руками, на очі жукові з’являтися. Доведеться з одним рушником розпрощатись. Довго вагався павучок, якого взяти. А рушники — один кращий другого... Нарешті вибрав, замкнув майстерню на здоровенний замок і вирушив у дорогу.   На головній лісовій галявині побачив павучок веселе товариство. Взявшись за лапки, комахи водили танок. Посередині кола було видно золотокрилу бджілку. Вона щасливо усміхалась. Тут був і майстер — жук-рогач. Павучок підійшов ближче і зрозумів: товариство відзначало день народження бджілки! — Іди до нас! — гукнула до павучка іменинниця. — Хутчій! — Я зайнятий, — спробував був відмовитись павучок.  Але до нього підбіг завзятий мураш, ухопив за лапку — і всі знову полинули в танок.  За хвилину павучок забув про все на світі. Правда, трішки паморочилась голова, проте йому було дуже весело.  Коли ж танок закінчився, біля бджілки з’явилася ціла купка подарунків: прозора парасолька, лозяний кошик, різьблена скринька, полив’яний горщик, золотавий шнурочок... — Чого ти? — легенько підштовхував павучка жук. — Давай і свій подарунок. — Ось візьми, — страшенно ніяковіючи, павучок подав бджілці пакуночка. Та розгорнула й радісно вигукнула: — Ой, спасибі! Такого гарного рушничка зроду ще не мала! — Ай справді! — погладив подарунок мураш. — Немов з туману зітканий! — Ти справжній майстер! — сказав метелик. — Рушник пречудовий! Зніяковілий павучок стояв і усміхався, а потім тихо мовив: — У мене ще кращі є... — То похвалися! — озвався жук.  Павучок першим помчав до майстерні, за ним його нові друзі. Відімкнув скриню та й заходився дарувати: — Це тобі, метелику! А це — мурашеві. Це тобі, жуче!  Відтоді всі комахи почали вмиватися тричі на день, бо втиратися павучковими рушничками було напрочуд приємно! 

Приклад запитання: ПАПУГА ТА ГОРОБЕЦЬПапугу багато чого можна навчити. Можна навіть навчити вимовлятикілька слів. Зелені папуги водяться в Південній Америці, а сірі зчервоним хвостом — в Африці. Звідти їх привозять, а багаті людикупують і держать у себе задля втіхи.Один чоловік купив собі сірого папугу на ймення Джек. Жив він уклітці. А влітку брали його з клітки, виносили з хати на ґанок іприв'язували за ногу, щоб не полетів. Там йому ставили їжу: крихти хлібата зерно. Папуга клював, і зерно часом розсипалося. Це помітивгоробчик і почав прилітати клювати розсипане зерно. І от через якийсьчас папуга Джек і горобчик дуже заприятелювали. Горобчик почав ужеприлітати не тільки зерно клювати, а й просто на гостину до Джека.Тільки принесуть Джека на ґанок, зараз і горобчик прилітає. Папугапіднімає ногу вгору і простягає її. Горобчик сідає на ногу і тріпочекрильцями з радощів. А папуга ласкаво дивиться на свого малогоприятеля. Потім обидва птахи починали снідати.Поснідавши, Джек розпускав одне крило. Горобчик залазив під нього іпочинав дзьобиком нишпорити Джекові між перами та чухати йому тіло.Видно було, що Джекові це дуже подобається. Потім він піднімав другекрило. Горобчик підлазив під нього і там нишпорив дзьобиком.Нарешті Джек задовольнявся. Тоді обидва приятелі сідали поруч,ховали голови під крила і спали. Так відбувалося щодня.Одного разу Джек чогось занедужав. Побачивши його хворого,горобчик кудись полетів і довгенько його не було. Нарешті прилетів іприніс у дзьобику якусь травину. Він дав її Джекові, той з'їв. І так днів зотри носив горобчик Джекові якусь травину. Джек її їв і нарешті видужав.Джек віддячив горобчикові за піклування. Одного разу горобчикклював зерно і не помічав, що до нього підкрадається кіт. А Джек цепобачив і так страшно крикнув, що кіт перелякався й утік.За Борисом ГрінченкомЧи дочитав текст?

Приклад запитання: Хто написав оповідання "Літній день"?

Приклад запитання: Назви поетичні твори, які ти прочитав/ла в цьому розділі

Приклад запитання: Про які квіти згадується у вірші Мар'яни Савки "Україна"?

Приклад запитання: Казка Василя СухомлинськогоПрогулянка до лісу  Одного вихідного дня пішли в ліс всією сім’єю батько, мати, п’ятикласник Толя й чотирирічний Саша.У лісі було гарно і весело. Батько показав дітям галявину, на якій цвіли конвалії. Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. В ньому зацвіла перша квітка – запашна рожева. Вся сім’я сіла під кущем. Батько читав цікаву книжку.Раптом загримів грім, упали перші великі каплі, а потім полив дощ як із відра. Тато віддав свій плащ мамі, і дощ їй був не страшний.Мама віддала свій плащ Толі, і йому дощ був не страшний.Толя віддав свій плащ Саші, і дощ був йому не страшний.Саша запитав:– Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Толі віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій плащ?– Кожен повинен захищати того, хто слабший, – відповіла мама.– А я чому нікого не захищаю? – запитав Саша. – Отже, я – слабший?– Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший, – усміхаючись, відповіла мама.– Але я не хочу бути найслабшим! – рішуче сказав Сашко.Він підійшов до куща шипшини, відгорнув полу плаща і накрив рожеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка поникла – слабка, беззахисна.– Тепер я не найслабший, мамо? – запитав Саша.– Так, тепер ти сильний і мужній, – відповіла Мати. Прочитай уважно текст. В. Сухомлинського „Прогулянка до лісу” і дай відповіді на запитання.Коли відбувалася прогулянка?

Приклад запитання: Як звали головних героїв твору "Несправжня вулиця?"

Приклад запитання: Уважно прочитай текстЩоб ти став кращим    Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами. Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.   Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.   Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поруч лежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.– Хто це все поставив на стіл? – питає онук.– Добрий чоловік, – мовив дідусь.– Як це так? – дивується онук. – Залишив нам добрий чоловік їжу, а ми й не знаємо, хто він. Для чого ж він старався?– Щоб ти став кращим, – відповів дідусь. (Василь Сухомлинський)Визнач жанр прочитаного твору

Приклад запитання: Уважно прослухай твір Дональда Біссета та визнач жанр прослуханого твору: https://www.youtube.com/watch?v=kaEt58q3FPk

Приклад запитання: Хто автор твору "Потяги"?

Приклад запитання: В даному розділі розміщені твори таких жанрів:

Приклад запитання: Перший твір розділу має назву -

Приклад запитання: Де опинилася Марійка разом із батьками?

Приклад запитання: Хто написав оповідання "Довгожданий лист"?

Приклад запитання: Твір “Каша” Зірки Мензатюк – це

Приклад запитання: Де гніздяться птахи-носороги?

Приклад запитання: Про яку країну написала Лариса Денисенко у своєму творі?

Приклад запитання: Обери і познач, за що перечепився у лісі Костик.

Приклад запитання: Хто є головним героєм казки?

Приклад запитання: До якого жанру відноситься прочитаний твір ?

Приклад запитання: На якому етапі був набір учнів до музичної школи?

Приклад запитання: Оберіть жанр твору " Гора, що покохала пташку "

Приклад запитання: 1. Про який урок йдеться у творі?

Приклад запитання: 1. За що Томас Вогняний отримав таке прізвисько?

Приклад запитання: Твір "Палац із морозива" - це ...

Приклад запитання: Прочитай текст. Визнач жанр тексту.ЇжачокЗустрів я нещодавно в лісі двох хлоп'ят. Василько і Петько звати їх. Близ­нята. Відмінники. Одним словом — розумні хлопці.У беретику одного з них зненацька щось заворушилось.— Їжачка знайшли! — радісно повідомили брати.— Несемо додому, не­хай перезимує в теплі-добрі. А навесні віднесемо його до лісу і випустимо.— Де ж ви його на зиму поселите? — перш за все поцікавився я.— У куточку під батареєю! ― впевнено відповіли брати.— Друзі мої дорогі, — не втримався я.— Вашому знайді не треба такого тепла на зиму. Він повинен під корчем десь у лісі в м'якому кубельці заснути, і тоді той сон буде міцним, бо завірюхи його колисатимуть. А у вас, напевно, телевізор гримить допізна чи музика грає.— Еге ж, — знітився Петько.— Хотіли ж як краще... ― прошепотів Василько.Хлопці почухали потилиці та з деяким жалем відпустили їжачка. А він, не гаючись, чкурнув у хащі і зник.(Г. Труфанов, 135 слів)